<<
>>

Світовий банк як група кредитно-фінансових установ та основні його напрямки співробітництва з Україною

Світовий банк - багатостороння організація, яка складається з п'яти тісно пов'язаних між собою установ, тому досить часто їх називають Групою Світового банку. До неї входять: Міжнародний банк реконструкції" та розвитку (МБРР), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ), Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС) (рис 12.1).

Головним завданням Світового банку є сприяння сталому еконо­мічному зростанню, яке веде до скорочення бідності у країнах, що розвиваються, шляхом надання допомоги у зростанні виробництва через довгострокове фінансування проектів і програм розвитку.

Як свідчать представники Світового Банку, за результатами його діяльності протягом 50 років завдяки підтримці понад 5000 проектів у 140 країнах на 50% подовжилась тривалість життя у низці країн, удвічі збільшився розмір прибутку на душу населення, залучено до школи додатково 25% дітей.

Усі організації Групи Світового банку є спеціалізованими агентствами ООН і мають власні статути та самостійне членство.

Група єдина й організаційна." практично всі структури підпорядковані єдиному керівникові - Президенту Світового банку, мають спільну адміністративну систему. Водночас за функціями інститути Світового банку мають специфічні розбіжності.

Рис. 12.1. Склад Групи Світового банку.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР). Історично першою кредитною організацією Групи Світового банку став Міжна­родний банк реконструкції і розвитку, міжнародний інвестиційний інститут, створений з метою:

сприяння реконструкції і розвитку економіки країн-членів через надання їм довгострокових кредитів;

заохочення іноземного інвестування через надання гарантій або участь у позиках та інших інвестиціях приватних кредиторів;

> сприяння довгостроковому збалансованому зростанню міжна­родної торгівлі і підтримці рівноваги платіжних балансів через заохочення міжнародних капіталовкладень з метою поліпшення умов праці і рівня життя країн-членів Світового Банку.

Право брати участь у діяльності банку мають тільки члени Міжна­родного валютного фонду. Сьогодні до числа учасників банку входить 182 країни, у тому числі Україна з 1992 р. Нині Світовий Банк надає технічну та фінансову допомогу більш ніж 100 країнам світу. Кредити надаються тільки урядам, відповідно, їх центральним банкам для фінансування великих проектів, але обов'язково під гарантію урядів.

Основна маса кредитів направляється на розвиток виробничої інфра­структури та сільського господарства, тобто в галузі, які є відносно малорентабельні з високим строком окупності витрат, куди приватний капітал не вкладається. Але без розвитку цих галузей неможливий економічний розвиток у цих країнах.

Позики МБРР надаються, як правило, на термін 15-20 років і мають п'ятирічний пільговий період. Ці позики надаються країнам, які продемонстрували певне економічне зростання та соціальний прогрес. Поточна кредитна ставка в середньому становить 7,6%. Для країн, що розвиваються, ставка дещо нижча. Найбіднішим країнам МБРР може надати безвідсотковий кредит. Ці відсоткові ставки залежать від наявних у Світовому Банку коштів, які надходять від продажу облігацій МБРР на світових ринках капіталу, від нерозподіленого прибутку, погашення раніше наданих позик та додаткових пожертвувань економічно розви­нених країн. За рахунок емісії облігацій МБРР формує 94% своїх ресурсів.

Надання кредитів Світовим банком має демонстраційний ефект, оскільки його авторитет стимулює приватних інвесторів та інші банки спрямовувати капітали в країни, що одержували кредити від МБРР.

У розробці та здійсненні проектів Світового Банку беруть участь близько 7 тис. фахівців із більш як 100 країн світу з досвідом роботи у різних галузях економіки. Щороку МБРР дає згоду на фінансування понад 100 проектів та програм, загальна вартість яких перевищує 15 млрд. дол. США.

Якщо країни не виконує своїх зобов'язань перед Світовим Банком, за рішенням більшості членів Ради керуючих вона повинна припинити своє членство у банку на один рік.

Автоматично припиняють членство у банку й ті країни, що їх виключають з Міжнародного валютного фонду. За всю історію існування банку за хронічне невиконання своїх зобов'я­зань лише одна країна - Чехословаччина - була виключена з числа його членів у 1954 p., і тільки в 1990 р. вона повторно вступила до Банку.

