<<
>>

Регіональні фінансово-кредитні установи

Регіональні та національні банки розвитку мають на меті фінансування тих самих видів діяльності, що їх фінансує і Світовий банк, а саме - це розвиток економіки, економічного співробітництва та інтеграції у регіоні.

У 60-ті роки XX століття розпад колоніальної системи і поява великої групи незалежних держав утворили нову ситуацію на світовому валютно­кредитному ринку. Практично кожна країна, що розвивається, поставила собі за найважливішу мету проведення індустріалізації, поширення регіонального співробітництва та економічної інтеграції. Для проведення індустріалізації і створення необхідної інфраструктури необхідні були кошти, які навіть МВФ і МБРР надати не могли в достатньому обсязі. Для вирішення проблеми були створені регіональні банки, які охоплюють велику кількість країн, розташованих на одному з континентів.

Вирішуючи специфічні проблеми валютно-кредитних відносин на регіональному рівні, ці установи формують ресурси для своєї діяльності з власного капіталу та позик, які вони отримують на міжнародних, а часто і на національних ринках капіталу. Регіональні банки надають головним чином довгострокові кредити на фінансування інвестиційної діяльності приватних фірм й міжнародних проектів допомоги країнам, що розвиваються. Фінансування проектів регіональними банками розвитку надається на більш пільгових умовах, ніж звичайні ринкові. Характерною рисою регіональних банків розвитку є участь в них не тільки країн, що розвиваються, а й достатньо розвинутих країн, які виконують функцію донорів.

До найвідоміших регіональних міжнародних кредитно-фінансових установ передусім належать Міжамериканський банк розвитку (МаБР), Африканський банк розвитку (АфБР) та Азіатський банк розвитку (АзБР).

У межах Європейського економічного співробітництва діють кілька регіональних міжнародних валютно-кредитних установ - Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Країнами Чорноморського басейну (куди входить і Україна) засновано Чорноморський банк торгівлі і розвитку (ЧБТР).

Міжамериканський банк розвитку (МаБР) - кредитний інститут, створений у 1959 році з ініціативи США для фінансування програм розвитку в країнах Латинської Америки. В нього входить 26 латиноамериканських держав, США, Канада, Японія й 14 країн Західної Європи.

Головними завданнями Банку є надання фінансової й технічної допо­моги країнам Латинської Америки у будівництві невеликих підприємств провідних галузей виробництва країн-членів.

Банк організований у формі акціонерного товариства з капіталом 850 млн. дол. США. Поряд з акціонерним капіталом він має у своєму розпо­рядженні групу фондів, що входять до нього. Ці установи перебувають під технічним керівництвом банку. Ресурси банку формуються з внесків країн-членів та позичених коштів, що мобілізовані на ринках позичкових капіталів.

Банк надає кредити урядам та під їх гарантію приватним підпри­ємствам на звичайних і пошагових умовах, а також гарантії за урядовими кредитами. За роки свого існування МаБР надав найбільший обсяг кредитів країнам "великої трійки" - Аргентині, Бразилії та Мексиці.

Кредити МаБР мають цільове призначення, а саме основна їх частина спрямовується в енергетику, сільське господарство, гірничу та переробну, легку та харчову галузі промисловості, а також інфраструктуру.

Процентна ставка за кредитами дорівнює в середньому 10 %, строк кредитів - від 10 до 15 років. Джерелом пільгових кредитів є спецфонди, за рахунок яких фінансуються проекти, що особливо важливо із соціального погляду, але нерентабельні або малорентабельні з фінансового. Строк погашення цих позик - 15-40 років під знижені відсотки в межах 2-4 % річних.

Африканський банк розвитку (АфБР) був заснований в 1964 році. Членами АфБР є 50 незалежних африканських держав і 25 нерегіональних членів. Спочатку, згідно зі Статутом банку, його членами мали бути лише африканські держави, але гостра нестача коштів зумовила залучити й деякі розвинуті країни до формування капіталу. На сесії ради керуючих АфБР у 1978 р. було прийнято рішення про залучення

до банку неафриканських країн з метою збільшення статутного капіталу, але за умови, що їм належатиме не більше як 1/3 загальної суми статутного капіталу, керівництво залишається у регіональної ради керівників, а кредити надаються тільки африканським країнам.

Основною метою створення АфБР є сприяння економічному й соціальному прогресу африканських країн.

