<<
>>

Абсолютна земельна рента

При розгляді суті і механізму утворення ренти передбачалось, що на гірших за якістю і розташуванням землях рента не виникає. У реальній дійсності землевласник ніколи не надасть у користування орендарю безоплатно навіть ці землі, оскільки існує монополія на землю як об’єкт власності.
Цей вид монополії породжує абсолютну ренту, що сплачується з усіх видів землі, незалежно від її якості.

Але яким чином і за рахунок чого орендар може сплачувати абсолютну ренту землевласнику, якщо останній не дає можли- вості орендарю вести безоплатно господарство навіть на гірших землях, не одержуючи за це ренту? Таке становище є однією з причин обмеження виробництва сільськогосподарської продукції. Воно може бути усунуте тоді, коли попит на ту чи іншу продукцію перевищуватиме її пропонування, а отже, вищі ринкові ціни забезпечать отримання економічного прибутку, який і набере форми абсолютної ренти.

Нехай економічні витрати на 1 т пшениці на гіршій землі становлять 750 грн., з яких 600 — бухгалтерські витрати на виробництво продукції (собівартість), а 150 — бухгалтерський прибуток, який забезпечує необхідний рівень розширеного відтворення в галузі. Поки ціна пшениці на ринку становитиме 600 грн. за 1 т, орендарі не братимуть в оренду такі ділянки землі і виробництво продукції знизиться, що призведе до перевищення попиту над пропонуванням і, як наслідок, ціна підвищиться. Якщо ціна рівноваги буде 770 грн. за 1 т, то орендарі вестимуть виробництво і на гірших землях, оскільки забезпечуватиметься і одержання нормального прибутку — 150 грн., і виплата землевласнику 20 грн., які й становитимуть абсолютну земельну ренту.

Джерелом абсолютної ренти є додатковий продукт, який створюється не лише в сільському господарстві, а і в інших галузях виробництва — промисловості, торгівлі, будівництві тощо.

У процесі переходу України до ринкової системи економіки, коли створюються умови для функціонування різних типів господарств, що ґрунтуються на різних формах власності, реально з’являється основа і для абсолютної ренти як економічної форми реалізації власності на землю. Та частина орендної плати, яка виключає плату за кредит, процент на капітал, амортизацію та певною мірою податок, є не чим іншим, як абсолютною рентою. Остання, виходячи із загальнотеоретичних положень, повинна надходити в розпорядження держави як власника землі (Див.: К. Т. Кривенко. До питання про абсолютну земельну ренту // Проблеми формування ринкової економіки. Вип. 9. — К.: КНЕУ, 2001).

<< | >>
Источник: К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.. Політична економія: Навч. посібник. 2001

Еще по теме Абсолютна земельна рента:

  1. 14.2. Земельна рента та її форми
  2. 22.1. ЗЕМЕЛЬНАЯ РЕНТА: ОПРЕДЕЛЕНИЕ. АРЕНДА
  3. Диференціальна земельна рента
  4. Монопольна земельна рента
  5. 24. Земельна рента. Ціна землі
  6. 33. ЗЕМЕЛЬНАЯ РЕНТА КАК ДОХОД ЗЕМЛИ. ТЕОРИИ РЕНТЫ
  7. ГЛАВА 22. ФИРМА И РЫНОК ЗЕМЛИ. ЗЕМЕЛЬНАЯ РЕНТА. АРЕНДА. ЦЕНА ЗЕМЛИ
  8. Земельний фонд України та його структура. Регіональні проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів
  9. Земельные ресурсы РФ. Распределение земельных ресурсов по категориям и по угодьям.
  10. Рента
  11. 1. Природные ресурсы как экономический фактор. Рента
  12. Економічна рента і експлуатація найманої праці
  13. 9. Теория абсолютных преимуществ
  14. Теория абсолютных преимуществ.
  15. Теория абсолютных преимуществ А. Смита
  16. 1.1. Случай абсолютного преимущества
  17. 22.2. ВИДЫ ЗЕМЕЛЬНОЙ РЕНТЫ
  18. От настоящего врага к врагу абсолютному