Вступ України до Міжнародного валютного фонду забезпечив їй членство в МБРР (квоту - 10 678 акцій на загальну суму близько 5 млрд. дол. США, становить 0,8 % капіталу банку), що дає можливість залучити іноземні інвестиції для вирішення таких актуальних проблем, як стабілізація економіки, її структурна перебудова, інтеграція України у світове господарство.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) - була створена в 1960 р. як філія МБРР з метою надання фінансової підтримки найменш розвинутим країнам на більш привабливих умовах, ніж ті, що надає МБРР. Оскільки МАР має свій Статут і фінансову базу, то, здавалось би повинна бути незалежною, однак фактично вона виступає в ролі фонду ресурсів, яким керує МБРР.

Членами МАР є 160 країн, які поділяються на дві групи: до першої належать 26 економічно розвинутих країн; до другої- 134 країни, що розвиваються і країни з перехідною, економікою.

Для отримання кредитів від цієї міжнародної організації країна повинна відповідати таким критеріям:

річний дохід на душу населення повинен не перевищувати 135 дол. США;

надзвичайно великі труднощі з платіжним балансом і відсутність перспектив самостійного розв'язання проблеми;

достатня економічна, фінансова і політична стабільність у країні - для того, щоб, довгострокові кредити отримані на цілі розвитку виправ­дали свою мету використання;

необхідно, щоб країна сама передусім прагнула розвиватися і впроваджувала відповідну економічну політику.

Джерела фінансування МАР формуються із:

переказів частини прибутку МБРР;

внесків країн першої і частково другої груп;

повернутих сум раніше наданих кредитів.

Переважно ресурси МАР формують за рахунок "донорів", країн пер­шої групи.

Частка "великої сімки" становить 80 % загальної суми внесків.

МАР надає безпроцентні кредити (за винятком невеликої суми для покриття адміністративних витрат - 0,75%) строком на 35-40 років в національній валюті держави. Погашення основної суми починається після закінчення 10-річного пільгового періоду. Протягом наступних 10 років погашається по 1% суми кредиту на рік і протягом решти 30 років - по 3% на рік.

МАР так само, як МБРР, надає кредити урядам та приватним орга­нізаціям найбідніших країн, що розвиваються, під гарантії уряду. Кредити спрямовуються переважно в розвиток інфраструктури і в сільське господарство. Іноді МАР і МБРР спільно кредитують один і той же об'єкт, якщо на нього необхідні великі кошти. Також МАР сформувала Фонд для скорочення боргів найбідніших країн у сумі 100 млн. дол. США. Всього за роки свого існування МАР реалізувала понад 3 тисячі проектів, надавши позики на суму 115,9 млрд. дол. США. Тільки за 1999 фінан­совий рік було надано 0,8 млрд. дол. США на підтримку 145 нових проектів у 53 країнах.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) - була створена в 1956 році з метою сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, через заохочення приватного бізнесу у виробничій сфері. До складу МФК входить 174 країни.

Джерелами фінансування виступають:

внески членів до статутного капіталу;

кошти від повернення кредитів;

кошти, залучені на міжнародних фінансових ринках;

20% коштів, позичених у МБРР.

МФК, як правило, кредитує тільки високорентабельні підприємства в індустріальних країнах. У слаборозвинутих країнах важче одержати кредит через високу кредитну ставку. Привабливою стороною цих кредитів є те, що вони спрямовані на реалізацію таких проектів, які не одержали коштів з інших джерел. Звичайно, МФК фінансує не більше як 20% загальної вартості проекту, решта коштів відшукуються за рахунок приватних компаній і комерційних банків.

У 1961р. МФК отримало право безпосередньо вкладати свої ресурси в акції підприємств у країнах, що розвиваються.

На відміну від МАР і МБРР, Статут МФК дозволяє їй брати участь в акціонерному капіталі підприємств і надавати довгострокові позики без гарантії уряду.

