10.Органiзацiя життя середньовiчнього мiста
Захiдноєвропейськi мiста були невел. за розмiром та населенням, оточенi високими мурами, валами, ровами, наповненими водою. У центрi мiста на ринковiй площi знаходилася ратуша — адмiнiстративний осередок. Тут проходили ярмарки, всемi ськi збори, публiчнi страти злочинцiв. Вiд центральної площi на всi сторони розход. головнi дороги.Набагато бiльше мешка нцiв жило за мурами i валами у передмiстях. У випадку ворожого нападу населення рятувалося за фортечними мурами i ра зом з гарнiзоном обороняло мiсто. У мiстах жили ремiсники, купцi, люди вiльних професiй ( лiкарi, аптекарi, друкарi).
Значну частину площi мiста займав замок з господарськими i громадськими будiвлями. Феодал постiйно перебував у мiстi. При ньому перебувала значна кiлькiсть воїнiв i слуг, яким роздавали земельнi дiлянки. Решта землi, як правило, належала церквi. Багато мiських жителiв працювали в с/г виробництвi. Як сiльськi ремiсники, вони вiдбували всi феодальнi повинстi. В дещо кращому становищi були купцi, хоч i не звiльненi вiд повинностей.
У Нiмеччинi мiста досягли найбiльшого розвитку в XIV —XV ст. Наприкiнцi XIII ст. тут нараховувалось бiльше 3500 мiст, в яких проживала п'ята частина всього населення. В основному це були малi мiстечка до тисячi жителiв, якi об'єднували се лянськi округи в радiусi 10—ЗО км. Були в Нiмеччинi й великi мiста з чисельнiстю бiльше 20 тис. чоловiк. Через цi мiста проходили торговi шляхи мiж Пiвденною i Пiвнiчною Європою.В умовах свавiлля феодалiв мiста змушенi були об'єднув. союзи. У другiй половинi XIV ст. виникають Швабський i Рейнський союзи мiст.
З другої пол IX ст. розпочалося економiчне пiднесення вiзантiйських мiст. Цьому сприяла зростаюча потреба в предметах розкошi не тiльки серед мiсцевої, а й серед романс-германської та слов'янської знатi. Вiзантiя залишалася чи не єдиним пос тачальником цих товарiв для всiєї Європи.
У змiцненнi та розвитку мiст були зацiкавленi iмператори, їхня полiтика була спрямована на отримання податкових пла тежiв з торгiвлi та ремесла, якi дуже часто становили єдину статтю доходiв центральної влади, визначали силу i могутнiст Вiзантiї. Ця полiтика знаходила пiдтримку серед мiсцевої знатi, яка значну частку своїх прибуткiв отримувала з державної скарбницi.
Пiднесення мiст збiглося з сприятливими внутр. i зовню умовами: припинилися мiсцевi смути, набiги слов'ян, розпався Багдадський халiфат.Великою перепоною для успiшного розвитку морської торгiвлi залишалося арабське пiратство
Еще по теме 10.Органiзацiя життя середньовiчнього мiста:
- 14.Середньовiчне мiсто, розвиток ремесла
- 2.2. Політичне життя суспільства
- Розділ 2. Громадянське суспільство і політичне життя
- Пропаганда і формування здорового способу життя
- 2.3. Політичне життя: суть і основні форми
- Особливості господарського життя Риму
- Політичне життя у структурно-функціональному вимірі
- Релігія к чинник політичного життя суспільства
- 12.5. Заходи щодо забезпечення власної мотивації до життя і роботи
- Технологічна монополія та цикл життя товару як фактори міжнародної торгівлі
- Господарське життя європейських країн в період середньовіччя (V—XV ст.)
- Україна і світ на межі XIX — XX століть: особливості господарського життя
- Україна і світ у період індустріального розвитку: особливості соціально-економічного життя
- Тема № 2 Політична сфера і політичне життя суспільства
- 3.12.1 Політична культура - ціннісна, духовно-практична сторона політичного життя
- Політичне життя як уособлення багатоманітності політичних процесів
- Запитання та завдання для самоперевірки
- Запитання. Завдання
- 1.2. Політика як соціальне явище
- ВИСНОВКИ