<<
>>

Класична кількісна теорія грошей

Розуміння природи грошей і їх генезису, безсумнівно, важ­ливе для формування наукового уявлення про цей феномен. Але з розвитком товарного виробництва актуальною стає проблема взаємозв'язку кількості грошей із цінами товарів.

Вона знайшла своє відображення перш за все в кількісній теорії.

Перші ідеї щодо залежності цін від кількості грошей з'яв­ляються в XVI ст. Вважається, що першим сказав про це францу­зький філософ Ж. Боден (1530—1596 рр.), який у праці «Відпо­відь на парадокси де Мальструа» констатував, що збільшення цін є наслідком збільшення кількості золота і срібла. Але засновни­ками кількісної теорії грошей стали француз III. Монтеск'є (1689—1755 рр.), англійці Дж. Локк (1671—1729 pp.) і Д. Юм (1711—1776 pp.). Особливо вагомий внесок у розробку кількісної теорії на початковому етапі її розвитку зробив Д. Юм. У своїй науковій праці «Про гроші» він стверджував, що збільшення кі­лькості грошей за незмінності загальної товарної маси призво­дить до зростання цін. За його уявленням, товари входять в обіг без ціни, а золото і срібло без вартості. Гроші тільки в процесі обміну набувають фіктивної вартості і вона визначається як спів­відношення між тією товарною масою, що знаходиться в обігу, і кількістю грошей, яка обслуговує їх рух.

Появі кількісної теорії грошей сприяли два суттєвих явища, що відбулися в XVI ст. По-перше, це великий потік золота і сріб­ла в Європу, що стало наслідком відкриття Америки і масового пограбування європейськими колонізаторами місцевого населен­ня. Саме в цей період у Європі відбувається суттєве зростання цін на товари. Протягом століття ціни в середньому зросли в 3— 5 разів. Поєднання цих двох явищ у свідомості науковців під­штовхнуло їх до висновку, що саме значне збільшення кількості грошей призвело до зростання цін. І хоча з позиції трудової тео­рії вартості це неправильно, бо зростання цін було викликано зменшенням вартості золота і срібла, зовні такий зв'язок між кількістю грошей і цінами, безперечно, існував.

По-друге, саме в цей період посилюється процес становлення номіналістичної теорії, згідно з якою гроші — це тільки умовний знак, що не має своєї внутрішньої вартості.

Поява тієї чи іншої економічної теорії, як правило, пов'язана з реальною зміною обставин у суспільному виробництві та з вини­кненням нових суперечностей, для вирішення яких і застосову­ються нові теорії. Саме в XVII — на початку XVIII ст. мерканти­лізм (а відтак, і металістична теорія) як економічне вчення, що відображало період первісного нагромадження і слугувало інте­ресам торгової буржуазії, себе вичерпав і став певною перепоною на шляху подальшого розвитку промисловості. Суть гальмівного характеру металістичної теорії як складової меркантилізму поля­гала в тому, що нагромадження золота у вигляді скарбу не давало змоги швидко розвивати промисловість, яка стала основним джерелом збагачення буржуазії та держави в цілому. Поряд із цим формувався потужний внутрішній ринок і зовнішня торгівля від­ходила на другий план. Новий етап у розвитку товарно-грошових відносин вимагав і посилення еластичності грошової системи, а металеві системи були маломобільними. На противагу цьому кі­лькісна теорія грошей ставала ідеологічним підґрунтям для розв'язання цієї суперечності та об'єктивно сприяла подальшому розвиткові товарного виробництва. Це добре відчував Дж. Локк, який виступив проти меркантилізму. Він доводив, що нагрома­дження золота і срібла призводить до зростання цін і не сприяє розвитку промисловості та збільшенню багатства нації.

Засновники кількісної теорії грошей сконцентрували основну увагу саме на залежності цін від кількості грошей, але розглядали її трохи спрощено. Вони виходили з таких постулатів:

• купівельна сила грошей, тобто їх функція як засобу визна­чення ціни, установлюється на ринку. Отже, представники цього напрямку кількісної теорії грошей зводили зміну товарних цін тільки до одного чинника — кількості грошей;

• сама зміна цін характеризується як явище, котре стосується всіх без винятку товарів;

• зміна цін відбувається пропорційно до зміни грошової маси. Представники класичного напрямку кількісної теорії грошей вважали, що всі гроші знаходяться у сфері обігу. По суті, вони не враховували функцію грошей як засобу нагромадження й ігнору­вали той факт, що на кількість грошей в обігу впливають такі чинники, як швидкість руху грошей, наявність безготівкових платежів і кредиту.

Особливу позицію в тлумаченні кількісної теорії грошей за­йняв Д. Рікардо. Він зробив спробу пов'язати цю теорію з теорі­єю трудової вартості, доводячи, що гроші — це товар і вони ма­ють свою внутрішню вартість. При цьому він висунув ідею автоматичного регулювання кількості золота, а відтак, і її впливу на ціни. За уявленнями Д. Рікардо, при збільшенні кількості зо­лота в країні вартість грошей падає, що створює умови для його вивозу з країни. Цей відтік золота призводить до автоматичного падіння цін на товари і, відповідно, зростання ціни золота.

Ідеї Д. Рікардо цікаві й відбивають реальні явища та залежно­сті, хоча говорити про автоматичне регулювання цін шляхом вво­зу або вивозу золота можна тільки з певними застереженнями. Справа в тому, що в реальній ситуації рух золота, який впливає на ціни, не обмежується його ввозом чи вивозом за межі країни. Частина золота в певних межах його кількісного надлишку над товарною масою переходить у стан скарбу, тобто тезаврується, що пояснюється дією закону грошового обігу.

Отже, класична кількісна теорія грошей приблизно в кінці XIX ст. вичерпала себе. її головні вади були пов'язані з певним догматизмом у тлумаченні взаємозв'язку між грішми і цінами та в ігноруванні впливу на ціни багатьох інших чинників. Подаль­ший розвиток цієї теорії полягав у подоланні вказаних недоліків і в більш повному пристосуванні кількісної теорії до реалій по­стійного ускладнення товарного виробництва й усіх пов'язаних з ним явищ.

<< | >>
Источник: Щетинін А. І.. Гроші та кредит. 2008 {original}

Еще по теме Класична кількісна теорія грошей:

  1. Класична кількісна теорія грошей
  2. Класична кількісна теорія грошей
  3. 7.1. КЛАСИЧНА КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ
  4. 9.1. Класична кількісна теорія грошей, її основні постулати
  5. КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ І СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ
  6. КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ І СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ
  7. КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ І СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ
  8. КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ І СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ
  9. Неокласична кількісна теорія грошей
  10. Класична теорія про витрати . Теорія трьох фа- кторів виробництва. Неокласична теорія витрат і вартості.
  11. Класична теорія демократії Нового часу
  12. ТЕМА 9. Теорія грошей