Позики надаються строком на 3-15 років з пільговим терміном до чотирьох років в основних валютах. Пріоритетними для інвестування є підприємства виробничої сфери. Обсяги фінансування індивідуальних проектів найчастіше становлять 10-20 млн. дол. США.

Крім діяльності, зорієнтованої на заохочення приватних капітало­вкладень, МФК в останні роки активізувала зусилля у сфері технічної допомоги, тобто вона надає урядам країн-членів консультативну допо­могу в питаннях підвищення економічної ефективності іноземних інвестицій, розробки законодавчої бази з цих питань.

У 1993 р. до МФК приєдналась Україна, що створило можливості надання нашій країні прямих інвестицій у приватний сектор економіки, фінансування проектів приватних компаній тощо.

З початку діяльності в Україні МФК зосередимо зусилля на двох основних напрямках роботи: консультаційні послуги і технічна допомога.

З листопада 1994 р. МФК реалізує в Україні проект підтримки приват­ного підприємництва, який передбачає, з одного боку, консультування центральних органів влади з питання формування політики розвитку малого і середнього бізнесу, з іншого - створення спеціальних бізнес- центрів для конкретної допомоги підприємцям-початківцям, які вже функціонують у Луганську, Маріуполі, Хмельницькому, Черкасах, Дніпропетровську, Сумах та Вінниці.

Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) - засновано в 1988р. як організація групи Світового банку, юридично і фінансово незалежна від МБРР. Членом БАГІ може бути будь- яка країна-член МБРР і Швейцарія.

Метою створення цієї організації було сприяння надходженню інвестицій у країни, що розвиваються.

Основні цілі, які стоятимуть перед БАГІ:

сприяння збільшенню припливу інвестицій в країни, що розви­ваються, через надання гарантій, у т. ч. страхування, за некомерційними ризиками;

здійснення досліджень, збір і поширення інформації для сприяння інвестуванню;

надання технічної допомоги країнам, проведення консультацій з інвестиційних питань.

У рамках БАГІ створена служба інвестиційного маркетингу для надання країнам-членам допомоги у маркетинговій діяльності для забезпечення інвесторів необхідною інформацією, здійснення заходів щодо залучення іноземних інвесторів.

Однак основним видом діяльності є гарантування інвестицій. Воно пропонує чотири основних типи гарантій від втрат, пов'язаних з такими явищами:

неконвертованістю місцевої валюти, яка зумовлює немож­ливість переведення її в іноземну валюту і вивезення за межі країни;

експропріацією власності - захистом від втрат, які викликані діями уряду країни перебування у зв'язку з обмеженням або ліквідацією права власності чи контролю над нею, а також права на застраховані інвестиції;

> воєнними діями або громадськими заворушеннями, які ведуть до руйнування чи завдання шкоди матеріальним активам підприємства, або створення перешкод для його діяльності;

відмова від зобов'язань за контрактом або його порушення з боку країни перебування щодо іноземного інвестора, коли останній не має можливості звернутися до суду з приводу порушення або розірвання контракту.

Гарантії надаються тільки інвесторам із країн-членів БАГІ. Строк гарантій - 15-20 років за прямими інвестиціями, за позиками - понад три роки.

Максимальний ліміт покриття - 50 млн. дол. США за один проект. Гарантії БАГІ, по суті, є страховкою, за одержання якої треба сплатити від 0,25 % до 1,25 % за кожні 100 доларів вартості гарантії.

Джерелом фінансування є статутний капітал, який нині становить понад 1 млрд. доларів США. За час свого існування агенції було видано понад 300 гарантій на загальну суму 5,5 млрд. дол.

Україна стала членом БАГІ 19 липня 1994 року. В Україні БАГІ співпрацює з Державною кредитно-інвестиційною компанією, опікуючись фондом передекспортних гарантій для заохочення інвестицій в АПК.

Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних спорів

(МЦВІС) -заснований в 1966 році.

Головна мета створення - сприяння припливу іноземних капіталів шляхом створення умов для припинення й урегулювання спорів між урядами й іноземними інвесторами.

