<<
>>

МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ ТА ФОРМИ ЇХ СПІВРОБІТНИЦТВА З УКРАЇНОЮ

Одним з найважливіших загальносвітових процесів є процес інтернаціоналізації господарської діяльності, який ще часто називають «глобалізація». Проте остан­ній термін все ж таки значно місткіший, бо включає не тільки інтернаціоналізацію суспільного виробництва, а й виникнення глобальних проблем, що торкаються всіх сторін існування світової спільноти.

Процес інтернаціоналізації господарської діяльності базується на подальшому поглибленні міжнародного поділу праці, тобто на посиленні спеціалізації країн і на кооперації, бо остання — це зворотний бік посилен­ня спеціалізації. У свою чергу, ці процеси слугують підвалинами для розвитку товарообмінних операцій між різними країнами, а відтак, вимагають і посилення зв'язків між країнами у сфері розрахункових та креди­тних відносин. У сучасних умовах, коли відбулась де­монетизація золота, а гроші мають кредитну природу, виникає об'єктивна необхідність посилення співпраці країн світу стосовно валютних відносин. Це, у свою чергу, висуває на порядок денний питання про ство­рення міжнародних валютних центрів, які б забезпечу­вали розрахунки між країнами і здійснювали регулю­вання всієї сукупності валютних відносин.

Іншою стороною посилення процесу інтеграції гос­подарської діяльності і зростаючої конкуренції на сві­товому ринку є необхідність відносно відкритого і де­мократичного доступу всіх країн до світових фінансо­вих ресурсів. їх акумуляція й перерозподіл на умовах платності, терміновості та повернення теж вимагає створення й дії відповідних міжнародних кредитних інституцій і ринків.

Відповіддю на ці об'єктивні потреби в розвитку світового го­сподарства стало формування міжнародного ринку капіталів. Цей процес починається вже у XVIII ст., але тільки у XX ст. набуває потужного характеру. У сучасних умовах світовий ринок позич­кового капіталу — складна і дуже сильна система, від тісної спів­праці з якою значною мірою залежать успіхи в реалізації націо­нальних економічних програм тих чи інших країн.

Посилення процесу інтернаціоналізації господарської діяль­ності вимагало подальшого вдосконалення механізму розрахун­ків між державами і формування таких фінансових центрів, які б не тільки були інтернаціональними за характером своїх дій, а й певною мірою брали б на себе функції з регулювання міжнарод­них грошово-кредитних відносин.

Наявність названих вище об'єктивних потреб привела до утворення ще в 1930 р. Банку міжнародних розрахунків у Базелі, а згодом і таких організацій, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Єв­ропейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) та ін. Саме во­ни сьогодні уособлюють ті міжнародні установи, що регулюють валютно-кредитні відносини між країнами і забезпечують певну стабільність та рівновагу на світовому ринку.

Україна не може стояти осторонь загальносвітових процесів в економічному житті людства, а відтак, повинна постійно шукати найбільш ефективні шляхи своєї співпраці з іншими країнами світу. Це, у свою чергу, вимагає від нашої держави участі у робо­ті провідних міжнародних валютно-кредитних установ. Ця потреба особливо актуальна для сьогодення, коли Україна робить перші кроки в розбудові ринкової економіки і закладає принципи її організації.

<< | >>
Источник: Щетинін А. І.. Гроші та кредит. 2008
Помощь с написанием учебных работ

Еще по теме МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ ТА ФОРМИ ЇХ СПІВРОБІТНИЦТВА З УКРАЇНОЮ:

  1. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО- КРЕДИТНІ УСТАНОВИ ТА ФОРМИ ЇХ СПІВРОБІТНИЦТВА З УКРАЇНОЮ
  2. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ ТА ФОРМИ ЇХ СПІВРОБІТНИЦТВА З УКРАЇНОЮ
  3. ТЕМА 16. Міжнародні фінансово-кредитні установи та їх співробітництво з Україною
  4. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ ТА ФОРМИ ЇХ
  5. 16.1. Міжнародні валютно-кредитні установи та їх призначення
  6. 16.2. Регіональні валютно-кредитні установи
  7. Міжнародні та регіональні валютно-кредитні організації
  8. Регіональні фінансово-кредитні установи
  9. Небанківські фінансово-кредитні установи
  10. 10.4. НЕБАНКІВСЬКІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ
  11. Інтернаціональне співробітництво: форми та рівні
  12. Співробітництва з Україною
  13. 4.4.3. Правові засади співробітництва України з ЄС
  14. Міжнародні валютно-фінансові організації
  15. 26.4. Міжнародні валютно-фінансові відносини
  16. 1.3. Розвиток єврорегіонального співробітництва України
  17. 1.2.4. Міжнародні валютно-фінансові відносини
  18. 2.10.3. Геостратегічні перспективи транспортного забезпечення міжнародного співробітництва України