<<
>>

Чек

Чек — це письмовий наказ банку про сплату зазначеної в ньому суми пред 'явнику чека або особі, на яку він виписаний.

Чек як форма кредитних грошей виникає одночасно в Англії і Голландії на межі XVI—XVII ст., але якщо в Англії він з'являється у вигляді спеціальних книжок із наказовими бланками, то в Голландії вони набувають форми квитанцій на пред'явника.

З розвитком товарного виробництва чековий обіг набув значного поширення в багатьох країнах. Це привело до необхідності роз­робки певних, уніфікованих норм, які б регулювали рух чека. Та­ка необхідність була реалізована в 1931 р. прийняттям у Женеві «Єдиного закону про чеки».

Переважна більшість європейських країн приєдналася до Же­невської конвенції 1931 p., що означає узгодження їх внутрішнього чекового законодавства з «Єдиним законом про чеки». Однак ряд країн, у тому числі, наприклад, Великобританія, мають своє оригінальне національне законодавство про чеки.

Сьогодні в країнах з високорозвиненою системою ринкових від­носин за допомогою чека відбувається основна маса платежів, що значно спрощує грошовий обіг і робить його більш ефективним.

Як і вексель, чек має кредитну природу і з'являється у зв'язку з функцією грошей, як засобу платежу. Але він відрізняється від векселя тим, що є безстроковим зобов'язанням і оплачується ба­нком за пред'явленням.

Чек — це документ строго визначеної форми і має обов'язкові реквізити. Як правило, чек виписується банком на спеціальному папері у вигляді чекової книжки.

Обов'язковими атрибутами чека є:

1. Найменування «чек» (чекова мітка) у тексті чекового наказу.

2. Позначення платника.

3.Указівка, кому необхідно заплатити (зазначеній особі, або просто пред'явнику), із позначенням суми платежу.

4. Дата й місце укладання чека.

5. Місце платежу (адреса банку).

6. Підпис чекодавця.

Зразок чека:

Чеки діляться на два основних види: а) іменні; б) на пред'яв­ника.

Чек на пред'явника не містить указівки на особу, котрій необ­хідно виплатити зазначену в ньому суму. Цю суму одержує той, хто такий чек пред'явить у банк.

Іменний чек відрізняється від чека на пред'явника тим, що в ньому зазначена особа, якій по чеку мають бути виплачені гроші. Цей вид чека може бути як без права передачі, так і з правом йо­го передачі іншим особам. У цьому випадку чек носить назву ордерного. Передача здійснюється за допомогою переказного напи­су — індосаменту, що пишеться на зворотньому боці чека або на алонжі у вигляді тексту приблизно такого змісту: «Платіть на­казу ... заводу Дніпрошина Дніпропетровськ».

Техноекспорт. Підпис, дата.

Як і за векселем, індосамент по чеку може бути:

—Іменний, коли переказний напис містить указания особи, якій має бути оплачено чек. Якщо поруч з указаниям особи, якій оплачується чек, міститься приписка «або його наказу», то такий чек і є чеком з правом передачі й називається ордерним.

—Бланковий, коли останній власник чека вказує, що чек оплачується будь-якому його власнику, або коли він просто ста­вить свій підпис.

—Передовірчий (інкасовий), коли індосамент містить слова: «На інкасо», «Валюта до отримання», «В депозит» і т. ін. за змістом. Цим індосаментом право на одержання суми по чеку не передається, а передається тільки право на інкасацію чека. Іншими словами, банк зараховує відповідну суму на рахунок власника чека.

Чек є лише формою кредитних грошей, але не власне гроши­ма в повному розумінні цього слова. Стосовно нього існує мож­ливість його неоплати. Тому банк може прийняти на себе поряд із чекодавцем зобов'язання щодо його оплати. Такий чек назива­ється засвідченим, або підтвердженим.

За чеком може бути також видана гарантія його оплати (на всю суму або на її частину) будь-якою особою, крім платника. Найчастіше гарантом виступає банк, а ця операція називається авалюванням. Аваль за чеком здійснюється у вигляді написів: «Аваль», «Вважати за аваль», «Гарантований» і т. ін. та підпису аваліста.

Аваль може бути здійснений на лицьовому боці чека (зліва) і в цьому разі досить підпису. Якщо його зроблено на зво­ротному боці або на алонжі, то обов'язково, крім підпису, повині бути і слова «Аваль», «Вважати за аваль» або рівнозначні їм. Аваліст указує особу, стосовно до якої дається гарантія, але це поручительство може бути і без такої вказівки, тоді вважається, що чек авальований за платника.

Чек як наказ банку про виплату зазначеної в ньому суми не має терміну оплати, але має термін для здійснення даної операції. Згідно з «Єдиним законом про чек» установлено такі терміни:

—8 днів, починаючи з дати його виставлення, якщо він випи­саний і оплачується в одній країні;

—-20 днів, якщо він виписаний в одній країні, а оплачується в іншій, але обидві країни знаходяться в одній і тій самій частині

світу;

—-70 днів, якщо він виписаний в одній країні, а оплачується в іншій, але обидві країни знаходяться в різних частинах світу.

