Безмежність потреб
Безмежність потреб і обмеженість ресурсів породжують дію двох законів суспільного розвитку — закону зростання потреб і закону розвитку факторів виробництва.
Ці закони взаємопов’язані і характеризують дві сторони соціально-економічного прогресу: 1) неухильний розвиток людини з її зростаючими потребами; 2) підвищення ефективності виробничих ресурсів за послідовного нарощування обсягу відтворюваних ресурсів та їх якісних показників (продуктивності, корисності тощо).Виробничі фактори, безперервно розвиваючись, не лише створюють умови для задоволення потреб, які склалися, а й стають підґрунтям для виникнення нових потреб. Поява нових благ спочатку має обмежений характер, а згодом вони стають су- спільною потребою. Оскільки зразу виробництво неспроможне задовольнити нові потреби в нових благах, то між попитом на них і пропонуванням виникає суперечність. Остання може бути використана для розвитку виробництва шляхом економічного стимулювання (підвищення рівня цін, додатковим прибутком і т. ін.).
За ступенем реалізації потреби в матеріальних благах і послугах можна класифікувати як дійсні, платоспроможні і перспективні.
Дійсні потреби в основному відповідають рівню розвитку виробництва відповідних благ і можуть бути задоволені.
Платоспроможні потреби людина може задовольнити відповідно до власних доходів і рівня цін.
Перспективні потреби — це такі потреби в матеріальних благах і послугах, які породжені сучасним рівнем розвитку економіки і виробництво яких лише починає освоюватися.
Задоволення потреб — це функція виробництва. У зв’язку з цим існує діалектичний взаємозв’язок між виробництвом і потребами людей, тобто між об’єктивними і суб’єктивними факторами. Об’єктивні фактори формування і розвитку потреб складаються у самому виробництві. Так, щоб добувати термоядерну енергію потрібно спочатку створити відповідні засоби і предмети праці, підготувати кадри високоосвічених спеціалістів. Виробництво, виготовляючи корисні товари та послуги, створює і потребу в них, породжує здатність людини до їх споживання.
Проте формування потреб започатковує людина, тобто суб’єктивний фактор. Людина є їх творцем — новатором, дослідником, підприємцем. Перш ніж щось виробляти, людина усвідомлює це, розробляє критерії продукта як корисної споживної вартості, його цільове призначення, вартість виробництва, вирішує з чого, як і для кого виробляти. Тим самим процес цілеспрямованого виробництва забезпечується задоволенням різноманітних потреб людини і суспільства
Еще по теме Безмежність потреб:
- 2.3 Економічні потреби суспільства. Закон зростання потреб
- Закон зростання потреб
- Економічні потреби, їх сутність і структура
- Сприяння освіті осіб з особливими потребами
- Механізм дії закону зростання потреб
- Вашингтону потребуется терпение
- 2.5. Економічні інтереси, їх взаємозв’язок з потребами, споживанням і виробництвом
- ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ І ВИРОБНИЧІ МОЖЛИВОСТІ СУСПІЛЬСТВА. ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ
- 7. Економічні потреби суспільства та їх структура. Економічні інтереси
- Економічні суперечності джерело соціально-економічного прогресу
- Споживання — кінцева мета виробництва
- 8. Фундаментальні проблеми економічної організації. Закон рідкісності
- 10.3. Змістовні концепції мотивації
- Підвищення рівня охоплення дітей дошкільною освітою та поліпшення її якості.
- 12.2. Характеристика змістовних теорій мотивацій