Однак необхідно зазначити, що МЦВІС не є кредитною організацією у прямому розумінні слова. Центр виступає в ролі арбітра між інвестором й урядом країни в разі виникнення конфлікту. Процес урегулювання інвестиційних спорів має дві форми: примирення та арбітраж. Прими­рення досягається в тому випадку, якщо вдається переконати обидві сторони у можливості вирішити конфлікт узгоджено, через взаємні поступки. Якщо ж примирення неможливе, то МЦВІС виносить аргументоване рішення на користь однієї зі сторін, така процедура має назву арбітражу. Сьогодні членами МЦВІС є 131 країна.

Світовий банк та основні його напрямки співробітництва з Україною.

Діяльність Світового банку в Україні була започаткована 3 вересня 1992 року, коли міністр фінансів України Г. П'ятаченко підписав оригінал Статуту МБРР на церемонії у Державному департаменті США. Україна стала 167-м членом Світового банку.

Позики Світового банку є досить привабливим джерелом зовнішнього фінансування як дефіциту державного бюджету, так і реформування економіки України. Фінансові умови, на яких Світовий банк надає позики Україні, є вигіднішими, ніж більшість інших зовнішніх джерел запозичення, доступних для України сьогодні.

За кваліфікацією Світового банку, Україна як країна із середнім рівнем доходів належить до третьої категорії країн. Для країн цієї категорії строк погашення кредитів становить 17 років з пільговим періодом 5 років, протягом яких сплачуються лише відсотки. Проценти за позиками Світового банку, які до цього часу залучені Україною, сплачуються за плаваючою ставкою, яка приблизно становить 6,5 % річних. Державний борг України на 1 січня 2000 р. перед Світовим банком дорівнює 2,0 млрд. дол. США, або 16% усього зовнішнього державного боргу України. Загальна сума зарезервованих для України коштів на 1 липня 2001 року перевищила 3 млрд. дол. США, але виділення близько 0,4 млрд. дол.

США було відмінено у зв'язку з невирішеністю деяких організаційних питань.

За даними Рахункової Палати, з моменту здобуття Україною членства у МБРР портфель діючих і завершених проектів, що фінансуються за рахунок коштів позик МБРР, складається із 17 проектів на загальну суму 2,8 млрд. дол. США.

Основні проекти Світового банку в Україні.

Першою позикою, наданою нашій країні після її вступу до цієї кредитно- фінансової організації, була позика на підтримку програми реформ у розмірі 27 млн. дол. США строком на 17 років, причому протягом перших п'яти років Україна мала сплачувати тільки стандартну плаваючу процентну ставку 7,43 %. За проектом позики, залучаються також загальні кошти на умовах гарантів інших фінансових організацій загальним обсягом близько 17 млн. дол. США.

Проект реабілітаційної позики загальним обсягом 500 млн. дол. США почав впроваджуватись наприкінці 1994 року. Перший транш у розмірі 100 млн. дол. США був використаний на сплату боргів за газ Туркменистану. Основне призначення проекту - підтримка реалізації основних економічних реформ (лібералізація цін торгівлі, приватизація підприємств державної власності, реформи в сільському господарстві, енергетиці, підтримка макроекономічної стабілізації).

Нині Світовим банком в Україні здійснюється такі програми: Проект фонду соціальних інвестицій, Проект здійснення контролю за тубер­кульозом і СНІДом, Проект розвитку приватного сектора, Програма модернізації державної податкової служби, Проект видачі державних актів на право власності на землю в сільській місцевості і Проект "Україна - розвиток через Інтернет". Передбачається, що ці програми дадуть змогу досягти істотних зрушень в основних напрямках реформ і соціальної злагоди.

Позика на кредитування муніципального розвитку (2004 фінансовий рік, кредитування за гнучкою схемою на загальну суму 150 млн. дол. США) сприятиме підвищенню фінансової дисципліни та розвитку необхідного кадрового потенціалу на рівні міст. Позика на реформування сектора енергетики (2005 фінансовий рік, креди­тування за гнучкою схемою на загальну суму 250 млн. дол. США) допомога консолідації реформ у кількох сферах (електроенергетика, вугільна та газова промисловість) і розроблятиметься так, щоб відпо­відати темпам перетворень у різних сферах цього сектора. Два пілотні проекти розраховані на розв'язання конкретних завдань поглиблення інтеграції в європейський простір.

