<<
>>

24.2. Особливості економічних відносин і різноманітність форм еволюції країн, що розвиваються

У традиційному розумінні до країн, що розвиваються, належать молоді, політично незалежні держави, які визволились від колоніальної залежності після Другої світової війни, а також ті країни, які хоча і завоювали державну незалежність раніше, проте з політичної та соціально-економічної точок зору мають багато спільного з країнами першої групи.
(Більш детально про спільні риси країн, що розвиваються, див.: Основи економічної теорії: політекономічний аспект. — С. 431—434.)

У світі налічується понад 130 країн, що розвиваються. Най- більша їх кількість розташована в Африці — понад 50; в Азії та Латинській Америці більше ніж по 30 таких країн.

Сучасне трактування поняття «країна, що розвивається» ґрунтується на інших критеріях. Одним з головних є рівень розвитку товарно-грошових відносин. А тому до країн, що розвиваються, сучасне їх трактування відносить також ряд східноєвропейських та азіатських країн.

Необхідно чітко зрозуміти, що в економіці зазначених країн функціонують дві підсистеми виробничих відносин: неринкова (традиційна) і ринкова. Історичний вектор їх співіснування визначає ринкова підсистема, яка поступово витісняє неринкову.

Особливістю ринкової трансформації економіки країн, що розвиваються, є те, що ринкові перетворення здійснюються за умов співіснування таких укладів та їх перехідних форм, які не були відомі в минулому всім сучасним промислово розвинутим країнам (наприклад, общинний, патріархальний уклади). З іншого боку, формування ринкових відносин відбувається в цих країнах за специфічних умов: загальна техніко-економічна відсталість; специфічне місце в міжнародному поділі праці та ін. (Аналіз конкретно-економічних форм еволюції країн, що розвиваються, див.: Економіка зарубіжних країн / За ред. проф. А. С. Філіпенка. — К., 1996. — С. 89—139.)

Особливості перехідної економіки країн, що розвиваються, зумовили необхідність посилення провідної ролі держави.

Останнє пояснюється такими аргументами:

• необхідністю регулювання діяльності іноземного капіталу з метою його найбільш ефективного використання;

• необхідністю протистояння несприятливій для зазначених країн кон’юнктурі світового ринку;

• відсутністю в більшості країн національного підґрунтя для здійснення суспільного відтворення;

• необхідністю акумуляції коштів для нагромадження і розширеного відтворення;

• потребою у максимально можливому оволодінні досягненнями НТП.

Слід наголосити, що на перехідні процеси держава впливає не тільки через систему управління, а й через державний сектор. Від того, чи буде він у подальшому основою розвитку товарних чи нетоварних відносин залежать зміст, характер і загальна перспектива перехідних процесів у цілому.

Соціально-економічна еволюція країн, що розвиваються, втілюється в різноманітні форми. У більшості цих країн чільне місце відводиться перетворенням в аграрному секторі економіки. Ці перетворення пов’язані насамперед із здійсненням аграрних реформ. Значна увага приділяється розвиткові індустріалізації, яка передбачає розв’язання не тільки техніко-економічних, але й соціально-економічних проблем. Суттєвого значення набуває проблема структурної перебудови економіки в цілому на основі використання досягнень НТП. Важливим залишається питання підготовки національних кадрів

<< | >>
Источник: К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.. Політична економія: Навч. посібник. 2001

Еще по теме 24.2. Особливості економічних відносин і різноманітність форм еволюції країн, що розвиваються:

  1. 20.Особливості економічного розвитку країн Центральної, Південно-Східної та Східної Європи
  2. 8.4. Особливості та закономірності еволюції міжнародних систем
  3. Торгово-коопераційні відносини та інтеграційний режим України з країнами СНД
  4. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ І ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ 1914-1945рр.
  5. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ І ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  6. 2. Центральноазійські країни. Особливості моделі суспільно-політичного устрою
  7. Розділ 4. Структурні особливості міжнародних відносин
  8. 4.4.2. Розвиток торговельно-економічних зв’язків з країнами Європи
  9. ТЕМА I. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ І СХІДНОЇ ЄВРОПИ У МІЖНАРО ДНИХ ВІДНОСИНАХ 80-Х - ПОЧАТКУ 90-Х РОКІВ ХХ ст.
  10. ТЕМА I. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ І ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ КІНЦЯ XIX - ПОЧАТКУ ХХ ст.
  11. ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
  12. 3.2. Найважливіші особливості міжнародних відносин
  13. 26.5. Інші форми міжнародних економічних відносин
  14. Гідроенергетика України, її значення й місце в енергетичному балансі країни, особливості розміщення. Каскад ГЕС на Дніпрі.