Форми зайнятості
Міжнародна статистика виділяє за статусом три основних категорії зайнятих:
а) працівники, що працюють за наймом і отримують заробітну плату;
б) самозайняті працівники або підприємці;
в) неоплачувані працівники сімейних господарств.
У цьому разі працівники колективних господарств, оскільки вони одержують заробітну плату, належать (умовно) до категорії найманих.
В Україні до осіб найманої праці належить 14,2 млн, що становить 72 % усіх працюючих.
З початку реформування української економіки сама сфера зайнятості зазнала зміни, виникли нові сегменти: самозайнятість і часткова зайнятість, або інакше, приховане безробіття.
Сфера самозайнятості існує у вигляді формального, неформального і нелегального секторів.Перший сектор — формальний — представлено офіційно зареєстрованою діяльністю. До нього відносять роботодавців і безплатно працюючих членів їхніх сімей, а також зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю громадян. В Україні формальний сектор самозайнятості має тенденцію до збільшення: з 2,1 млн осіб у 1995 р. до 3,8 млн у 1997 р. Питома вага самостійно зайнятих офіційною трудовою діяльністю становила у 1997 р. 14,6 %.
Неформальний сектор самозайнятості — це сукупність інституційних одиниць з рисами домашніх господарств, які являють собою невеликі групи людей, що живуть в одному й тому самому приміщенні, повністю або частково об’єднують свої доходи і майно, спільно споживають певні продукти і послуги. Домашні господарства є водночас споживчими одиницями і учасниками виробничої діяльності через безпосередню зайнятість членів сім’ї на власних некорпоративних підприємствах, діяльність яких здійснюється без створення юридичної особи як з використанням тимчасової найманої робочої сили, так і без її залучення.
За даними наукових досліджень, у цьому секторі в 1996 р. було зайнято 2,3 млн чоловік.З точки зору політичної економії перший і другий сектори є сферою простого товарного виробництва. При цьому другий сектор самозайнятості не реєструється державними органами, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Що ж стосується третього сектору самозайнятості, то він є сферою порушення чинного законодавства, а тому виступає як нелегальний і неконтрольований.
Склад цього сектору неоднорідний. За мотивацією можна виділити дві групи людей:
1) ті, що займаються нелегальною діяльністю тимчасово, в умовах стабілізації нашої економіки перейдуть у формальний сектор.
2) громадяни, які займатимуться даною діяльністю за будь-яких умов. Кількість громадян, зайнятих у цьому секторі не піддається точному підрахунку.
Іншим новим сегментом зайнятості є часткова зайнятість, до якого належать надлишкові працівники у зв’язку зі спадом виробництва. Її розглядають як форму неефективного використання праці офіційно зайнятого трудовою діяльністю контингенту людей — неповний робочий день (тиждень), вимушені адміністративні відпустки. Таку часткову зайнятість прийнято називати прихованим безробіттям. У 1997 р. у вимушених відпустках перебувало 2,9 млн осіб, а працювало неповний робочий день (тиждень) — 2,1 млн осіб, тобто часткова зайнятість охоплює 5 млн осіб.
Еще по теме Форми зайнятості:
- 3.7.2. Форми організації державної влади, способів її здійснення та форми державного устрою
- Ефективність зайнятості
- Сутність зайнятості
- 19.2. Теорії зайнятості і відтворення суб’єктивного фактора виробництва
- Неокласична теорія зайнятості: гнучкі ціни праці
- Проблеми політики зайнятості в Україні
- Кейнсіанська теорія зайнятості: негнучкі ціни праці
- Особливості формування регіональних ринків праці та забезпечення раціональної зайнятості населення в Україні
- Трудовий потенціал, його структура і розподіл за регіонами та видами зайнятості в Україні
- Підтримка досягнутого рівня зайнятості населення та сприяння розширенню сфери застосування праці економічно активного населення
- 14.2. Земельна рента та її форми
- Інтернаціональне співробітництво: форми та рівні
- ФОРМИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
- 6.3. Сучасні функціональні форми грошей
- 19.1. Зайнятість: сутність, форми та ефективність
- ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
- Історичні межі натуральної форми організації виробництва
- Первісні форми власності
- ГОСПОДАРСЬКI ФОРМИ ЕКОНОМIКИ СТАРОДАВНЬОГО СВIТУ