<<
>>

ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ГРОШОВОГО РИНКУ

Кредитна система держави складається з двох ла­нок: банківської системи (центральний банк і комерційні банки) і небанківських фінансово-кредитних ус­танов, які часто називають парабанками.

Ядро кредитної системи становлять банки, але в сучасних умовах усе більшу роль в організації суспільного виробництва виконують небанківські фінансово-кредитні інститути. їх широкий розвиток відображає процес структурної перебудови кредитної системи, який є ха­рактерною ознакою розвитку сучасної ринкової еко­номіки і виступає таким же особливим та важливим процесом, як і інтернаціоналізація діяльності всіх кре­дитно-фінансових інститутів.

Небанківські кредитні установи виступають як фі­нансові посередники на грошовому ринку. Вони, як і банки, акумулюють заощадження населення і надають кредити. Але на відміну від банків ці установи залуча­ють ті заощадження, які банківська система не може прийняти, або не може задовольнити певні, часто індивідуалізовані умови інвестора щодо розміщення своїх грошових коштів. Є характерні особливості у цих фі­нансових посередників грошового ринку і в самій фо­рмі надання кредиту. Останній часто надається у формі купівлі цінних паперів тієї фірми, яка бажає отримати кредит.

До системи парабанків належить ціла низка різно­манітних установ, серед яких перш за все слід назвати інвестиційні фонди, довірчі товариства, пенсійні фон­ди, страхові компанії, ломбарди, кредитні спілки. На відміну від банків, вони спеціалізуються на одній або декількох операціях, тому їх часто ще називають спеціалізованими кредитно-фінансовими інститутами.

В Україні цей сектор фінансових посередників грошового ри­нку тільки почав розвиватись і на шляху свого становлення має суттєві перешкоди, бо значна частина структурних елементів да­ної системи (кредитні спілки, інвестиційні та трастові компанії) взагалі були відсутні в нашій державі в період її існування у складі СРСР. Тому сьогодні держава повинна докласти всіх зу­силь, щоб створити й використовувати для вирішення своїх еко­номічних і соціальних завдань потужну систему небанківських кредитно-фінансових установ.

<< | >>
Источник: Щетинін А. І.. Гроші та кредит. 2008

Еще по теме ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ГРОШОВОГО РИНКУ:

  1. ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ГРОШОВОГО РИНКУ
  2. ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ГРОШОВОГО РИНКУ
  3. ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ГРОШОВОГО РИНКУ
  4. Графічна модель грошового ринку. Рівновага на грошовому ринку та процент
  5. 3.6. ГРАФІЧНА МОДЕЛЬ ГРОШОВОГО РИНКУ. РІВНОВАГА НА ГРОШОВОМУ РИНКУ ТА ПРОЦЕНТ
  6. МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИНИКНЕННЯ ГРОШЕЙ, ГРОШОВИЙ ОБІГ ТА МОДЕЛЬ ГРОШОВОГО РИНКУ
  7. Структура грошового ринку
  8. Структура грошового ринку
  9. 3.3. СТРУКТУРА ГРОШОВОГО РИНКУ
  10. Інституційна модель грошового ринку
  11. 3.1. Сутність та особливості функціонування грошового ринку
  12. 3.2. ІНСТИТУЦІЙНА МОДЕЛЬ ГРОШОВОГО РИНКУ
  13. ТЕМА 13. Фінансове посередництво грошового ринку
  14. Суть грошового ринку