<<
>>

10.3.2. Специфічні принципи

Поряд із загальними існують і специфічні принципи планування, а саме: цільова спрямованість, системність, безперервність, збалансованість, оптимальність використання ресурсів, адекватність об'єкта та предмета планування.

Найважливішим принципом планування є вибір та обґрунтування цілей (цілепокладання), кінцевої мети, результатів діяльності підприємства.

Виокремлюють п'ять основних цілей (або груп цілей) підприємства:

— господарсько-економічну, зумовлену вимогами забезпечення високої ефективності виробничої системи, випуску суспільно необхідної конкурентної продукції;

— виробничо-технологічну, що відображає основне функціональне призначення підприємства, — випуск певної продукції належної якості;

— науково-технічну, тобто постійне прискорення науково-технічного прогресу, що матеріалізується в постійному поліпшенні продукції та оновленні технічної бази виробництва;

— соціальну (більш повне забезпечення матеріальних і духовних потреб працівників підприємства);

— екологічну (забезпечення вимоги відтворення ресурсів та виготовлення екологічно безпечної продукції).

Принцип забезпечення оптимальності використання ресурсів означає, що використання ресурсів підприємства має орієнтуватись на потреби, умови та кон'юнктуру ринку, максимально повну реалізацію наявних резервів як суто виробничих, так і організаційних.

Принцип збалансованості означає необхідну та достатню кількісну відповідність між взаємозв'язаними розділами й показниками плану. Збалансованість — це визначальна умова обґрунтованості планів, реальності їхнього виконання. Головним її проявом є відповідність між потребами в ресурсах та їх наявністю.

Принцип адекватності системи планування щодо об'єкта та умов його діяльності виходить із того, що, оскільки ринкове середовище зумовлює постійну зміну номенклатури продукції підприємства, його виробничої та організаційної структури, технологій і факторів виробництва, остільки методи планування, показники та розділи планів, організація самого процесу їхньої розробки підлягають постійному перегляду, а за необхідності — застосуванню поліпшених або принципово нових методів та процедур планування.

<< | >>
Источник: Л.І. Скібіцька, О.М. Скібіцький. МЕНЕДЖМЕНТ. 2007

Еще по теме 10.3.2. Специфічні принципи:

  1. 2.1.2. Специфічні особливості теоретичного та емпіричного рівнів дослідження
  2. 2.16.6. Специфічні форми підприємницької транснаціоналізації в умовах ринкових перетворень
  3. 2.16.6. Специфічні форми підприємницької транснаціоналізації в умовах ринкових перетворень
  4. Принципы, доктрины, теории Четырнадцать принципов президента Вильсона
  5. 21. Сравните принцип относительных издержек Д. Рикардо с принципом абсолютных издержек А. Смита (во внешней торговле).
  6. Принципы менеджмента
  7. 3.3. Загальні принципи розвитку управління
  8. 10.3. Принципи планування
  9. Принципы
  10. Принципы контролинга
  11. Принцип наднациональности
  12. 8.2. Принципы муниципального менеджмента
  13. Принципы регионального управления
  14. 30.3. ПРИНЦИП АКСЕЛЕРАЦИИ
  15. Принципы налогообложения
  16. Принцип специализации
  17. Экономические законы и принципы
  18. 10.3.1. Основні принципи
  19. Принцип субсидиарности
  20. 3.2.Адміністративні принципи