<<
>>

Уклади і сектори змішаної економіки

Соціально-економічною основою змішаної економіки є взаємодія і взаємозв’язок двох провідних секторів економіки — приватного та державного, які складаються з різних соціально-економічних укладів.

Суспільно-економічний уклад, або система суспільного виробництва — це цілісна система виробничих відносин визначеного типу, або відносин власності, які утворюють суспільну форму виробництва та господарювання.

В історичному процесі суспільного розвитку завжди, за винятком, можливо, первісного суспільства, співіснували і взаємодіяли декілька укладів, бо існування одного укладу породжує виникнення іншого — більш прогресивного з точки зору ефективності виробництва. Поки більш прогресивний уклад не стане пануючим, вони співіснують, взаємодіють. Тому суспільне виробництво фактично завжди багатоукладне, його поступальний розвиток і є зародженням прогресивних форм виробництва і поступового відмирання менш прогресивних. Певний історичний період різні форми виробництва (уклади) співіснують і взаємодіють. Але в економічній структурі багатоукладного суспільства на певному етапі розвитку виділяється більш прогресивний уклад, який стає провідним і визначає специфіку або характер соціально-економічних відносин господарювання, стає економічним базисом суспільно-економічної формації (рабовласницької, феодальної та ін.)1. Пануючий уклад отримав у економічній теорії назву формаційного (п’ять способів виробництва і формацій) на відміну від неформаційних (патріархального, дрібнотоварного).

У процесі розвитку формаційний уклад, наприклад капіталістичний, стає домінуючою формою суспільного виробництва і відповідних економічних відносин. Цей уклад взаємодіє з іншими і здійснює на них прямий вплив у межах суспільного виробництва.

Оскільки багатоукладність економіки була притаманна різним соціально-економічним формаціям, або цивілізаціям, то це не є підставою для трактування будь-якої економіки як «змішаної економіки», «змішаної системи», бо це поняття виникло за умов певного рівня розвитку капіталістичної економічної системи, а отже, панування капіталістичного укладу і капіталістичної власності.

У більшості країн кількісно переважаючим є приватний сектор економіки, основою якого є індивідуальна приватна власність — трудова та капіталістична, але більш ефективним є акціонерний уклад (на основі групової капіталістичної власності), який отримує до 90 % усіх доходів, що становить лише 20 % загальної кількості суб’єктів господарювання.

На державний сектор у різних країнах припадає 18—25 % зайнятих, до 30 % ВНП, 25—50 % інвестицій, 20—30 % власності; держава перерозподіляє від 35 до 60 % національного доходу (див.: Политэкономия (история экономических учений, экономическая теория, мировая экономика): Учебник для вузов / Под ред. Д.В. Валового. — М., 1999. — С. 255—256).

У сучасних змішаних системах співіснуючими укладами є дрібнотоварний, акціонерний, державний і соціалістичний за панування капіталістичного укладу на основі індивідуальної та групової капіталістичної власності (корпоративної), яка об’єктивно стала ядром економічної системи

<< | >>
Источник: К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.. Політична економія: Навч. посібник. 2001

Еще по теме Уклади і сектори змішаної економіки:

  1. Сутність змішаної економіки
  2. Історичні перспективи змішаної економіки
  3. 22.1. Сутність і ознаки змішаної економіки
  4. Національні особливості змішаної економіки
  5. Умови виникнення змішаної економіки
  6. 22.2. Механізм функціонування сучасної капіталістичної змішаної економіки
  7. 22.3. Монополії та олігополії в умовах капіталістичної змішаної економіки
  8. Причини виникнення змішаної економіки
  9. Державний сектор економіки і його роль
  10. 24.3. Соціально-економічні перетворення у постсоціалістичних країнах на шляху до соціально орієнтованої змішаної економіки
  11. 4.1.5. Оптимізація структури державного сектору економік, підвищення ефективності управління об’єктами державної власності
  12. Завдання 4.1.6.1.: Оздоровлення фінансових ринків та формування ефективно функціонуючого фондового ринку, здатного забезпечити перерозподіл ресурсів між секторами економіки