Ресурси банку складаються із внесків, переважну частку яких дають розвинуті країни. За розмірами капіталу АфБР - найбільший серед регіональних банків розвитку. Найбільша квота у статутному капіталі АфБР: США - 17,0%, Японія- 14,0 %, Німеччина- 10,5 %, Франція й Канада - по 9,0 %.

Претендувати на одержання позик Банку мають право лише уряди країн-членів АфБР. Підприємства країн Африки можуть одержати позики тільки за умови обов'язкового гарантування їх урядом своїх країн.

Строки погашення та рівень процента залежить від рентабельності проекту, його важливості для розвитку африканської економіки. Строки надання кредитів - від 5 до 25 років, у тому числі пільговий період становить від 1 до 6 років. Крім процентів, банк утримує комісійні: установлену комісію в розмірі 1 % річних та комісію 0,75 % річних з невикористаної частини позики.

*Азіатський банк розвитку (АзБР) розпочав свою діяльність у 1968 році. Членами банку є 55 держав, в тому числі 14 неазіатських (наприклад Австралія, США, Канада). Операції банку поширюються на весь спектр економічного розвитку, але головна увага приділяється саме сприянню розвитку сільського господарства, енергетиці, фінан­совому сектору, транспорту і зв'язку, соціальній інфраструктурі.

Кошти банку формують як за рахунок мобілізації фінансових коштів регіону діяльності банку, так і за рахунок залучення капіталів із країн інших континентів. АзБР може вдаватись до позик, розміщувати облігації' та інші зобов'язання, приймати за особливими угодами від урядів і організацій окремих країн кошти у спеціальні фонди.

Банк здійснює довгострокове кредитування як урядів - так і окремих підприємств азіатських країн. Строк погашення кредитів від 10 до 30 років, за пільговими -до 40 років. Пільговий кредит триває від 2 до 7 років залежно від процесу.

У європейському регіоні у валютно-кредитній інституціональній структурі основне місце належить Європейському інвестиційному банку та Європейському банку реконструкції і розвитку.

Європейський інвестиційний банк (ЄІЕ) - заснований у 1958 році. Він функціонує як фінансово автономна і юридично самостійна організація в рамках ЄС. Членами ЄІБ є 14 держав Європи (членів ЄС), за винятком Франції. Статутний капітал банку становить приблизно 15 млрд. евро.

Основними цілями ЄІБ є надання позик і гарантій на фінансування проектів для менш розвинутих регіонів, для модернізації, реконструкції або конверсії підприємств, розвитку підприємницької діяльності в нових галузях. ЄІБ може залучити кошти на європейському та міжнародному ринках капіталів за рахунок емісії облігацій.

ЄІБ фінансує тільки частину вартості проектів, доповнюючи власні кошти позичальника та інші джерела фінансування. Його позики, як правило, не перевищують 50 % загальної суми вкладених у проект коштів. Банк надає довгострокові позики, строк яких залежить від типу об'єктів і коливається від 7 до 12 років для промислових об'єктів та до 20 і більше років для проектів з розвитку інфраструктури. Також ЄІБ займається консультативною діяльністю, зокрема оцінює проекти через проведення техніко-економічного обґрунтування, визначення потреб у фінансових коштах тощо.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) - має

статус міжнародної фінансової організації з високим кредитним розвитком. Він розпочав свою діяльність у 1991 році, засновниками якого стали 40 країн світу. Україна ввійшла до числа членів ЄБРР 13 серпня 1992 року.

Банк створений спеціально для сприяння економічним реформам та заохочення підприємницької діяльності у країнах Східної та Центральної Європи, в тому числі у країнах СНД і Балтії. Нині він активно допомагає постсоціалістичним країнам у реформуванні економіки та створенні конкурентоспроможної промисловості, розвитку взаємовигідних зв'язків між західно- та східноєвропейськими країнами.

Сьогодні членами ЄБРР є 60 держав світу. Згідно зі Статутом МБРР членами банку можуть бути європейські країни, неєвропейські країни, які є членами МВФ, а також Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) і Європейського союзу (ЄС).

Статутний капітал банку становить 20 млрд. евро. Він розподіляється між членами-країнами відповідно до таких пропозицій: 50 % капіталу належить країнам Європейського Союзу; 13,7 % - країнами Східної та Центральної Європи; 11,3 % - іншим європейським країнам; 10 % - США; 8,5 % - Японії; 6,5 % - іншим країнам світу.

Головною особливістю ЄБРР, що відрізняє його від інших міжнародних банків розвитку, є підтримка ними саме приватної підприємницької діяльності. Статут ЄБРР проголошує, що не менше як 60 % фінансування банку повинно спрямовуватись у приватний сектор.

