<<
>>

Економічна сутність грошей та концепції їх походження

Визначення суті грошей і, відповідно до цього, фундаментальних засад їх розвитку становить базовий рівень монетарної теорії. У теорії грошей існує багато розбіжностей та невизначеностей з цього питання.

Тому для пізнання природи та сутності грошей необхідно з'ясувати питання про їх походження, про чинники, які зумовлюють виникнення й існування грошей в економічному житті суспільства.

Світова економічна література наводить декілька протилежних концеп­цій походження грошей, які можна умовно поділити на два напрямки: раціоналістичний та еволюційний. Наявність різних точок зору на

походження грошей свідчить про складність і неоднозначність цієї економічної категорії.

Прибічники раціоналістичної концепції виходили з того, що гроші виникли в результаті певної раціональної угоди між людьми або запровадженні законодавчими актами держави з огляду на необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу і підвищення ефективності її функціонування. Засновником цього підходу у визначенні походження грошей був Аристотель.

Таким чином, раціоналістична концепція хоч і не відкидає товарну природу грошей, але все ж таки не погоджується з їх стихійним, ево­люційним походженням.

Проте представники концепції еволюційного походження (А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс) довели безпідставність раціоналістичної концепції. На їхню думку, виникнення грошей зумовлено труднощами безпо­середнього обміну продуктами праці.

Процес еволюції та становлення грошей являє собою розвиток форми вартості, тобто розвиток мінової вартості.

Проста, або випадкова, форма вартості з'явилась на найнижчих щаблях економічного розвитку. Ця форма була найпростішою, епізо­дичною і випадковою, оскільки обмін не був регулярним. Пропозиції, за якими обмінювались товари, теж були випадковими. Наприклад, одна община могла обміняти надлишок шкір овець на надлишок зерна, що утворився в іншій общині, і такий обмін можна подати так: одна шкіра вівці на один кошик зерна. Мінова вартість за такого обміну могла часто змінюватись у часі і просторі.

Розгорнута форма вартості. Подальший розподіл праці зокрема розмежування скотарства і землеробства, сприяв розвитку товарних відносин. Надлишки землеробської продукції вже не випадково, а регулярно починають обмінюватись на надлишки продукції тварин­ництва. Один товар обмінюється на велику кількість інших товарів- еквівалентів. Наприклад, один мішок зерна дорівнює: одній вівці, двом унціям золота, двом шкірам соболя.

Але оскільки товар безпосередньо обмінюється на інший, а обмін між общинами з розпадом первісного ладу змінюється на обмін між індивідами, то останній стикається з певними труднощами.

По-перше, у багатьох випадках під час обміну може виникнути неві­дповідність попиту і пропозиції на конкретному ринку. Наприклад, власник овечих шкір хотів виміняти їх на зерно, а власнику зерна потрібна сіль, а овечі шкіри не потрібні, тобто всі учасники обміну нічого не могли придбати і поверталися з ринку зі своїми товарами.

По-друге, певний товар виражав свою вартість у споживній вартості безлічі інших товарів, що у свою чергу ускладнювали мінові пропорції товарів та орієнтацію товаровиробників у їхній господарській діяльності.

> Загальна форма вартості. Поступово учасники обміну впевнювалися у тому, що серед продуктів, котрі обмінюються на ринку, є такі, попит на які найбільший. Тому кожний товаровиробник за продукт своєї праці прагнув отримати загальний товар, який потрібний всім. Такими товарами за різних часів у різних місцевостях найчастіше були худоба, сіль, зерно та ін. Загальна форма вартості - це така форма, за якої безліч товарів обмінюється на якийсь один товар, і цей товар стає загальним еквівалентом. Стихійне закріплення за одним із товарів ролі загального еквівалента означало, власне, появу грошей у їх найпрос­тішому вигляді. Вони, вже могли виконувати базові грошові функції - засобу вимірювання вартості та засобу обігу. Однак у цій ролі товари затримувались недовго, оскільки зі збільшенням кількості продуктів обміну, ускладненням та розширенням територіальних меж обміну, вже не задовольняли вимог товарного обігу і за своїми властивостями не відповідали умовам еквівалентності. В результаті обміну загальним еквівалентом протягом тривалого періоду стає один товар - метал. Цей процес становлення товару як загального еквівалента, дуже складний і тривалий. Він визначив появу четвертої форми вартості - грошової.

> Грошова форма вартості. Відмінність грошової форми вартості від загальної полягає не в тому, за яким товаром закріпилась роль загального еквівалента, а в тому, чи закріпилась ця роль за одним това­ром. І якщо таке закріплення відбулось, то й перехід від загальної форми вартості до грошової можна вважати таким, що здійснився. Отже, цілком очевидним є висновок про те, що виникнення та розвиток грошей - тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну. Таке трактування походження грошей дістало назву еволюційної концепції. Воно є науково достовірним і створює сприятливу базу для з'ясування суті грошей.

По-перше, гроші є статистичною категорією, їх не можна розглядати як застигле економічне явище, оскільки це динамічне утворення. Гроші постійно розвиваються, змінюючи одну свою форму, тобто конкретне втілення, загального еквівалента, іншою.

По-друге, гроші за походженням - це товар, що має властивість обмінюватись на будь-який інший товар, тобто відіграє роль загального еквівалента. "У всіх цивілізованих народів гроші стали загальним знаряддям торгівлі, завдяки якому продаються і купуються усякого роду товари або обмінюються один на одного" (А. Сміт).

По-третє, гроші - специфічний товар, тому що вони не здатні прямо задовольнити будь-які фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано - через відчуження їх на купівлю звичайних товарів та послуг [4]. Цю думку свого часу висловив класик політичної економіки П. Самуельсон: "Гроші - як гроші, а не як товар - потрібні не самі собою, а заради тих речей, які на них можна купити. Гроші - це штучна соціальна умовність".

По-четверте, гроші - це товар, що виділився стихійно із загальної товарної маси. Економічна сутність і закономірність виникнення й розвитку грошей взаємозв'язані і взаємозумовлені.

Таким чином, доцільно зробити висновок, що гроші- це специфічний товар, що має властивість обмінюватись на будь який інший товар, тобто є загальним еквівалентом і який розвивається на кожному етапі товар­ного виробництва, наповнюється новим змістом, що ускладнюється зі зміною умов виробництва.

Виникнення грошей було закономірним об'єктивним економічним процесом, завдяки якому з'явився ефективний прискорювач руху товарної маси, інструмент достовірної оцінки економічної інформації.

<< | >>
Источник: Михайловська І.М., Ларіонова К.Л.. Гроші та кредит. 2006 {original}

Еще по теме Економічна сутність грошей та концепції їх походження:

  1. 13. Походження, сутність, функції та види грошей.
  2. Походження грошей. роль держави у творенні грошей
  3. 1.1. ПОХОДЖЕННЯ ГРОШЕЙ. РОЛЬ ДЕРЖАВИ У ТВОРЕННІ ГРОШЕЙ
  4. Походження грошей
  5. ПОХОДЖЕННЯ, СУТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ
  6. Походження грошей
  7. Походження кредитних грошей та їх форми
  8. 2.2.1. Сутність, походження та функції держави
  9. 1.3.1. Сутність і походження феномену влади
  10. СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ
  11. 6.2. Сутність і функції грошей
  12. ТЕМА 1. Сутність і функції грошей
  13. Сутність грошей та її трактування економістами