За чеком можна одержати готівку, або перерахувати зазначену в ньому суму на свій рахунок, передавши чек на інкасо. Такий чек є відкритим. Однак у процесі руху чека можлива ситуація, під час якої необхідно обмежити спосіб його оплати. Здебільшо­го це виявляється в обмеженні оплати за чеком тільки способом перерахування грошей на рахунок держателя чека. Дана операція обмежує рух чека, оскільки він припускає наявність в одержува­ча платежу рахунка в банку.

Таке обмеження в русі чека перетворює його в закритий. Це можна зробити шляхом напису на лицьовому боці чека слів: «Розрахунковий», «Тільки для розрахунків», «З оплатою на раху­нок» та інших подібних написів. У цьому разі чек називається розрахунковим. Таку операцію може зробити як чекодавець, так і будь-який держатель чека.

Перетворити чек у закритий можна і за допомогою так звано­го кросування. Кросування (cross- англ. перекреслювати) здійснюється перекреслюванням лицьового боку чека двома рівнобі­жними скісними або поперечними лініями. Це означає, що платіж за чеком може бути здійснено тільки шляхом переказу грошей на рахунок держателя чека. Кросування може здійснити як чекодавець, так і чекодержатель.

Кросування може бути загальним і спеціальним.

Загальне кросування (дві рівнобіжні лінії) означає, що оплата за чеком буде зроблена переказом грошей на рахунок держателя чека у відповідному банку.

Спеціальне кросування відрізняється від загального тим, що між рівнобіжними лініями пишеться найменування банку, яко­му банк платника зобов'язаний перевести суму, зазначену в чеку.

Чек може бути відкликаний чекодавцем. Це відбувається за­звичай після закінчення терміну платежу. Але відкликання чека, а під цією операцією розуміється наказ чекодавця банку про при­пинення або заборону оплати чека, може бути здійснено до за­кінчення терміну платежу за чеком. Однак таке відкликання, або блокування повинно бути мотивоване чекодавцем.

Як і за векселем, при неоплаті чека може бути здійснено про­тест.

Дещо особливе місце займають банківські чеки. Вони випи­суються банками і є формою використання кореспондентських рахунків, що відкриваються одним банком для іншого.

У царській Росії чекового законодавства не було. Рух чека ре­гламентувався банківськими правилами і звичаями. Після рево­люції 1917 р. чековий обіг мав місце до кредитної реформи 1930—1932 pp., після якого він практично був припинений.

В Україні використання чека розвинуто слабо і ця форма кре­дитних грошей ще не зайняла гідного місця в системі грошового обігу. Однак перспектива чекового обігу в нашій країні велика і обумовлена вона тим, що використання чеків прискорює розра­хунки, підвищує частку безготівкових розрахунків, чим істотно зменшує витрати грошового обігу.

Використання чека в нашій країні регламентується постано­вою Національного банку України «Про безготівкові розрахунки у господарському обороті України» (1996 p.), яка згодом у 2001 р. була замінена новою постановою. У ній чек визначено однією з форм розрахункових документів. За допомогою чека здійсню­ються безготівкові розрахунки між юридичними, а також між фі­зичними і юридичними особами.

Чеки в Україні видаються у вигляді чекових книжок на 10, 20 і 25 аркушів з терміном дії 1 рік. На фізичну особу чеки не випи­суються. Винятки становлять громадяни, які займаються підпри­ємницькою діяльністю без оформлення юридичної особи. У цьо­му випадку чеки виготовляються у вигляді окремих бланків і діють три місяці. Термін пред'явлення до оплати— 10 днів, не рахуючи дня виписки. Видача рахункових чеків на пред'явника не робиться, а передача чекової книжки іншій юридичній особі заборонена. Що ж стосується чеків, які використовує фізична особа, то за її' бажанням у рахунковий чек може бути вписано ім'я іншої особи, яка й стає власником чека.

<< | >>
Источник: Щетинін А. І.. Гроші та кредит. 2008

Еще по теме Чек:

  1. 15. ЧЕК
  2. 12. Чековое обращение
  3. Вопросы для самопроверки
  4. Расчеты чеками
  5. 1. СТРУКТУРА ПЛАТЕЖНОГО БАЛАНСА
  6. ВОПРОСЫ ДЛЯ ОБСУЖДЕНИЯ
  7. 11.2. РАСЧЕТЫ ПЛАТЕЖНЫМИ ПОРУЧЕНИЯМИ И ЧЕКАМИ
  8. Завдання для перевірки знань
  9. 3. ВИДЫ ДЕНЕГ: ДЕЙСТВИТЕЛЬНЫЕ И ЗНАКИ СТОИМОСТИ
  10. Походження кредитних грошей та їх форми
  11. §3. Безналичный денежный оборот в Российской Федерации
  12. 3.1. Большая приватизация
  13. Функціональні форми грошей і грошовий агрегат
  14. Звонок Эллсворту Келли
  15. 8.4. КАК СОЗДАЮТСЯ БАНКОВСКИЕ ДЕПОЗИТЫ (ДЕНЬГИ)