<<
>>

Банки і банківська система

Посередником між капіталістом-власником виступає банк, який забезпечує формування і рух грошового капіталу.

Банк — це фінансова установа, яка акумулює тимчасово вільні грошові кошти (вклади), надає їх у тимчасове користування у формі кредиту (позики), виступає посередником у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами, установами або окремими особами, регулює грошовий обіг у країні, включаючи випуск (емісію) нових грошей.


Усі банки як фінансові установи організаційно і функціонально упорядковані в банківську систему — сукупність різних видів національних банків і кредитних установ, що діють у межах грошово-кредитного механізму.

Банківська система країни включає:

1) центральний банк;

2) комерційні банки, у тому числі: ощадні, інвестиційні, іпотечні та інші спеціалізовані банки.

Кожний елемент банківської системи відіграє важливу роль у життєзабезпеченні ринкової системи. Основне призначення банків — посередництво в переміщенні грошових засобів від кредиторів до позичальників і від продавців до покупців грошових ресурсів.

Мета комерційних банків — одержання прибутку. Вони мають, як правило, універсальний характер, створюються у формі пайових або акціонерних. Акціонерні можуть бути відкритого і закритого типів. Детальніше про це можна дізнатись у темі 12.

Комерційні банки успішно працюють за дотримання відповідних принципів:

• робота в межах реальних ресурсів;

• повна економічна самостійність і відповідальність;

• взаємодія з клієнтами на ринкових засадах;

• регулювання діяльності економічними методами і в межах закону.

Комерційні банки виконують такі функції:

• створення грошей;

• посередництво в кредиті;

• стимулювання нагромаджень господарськими суб’єктами;

• посередництво в платежах і забезпечення розрахунково-платіжного механізму;

• посередництво в операціях із цінними паперами.

Крім банків до інфраструктурних ланок функціонування позичкового капіталу входять страхові компанії і пенсійні фонди, а також всілякі інвестиційні компанії, фінансові компанії, спеціалізовані фонди, тобто всі ті, хто бере участь у формуванні і функціонуванні позичкового капіталу.

Вони все більшою мірою стають джерелом довгострокового кредитування, вступаючи в конкурентну боротьбу на ринку капіталів. Усі фінансово-кредитні інститути мають комерційний характер, тобто здійснюють свою діяльність з метою одержання прибутку.

Прибуток як надлишок зверх авансованої вартості створюється у виробничій сфері. Але оскільки грошовий позичковий капітал бере участь у створенні цього надлишку, то його власник одержує певну частку прибутку у формі процента.
<< | >>
Источник: К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.. Політична економія: Навч. посібник. 2001

Еще по теме Банки і банківська система:

  1. ТЕМА 15. Центральні банки в системі монетарного та банківського управління
  2. 10.3. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА: СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ТА ФУНКЦІЇ. ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ
  3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в україні
  4. Глава 14. ДЕНЬГИ, КРЕДИТ, БАНКИ, ДЕНЕЖНО-КРЕДИТНАЯ СИСТЕМА ГОСУДАРСТВА
  5. Банківський прибуток
  6. Контрольна работа. Банківська справа, 2014
  7. Організація і форми банківського кредитування
  8. Сутність, організація та технологія банківського кредитування
  9. Тенденції розвитку банківського ринку України
  10. КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