Кредитні ресурси ЄБРР формуються з власного (акціонерного) капіталу та позичкових коштів, які разом утворюють звичайні ресурси, а також із спеціальних фондів. Із звичайних ресурсів кошти надаються на ринкових умовах для здійснення рентабельних проектів розвитку. Спеціальні фонди призначені для пільгового кредитування мало­рентабельних галузей соціальної сфери та надання технічної допомоги.

ЄБРР може здійснювати такі види фінансової діяльності:

кредити для комерційних підприємств з максимальним терміном близько 10 років;

кредити для проектів у галузі розвитку інфраструктури з максимальним терміном близько 15 років;

інвестиції у статутні фонди підприємства;

гарантії;

участь у підписанні і купівлі боргових зобов'язань.

Мінімальна сума прямих кредитів, що надаються ЄБРР, становить 5 млн. євро, хоча за певних умов сума може бути скоригована (зменшена або збільшена). Середня сума таких кредитів дорівнює близько 22 млн. євро.

Кредити банку підприємствам не повинні обов'язково бути обумов­леними гарантіями урядів. Банк, як правило, фінансує не більше як 35% загальних витрат позичальника, але при цьому він зможе допомогти відшукати партнерів на решту коштів.

ЄБРР може фінансувати конкретні індивідуальні проекти і проекти у складі структурних і галузевих інвестиційних програм.

Він перетворився на значного інвестора в країнах Центральної і Східної Європи, а саме на нього припадає приблизно 15 % усіх прямих капі­таловкладень в регіоні.

ЄБРР здійснює великі програми з охорони навколишнього середовища в регіонах Балтійського моря, дельти Дунаю, водного середовища Чорного моря.

Участь ЄБРР в реформуванні економіки України.

ЄБРР відкрив своє представництво у м. Києві в середині 1993 року. Стратегія банку щодо України випливає з його загальних завдань з ураху­ванням специфіки економічного розвитку нашої країни в сучасних умовах.

Набутий досвід співпраці України з ЄБРР показав ефективність спільної діяльності з підготовки і реалізації проектів у багатьох галузях (транспорт, телекомунікаційний зв'язок, енергетика та енергозбереження, сільське господарство та ін.). Ці зв'язки розвиваються дедалі дина­мічніше. Україну цілком задовольняють операційні пріоритети ЄБРР, які максимально спрямовані на сприяння розвитку малого і середнього підприємництва, що в нашій країні поки що розвинуте недостатньо.

28 березня 1992 року зразу після вступу України в ЄБРР їй було відкрито кредитну лінію ЄС обсягом 1 ЗО млн. екю для закупівлі меди­каментів і продовольства, яку практично відразу було використано.

Стратегія ЄБРР щодо України з часом змінюється. В перші роки діяльності представництва ЄБРР в Україні більше уваги приділялося проектам у державному секторі, а також співпраці із спільними підприємствами, створеними великими західними компаніями. Останнім часом дедалі більшого значення набуває співпраця з приватним бізнесом. Сьогодні 57,4% проектів здійснюється у приватному секторі і 42,6 % - у державному.

Для успішної перебудови економіки потрібно, щоб фінансовий сектор був платоспроможним, мав довіру серед населення, ефективно виконував посередницькі функції. Зрозуміло, що Україна потребує краще капіталізованого банківського сектора, висококваліфікованої банківської мережі, здатної забезпечити зростання сектора мікро-, малих та середніх підприємств, індустріального і комерційного секторів. Зміцнити банківський сектор можна тільки за умови поліпшення інвестиційного клімату в країні.

Згідно з цим була складена перша кредитна угода між ЄБРР та НБУ в 1994 році. Україні було відкрито кредитну лінію малим і середнім підпри­ємствам із загальним обсягом 120, 2 млн. дол. США. Фінансування було надано НБУ чотирма траншами для подальшого кредитування українських підприємств через уповноважені банки-посередники ("Аваль", "Ажіо", "Надра", "Вабанк", "ПриватБанк", Український кре­дитний банк, Західноукраїнський комерційний банк). Мінімальна сума кредиту на розвиток приватного підприємництва в Україні становить 7 5 тис. дол. США, а максимальна - 2,5 млн. дол. США. Кредити нада­вались на п'ять років із двома пільговими роками. Відповідно до вимог ЄБРР кредити надавались під додаткове забезпечення та інші гарантії, які повинні були покрити щонайменше 120 % позички. Відсоткова ставка за ці кредити становила 14 % річних. За цією програмою змогли отримати

кредити близько 80 малих і середніх підприємств майже в усіх областях України.

