<<
>>

Економічна рента і експлуатація найманої праці

П. Самуельсон так описує становище робітників за капіталізму докейнсіанської революції. У минулі віки заробітна плата скрізь була низькою. Робітники вважали себе цілковито у володінні господаря. Їхнім становищем були зубожіння і темнота.
Вони не могли вистояти в боротьбі з підприємцем, сила якого за будь-якого конфлікту була незрівнянно більшою. Підприємства були організовані на принципах диктаторства. Робітник був лише «гвинтиком машини», роботом. Таким було становище робітників, що підтверджується історичними фактами і документами (див.: Самуэльсон П. Экономика. Вводный курс: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1964. — С. 168).

За такого становища робітника — нужденного і неорганізованого — капіталістам досить легко можна було користуватися монопсонією, зробити її правилом на ринку праці. Таким чином, зарплата робітників, можливо, протягом всього існування капіталізму вільної конкуренції була нижчою альтернативної вартості робочої сили. Капіталісти свідомо порушували економічний закон оплати праці, бо це давало їм можливість підвищувати свої прибутки за рахунок найманої праці і зубожіння робітників.

Різниця між заробітною платою, еквівалентною альтернативній вартості робочої сили (Wg), і заробітною платою, яка установлювалась капіталістом самочинно (Wm,), являє собою економічну ренту, яку капіталіст привласнює, користуючись своєю владою на ринку праці.

Отже, на рис. 21.1 економічна рента становить величину, рівну паралелепіпеду Wg Wm Em Eg. Економічна рента характеризує експлуатацію капіталістами найманої праці і рівень цієї експлуатації.

Економічна рента — це різниця між конкурентною заробітною платою, еквівалентною альтернативній вартості робочої сили, і заробітною платою, яка формується на монопсонічному ринку праці.

Такий характер ринку праці був визначальним для всієї епохи капіталізму вільної конкуренції. Проте слід сказати, що заробітна плата і в умовах цього капіталізму поступово зростала, але як правило, таким чином, щоб вона не досягала рівня конкурентної заробітної плати.

Отже, можемо зробити висновок, що на практиці капіталізм вільної конкуренції — це економічний лад, побудований на приватній власності на речові ресурси виробництва, використанні найманої праці, системи конкурентних ринків і монопсонії на ринку праці та мотивуючого стимулу — прибутку.
<< | >>
Источник: К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.. Політична економія: Навч. посібник. 2001 {original}

Еще по теме Економічна рента і експлуатація найманої праці:

  1. Становище найманої праці за капіталізму вільної конкуренції
  2. Система найманої праці
  3. Територіальний поділ праці, його суть та зв’язок з формуванням економічних районів
  4. 30. Міжнародний поділ праці. Основні форми міжнародних економічних відносин
  5. Підтримка досягнутого рівня зайнятості населення та сприяння розширенню сфери застосування праці економічно активного населення
  6. Рента
  7. 14.2. Земельна рента та її форми
  8. Монопольна земельна рента
  9. Диференціальна земельна рента
  10. 22.1. ЗЕМЕЛЬНАЯ РЕНТА: ОПРЕДЕЛЕНИЕ. АРЕНДА
  11. 24. Земельна рента. Ціна землі
  12. 1. Природные ресурсы как экономический фактор. Рента
  13. Абсолютна земельна рента
  14. 7.1. Поняття економічного потенціалу та його роль для економічного розвитку регіону
  15. 18.1. Зміст і типи економічного зростання. Нагромадження та інвестиції, їх роль в економічному зростанні