Основні види міжнародної торгівлі
Традиційна торгівля — це торгівля між суб’єктами різних національних економік за традиційними правилами, тобто за формулою: товар—гроші (залежно від попиту і пропонування).
Торгівля продукцією в рамках кооперації — це спосіб реалізації продукції між суб’єктами міжнародної виробничої кооперації, котра здійснюється, як правило, за трансфертними цінами в пільговому режимі.
Зустрічна торгівля — це сукупність міжнародних торговельних угод, за укладання яких закупівля продукції супроводжується зворотним постачанням товарів з метою досягнення балансу експортно-імпортних операцій.
Особливістю світового ринку є те, що суттєвий вплив на міжнародну торгівлю має зовнішньоекономічна політика окремих держав та їх груп.
Історично склались два протилежних види такої політики: протекціонізм і вільна торгівля.Протекціонізм — це політика обмеження імпорту, що проводиться з метою захисту національної економіки, стимулює розвиток вітчизняного виробництва. Інструменти політики протекціонізму поділяються на тарифні та нетарифні. Тарифні заходи пов’язані з митними зборами (адвалерні, специфічні, змішані мита), а нетарифні — з ліцензуванням і квотуванням експортно-імпортної діяльності.
Свобода торгівлі — це зовнішньоторговельна політика, яка не обмежується жодними протекціоністськими бар’єрами. За її проведення держава утримується від безпосереднього впливу на зовнішню торгівлю і дозволяє їй розвиватися під впливом попиту та пропонування.
Традиційно вважалося, що найбільшою мірою інтересам країни відповідає політика вільної торгівлі, яка, ґрунтуючись на принципі порівняльних переваг, сприяє економічному розвитку і світовій економіці в цілому, стимулює конкуренцію і обмежує монополію, розширює коло товарів і послуг, що пропонуються споживачам.
Проте в економічній дійсності абсолютно вільної торгівлі не існувало ніколи. Уряди всіх країн тією чи іншою мірою використовують певні обмеження на шляху руху міжнародних потоків товарів і послуг. Конкретні форми протекціонізму різноманітні, вони реалізуються на національному рівні, шляхом дво- та багатосторонніх угод, охоплюють режим експорту й імпорту та ін. Позиції протекціонізму більш сильні в країнах, що розвиваються, та в країнах з перехідною економікою і менш помітні у діях урядів промислово розвинутих країн.
Основною ж тенденцією розвитку світової торгівлі на сучасному етапі є її лібералізація. Значно зменшено рівень митних тарифів, скасовано чимало обмежень, квот тощо. Одночасно зростають протекціоністські тенденції на рівні економічних угруповань, торговельно-економічних блоків.
Еще по теме Основні види міжнародної торгівлі:
- Інкотермс — інструмент міжнародної торгівлі
- 2.6.1. Поняття міжнародної торгівлі послугами
- 2.1.3. Факторні передумови міжнародної торгівлі України
- Технологічна монополія та цикл життя товару як фактори міжнародної торгівлі
- 4.1.5. Радянський період розвитку національної спеціалізації та міжнародної торгівлі
- 3.1.4. Традиційні засоби підтримки національного товаровиробника у сфері міжнародної торгівлі: тарифно-нетарифне регулювання
- 5.3. Основні функції організацій та їх види
- 13.1. Сутність, види та основні завдання контролю
- Основні види небанківських фінансових інститутів та їх розвиток в Україні
- 4.1.2. Докиївський період торгівлі
- Послуги посередників у міжнародній торгівлі
- ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ
- 10.3. Капітал у сфері торгівлі. Торговий прибуток
- Україна в міжнародній торгівлі товарами: загальний режим
- 4.3.3. Зона вільної торгівлі в рамках СНД
- 5.1.4. Україна у світовій торгівлі сировиною
- 2.1.2. Україна та міжнародні інститути регулювання торгівлі
- 2.1.4. Геостратегічна специфіка національної участі в міжнародній торгівлі