Щоб отримати фінансування від ЄБРР, українське підприємництво повинно довести свою надійність, тобто надавати відповідну інформацію про свій фінансовий та економічний стан, пройти всебічний міжнародний аудит, провести техніко-економічний аналіз своєї діяльності.

З огляду на успішну реалізацію першої кредитної лінії у серпні 2000 року було відкрито другу кредитну лінію на суму 88 млн. дол. США для фінансування малих та середніх підприємств. Кредити надавались через українські банки-посередники, які були обрані ЄБРР.

Ще одним напрямком роботи ЄБРР з Україною є фінансування енерге­тичного сектора. Активні дії банку з цього питання були підкріплені створенням багатьох проектів з метою більш продуктивного вико­ристання палива й енергії, її зберігання, забезпечення розрахунків. Одним із цих проектів є надання кредиту в розмірі 113 млн. дол. США компанії "Донбасенерго" для реконструкції енергоблоку Старобешівської тепло­електростанції.

Україна залишається однією з найбільш енергозатратних індустрі­альних країн у світі. Без поліпшення ефективності використання енергії неможливо досягти відновлення економіки і підвищення міжнародної конкурентоспроможності України. Діяльність ЄБРР у цьому напрямі пов'язана із створенням першої в Україні енергетичної сервісної компанії "Укреско" і з визначенням проектних можливостей мереж районного теплопостачання. "Укреско" була заснована в результаті об'єднання зусиль ЄБРР, Європейського Союзу та уряду України. Цей перший проект такого типу являє собою програму забезпечення фінансовими й технічними ресурсами, які необхідні, щоб підвищити енергозбереження. Загальний розмір інвестицій в енергозберігаючі проекти- 30 млн. евро.

В Україні ухвалено цілий ряд інших проектів, які фінансуються й інвестуються Європейським банком реконструкції та розвитку:

зарахування "ПриватБанку " та Першого українського міжна­родного банку до членів Кредитної лінії зі сприяння зовнішньої торгівлі;

проект з надання кредиту Київському пивзаводу "Оболонь";

проект модернізації Дарницької ТЕЦ (м. Київ);

кредит та підтримка на частину акцій кондитерської фабрики "Світоч" (м. Львів);

> участь у статутному капіталі компанії "Українська хвиля " з метою створення бездротової цифрової технології зв язку в м. Львові та Львівській області;

> створення Українського Мікрофінансового банку (УМБ) з обсягом капіталу 10 млн. евро.

У 2000 році в Україні ЄБРР різко збільшив обсяг власного портфеля як у державному, так і в приватному секторі. Загальний обсяг асигнувань банку в Україну у 2000 р. становив 293 млн. евро. За станом на 31 грудня 2001 р. Європейським банком реконструкції та розвитку підписано в Україні 57 проектів (не включаючи завершені та реструктуровані) на загальну суму близько 1,4 млрд. евро, з них 46 передбачено для реалізації у приватному секторі [3].

Таким чином, в Україні створюються сприятливі умови для розвитку партнерства зі світовою спільнотою у сфері приватного бізнесу, який є запорукою подальшого ефективного розвитку вітчизняної економіки.

• Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) -розпочав свою діяльність 1 червня 1999 року. Він створений з ініціативи країн Чорноморського басейну, до числа яких входить і Україна.

Банк створено з метою надання підтримки процесу переходу країн- членів до ринкової економіки, кредитування зовнішньоторговельної діяльності, надання банківських послуг підприємствам як державного, так і приватного секторів країн-учасниць.

Майже 40 % банківських коштів виділяється на фінансування торгівлі, а решта 60 % - на проекти за участю малих і середніх підприємств, у сферу фінансів, транспорту, енергетики тощо.

Капітал банку формується за рахунок відповідних внесків країн-членів. Статутний капітал банку становить 1.2. млрд. дол. США. Внесок України до статутного фонду ЧБТР -10 %, що становить 18,15 млн. дол. США.

Першим проектом, фінансованим ЧБТР спільно з Європейським банком реконструкції і розвитку, став проект збільшення пропускної спроможності газопроводу з Росії через Україну, Болгарію, Румунію та Туреччину.

? Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

Що таке міжнародні валютно-кредитні установи та яке їх призначення?

Яка мета створення Міжнародного валютного фонду? Які його головні функції?

