<<
>>

Типи економічних районів та їхні цільові функції.

Науково обґрунтованим є об’єктивне існування двох типів економічних районів — галузевих і загальних або багатогалузевих (інтегральних).

Галузеве (спеціальне) економічне районування потрібне для вивчення особливостей розміщення і проблем розвитку окремих галузей виробництва.

Цей тип економічних районів виникає під впливом закономірності територіальної концентрації підприємств окремої галузі народного господарства і пов’язаних з ними обслуговуючих виробництв. Їх територіальна локалізація залежить в основному від наявності на певній території необхідних природних передумов (ґрунтово-кліматичних і сировинних ресурсів), крупного споживача продукції, сприятливих транспортних зв’язків тощо.

Галузеві економічні райони є складовою частиною загальних економічних районів. Галузеве районування посилює наукову обґрунтованість визначення території загальних економічних районів.

Загальне (інтегральне) економічне районування базується на регіональних народногосподарських комплексах, в основі яких знаходяться територіально-виробничі комплекси різного ступеня сформованості або їх складові частини.

За цим районуванням виділяється три підтипи інтегральних економічних районів:

Великі економічні райони — це поділ території країни на найбільші територіальні частини, які об’єднують кілька адміністративних областей, або адміністративні області з автономною республікою, або адміністративні краї з автономними областями.

Ці райони використовуються для довгострокового прогнозування розвитку і розміщення продуктивних сил, формування загальнодержавних баз промислового чи сільськогосподарського виробництва, які не можуть бути сформовані в межах тільки однієї адміністративної області.

Середні економічні райони, як правило, є підрайонами великих економічних районів. Це територія однієї невеликої країни чи адміністративної області.

На території цих районів знаходяться ядра крупнорайонних ТВК або їх складові частини. Ці райони використовуються як для прогнозування рівня розвитку виробництва і невиробничої сфери та розробки державних програм галузевого розвитку, так і для управління господарською діяльністю.

Малі райони (мікрорайони) — це найнижчий ступінь інтегральних економічних районів. Вони органічно пов’язані з низовим адміністративно-господарським районуванням. Їх територія відповідає території внутріобласних адміністративних районів.

Найбільш поширеними виробничими поєднаннями тут є локальні аграрно-промислові комплекси (завод, цех і сировинна зона). Використовуються для поточного планування і оперативного управління розвитком виробництва.

<< | >>
Источник: Шпаргалка. Региональная экономика и экология. 2011

Еще по теме Типи економічних районів та їхні цільові функції.:

  1. Диференціація економічних районів України за рівнем соціально-економічного розвитку. Депресивні території
  2. Сучасна мережа економічних районів України та її складові.
  3. 18.1. Зміст і типи економічного зростання. Нагромадження та інвестиції, їх роль в економічному зростанні
  4. Територіальний поділ праці, його суть та зв’язок з формуванням економічних районів
  5. Передумови розвитку чорної металургії України, їхні регіональні особливості та економічна оцінка
  6. 1. Предмет, метод та функції політичної економії. Економічна теорія і економічна політика
  7. Типи, структура і функції держави
  8. 4.1.2. Політична культура: природа, типи та функції
  9. 3.4. Типи економічних систем та критерії їх класифікації
  10. Поняття, функції, типи та правова основа діяльності комерційних банків в Україні
  11. Зміст і типи економічного зростання
  12. 5. Економічне зростання, його типи та фактори
  13. РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ
  14. Економічні збитки від забруднення атмосфери, їхні види та методи обрахування