Проект фінансування та довгострокового кредитування села (2004 фінансовий рік, кредитування за гнучкою схемою на загальну суму 250 млн. дол. США). Основна увага цього проекту приділятиметься довгостроковому кредитуванню села, але він має й ширше значення, сприяючи наданню довгострокових кредитів в усіх галузях економіки.

Уже досягнуто попередньої угоди про виділення Україні Світовим банком позики, призначеною і для реконструкції вугільної промис­ловості в загальній сумі майбутнього кредиту в розмірі 300-400 млн. дол. США. Передбачається, що кошти буде виділено на 17 років з відстрочкою погашення боргу протягом 5 років під 7,52 % річних. Реструктуризацію галузі планується здійснити трьома етапами. На першому накреслено закрити три збиткові шахти, на другому - 22. Третій етап передбачає санацію шахт з низькими виробничо-технічними показ­никами.

Стратегія допомоги Світового банку Україні на період 2004 - 2005 років ґрунтується на досвіді останніх років та на аналізі різних варіантів подальшого поступу у реформуванні в Україні.

Упродовж наступного чотирирічного періоду в Україні відбудуться важливі події, які визначають політичну й соціальну еволюції країни, та місце, яке вона посідатиме у світі. На нашу державу упродовж періоду наступної стратегії допомоги Україні чекають нові завдання й можливості як у внутрішній діяльності (внаслідок президентських виборів та очікуваних змін у внутрішній політиці і ставлення до реформ), так і в міжнародній (з огляду на нову ситуацію, зумовлену розширенням ЄС, та зміну міжнародної ситуації загалом).

Мета пропонованої стратегії - підтримати європейський вибір України, забезпечуючи інституційний розвиток, що стимулюватиме створення сприятливого для підприємницької діяльності середовища та широкого залучення громадськості до роботи органів влади, а також дбайливого реагування владних структур на потреби населення.

Відповідно до базового сценарію загальна сума нових зобов'язань МБРР може сягнути 2,4 млрд. дол. США упродовж 2004 - 2007 фінансових років. Підтримка бюджету надаватиметься у формі серії однотраншевих Програмних системних позик (одна операція на суму 250 млн. дол. США у 2004 фінансовому році та до трьох операцій на суму 300 млн. дол. США кожна у 2005, 2006, 2007 фінансових роках.

Уряд України планує й надалі використовувати багаторічний досвід роботи Світового банку як глобального партнера у справі розвитку для формування ефективних програм і проектів, які враховують світову практику й допомагають диверсифікувати джерела економічного зростання. Сьогодні в кредитному портфелі Представництва Світового банку в Україні - приблизно 40 проектів, які перебувають у стадіях розробки та впровадження, іноді у співпраці з іншими багатосторонніми агенціями та донорами.

<< | >>
Источник: Михайловська І.М., Ларіонова К.Л.. Гроші та кредит. 2006

Еще по теме Світовий банк як група кредитно-фінансових установ та основні його напрямки співробітництва з Україною:

  1. Сутність і основні функції небанківських кредитних установ
  2. ТЕМА 16. Міжнародні фінансово-кредитні установи та їх співробітництво з Україною
  3. Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та Європейський банк реконструкції і розвитку
  4. Відкрита економіка України в системі міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин
  5. Відкрита економіка України в системі міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин
  6. Фінансовий потенціал регіонів України, його суть та складові.
  7. Автомобільний транспорт України, його місце та роль у формуванні міжрегіональних зв’язків. Основні автомобільні магістралі
  8. 13.2. СВІТОВИЙ БАНК
  9. Світовий банк
  10. 3.13.3. Основні школи і напрямки геополітики
  11. РОЗДІЛ 3: ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПРОТИДІЇ НЕГАТИВНИМ НАСЛІДКАМ ДІЯЛЬНОСТІ ОФШОРНИХ ЮРИСДИКЦІЙ
  12. 16.1 Цілі й основні напрямки інноваційного менеджменту
  13. 4.7.6. Співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями
  14. Світова валютно-фінансова система та її еволюція