Розкрийте суть обов'язкових умов, що їх висуває МВФ до країн, які потребують кредитів МВФ?

Охарактеризуйте сучасний стан співробітництва України з МВФ.

Які організації входять до складу Групи Світового банку?

Чим відрізняються Міжнародний валютний фонд та Всесвітній банк і що між ними спільного?

Охарактеризуйте цілі й основні напрямки діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

Основні напрямки співробітництва МБРР з Україною?

Охарактеризуйте Міжнародну асоціацію розвитку й особливості її діяльності.

Охарактеризуйте цілі і діяльність Міжнародної фінансової корпо­рації.

Які функції виконують Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій та Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних спорів?

Що Вам відомо про діяльність Світового банку в Україні?

Яка мета створення регіональних фінансово-кредитних установ? Які регіональні банки Ви знаєте?

Охарактеризуйте основні цілі створення, функції, фінансові ресурси Європейського банку реконструкції і розвитку? Основні напрямки його співробітництва з Україною.

Охарактеризуйте основні інструменти фінансування, що застосовує у своїй діяльності ЄБРР?

Якими є основні завдання Європейського інвестиційного банку?

Коли і з якою метою створений Чорноморський банк торгівлі і розвитку?

Тестові питання для контролю знань студентів

Бреттон-Вудські інститути об'єднали в собі:

а) Міжнародний валютний фонд;

б) Європейський банк реконструкції і розвитку;

в) Світовий банк;

г) Азіатський банк розвитку;

д) Міжнародний банк розвитку.

В якому році було засновано Міжнародний валютний фонд?

а) 1944році; б) 1959році; в) 1964році.

До Групи Світового банку входять такі установи:

а) Міжнародний банк реконструкції і розвитку;

б) Міжнародна асоціація розвитку;

в) Африканський банк розвитку;

г) Міжнародна фінансова корпорація,

д) Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій; є) Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних спорів.

Усі організації Групи Світового банку є спеціалізованими агентствами:

а) Європейського ділового конгресу;

б) Організації Об'єднаних Націй;

в) Міжнародного кооперативного альянсу.

Першою кредитною організацією Групи Світового банку стала:

а) Міжнародна асоціація розвитку,

б) Міжнародний банк реконструкції та розвитку;

в) Міжнародна фінансова корпорація;

г) Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій;

д) Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних спорів

Право брати участь у діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку мають тільки члени:

а) Організації Об'єднаних Націй,

б) Міжнародного валютного фонду;

в) Міжнародної асоціації розвитку.

Яка організація із Групи Світового банку не є кредитною організацією в прямому розумінні слова:

а) Міжнародна асоціація розвитку;

б) Міжнародний центр із врегулювання інвестиційної діяльності;

в) Міжнародна фінансова корпорація;

г) Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій.

Європейський банк реконструкції і розвитку розпочав свою діяльність у:

а) 1959році, б) І944році; в) 1991 році.

Який банк серед інших міжнародних банків розвитку головною метою має фінансування приватного сектора?

а) Європейський інвестиційний банк,

б) Європейський банк реконструкції і розвитку;

в) Азіатський банк розвитку

До найвідоміших регіональних міжнародних кредитно-фінансових установ належать:

а) Міжнародний банк розвитку,

б) Міжнародна асоціація розвитку,

в) Азіатський банк розвитку;

г) Європейський банк реконструкції і розвитку,

д) Африканський банк розвитку.

<< | >>
Источник: Михайловська І.М., Ларіонова К.Л.. Гроші та кредит. 2006

Еще по теме Регіональні фінансово-кредитні установи:

  1. 16.2. Регіональні валютно-кредитні установи
  2. ТЕМА 16. Міжнародні фінансово-кредитні установи та їх співробітництво з Україною
  3. Небанківські фінансово-кредитні установи
  4. 10.4. НЕБАНКІВСЬКІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ
  5. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ ТА ФОРМИ ЇХ
  6. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО- КРЕДИТНІ УСТАНОВИ ТА ФОРМИ ЇХ СПІВРОБІТНИЦТВА З УКРАЇНОЮ
  7. 16.1. Міжнародні валютно-кредитні установи та їх призначення
  8. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ ТА ФОРМИ ЇХ СПІВРОБІТНИЦТВА З УКРАЇНОЮ
  9. Міжнародні та регіональні валютно-кредитні організації
  10. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ ТА ФОРМИ ЇХ СПІВРОБІТНИЦТВА З УКРАЇНОЮ