<<
>>

Розвиток кредитної системи України


Як відомо, в Україні вже в 2000 р. було подолано затяжну, майже десятирічну, економічну кризу і вперше відбулись певні позитивні зміни в суспільному виробництві. Вони стали основою змін і в банківській системі.

По-перше, усе помітнішим стає процес концентрації банківсь­кого капіталу. Кількість банків зменшується за рахунок того, що банки, які потрапляють у розряд проблемних, приєднуються до більш сильних.

По-друге, помітно збільшився капітал банків. Протягом 2001 року балансовий капітал банків зріс майже на 15 % і досягнув 7,3 млрд грн. На початок 2008 р. він сягнув уже 67 млрд грн. При цьому серед залучених ресурсів помітно збільшились кошти суб'єктів господарювання. Особливо важливим є значний темп приросту внесків населення, котрі вийшли на перше місце серед залучених банками коштів. При цьому як серед внесків господарюючих суб'єктів, так і серед внесків фізичних осіб строкові депозити зростали в останні роки значно швидше, ніж внески до запитан­ня. Це свідчить про зростання довіри населення і господарюючих суб'єктів до банківської системи, і відкриває перед банками більш широкі перспективи в організації довгострокового креди­тування, а відтак, і посилення інвестиційних процесів у суспільному виробництві.

По-третє, концентрація банківського капіталу і нарощування банками кредитних ресурсів, що відбувалося з 2000 р. на фоні високих темпів зростання суспільного виробництва, дали змогу помітно збільшити частку довгострокових кредитів, яка зростала у 2001—2007 pp. значно вищими темпами, ніж зростав загальний кредитний портфель. Позитивним стало й помітне зменшення се­редньозваженого відсотка за кредитами. Якщо у 2000 р. він ста­новив 38 %, то на початку 2008 р. — вже 14,4 %. Цьому безсум­нівно позитивному явищу сприяло й те, що НБУ в цей період проводив досить чітку облікову політику, спрямовану на зни­ження облікової ставки, яка з 30,6 % у 2000 р. зменшилася в 2004 р. до 7 %, хоча на початок 2008 р. дещо зросла і становить 10 %.

Позитивні зміни, які відбулися в банківській системі в останні роки, не відкидають і тих проблем, які притаманні цій системі. їх можна звести до таких моментів.

> Рівень капіталізації банківської системи невеликий (на по­чаток 2008 р. банківський капітал становив усього близько 8 % від ВВП). Про це свідчить і відносно малий обсяг активів наших банків. На початок 2008 р. сукупна сума активів усіх банків України становила близько 572 млрд грн, тоді як у Німеччині один, щоправда, найбільший банк (Дойчебанк) вже у 2005 мав активи, які перевищили 800 млрд доларів.

> Досить великий рівень відсоткових ставок за кредитами для господарюючих суб'єктів.

> Наявність дуже високих ризиків при здійсненні кредиту­вання, що відбиває як недостатній розвиток ринкових відносин у цілому, так і нерозвиненість системи страхування різноманітних ризиків.

Конкуренція між банками здійснюється переважно не в площині якісних показників обслуговування клієнтів, а в площи­ні кількісних показників.

Названі недоліки виступають помітною перешкодою до по­дальшого розвитку економіки в цілому і банківської системи зокрема. Необхідність подолання цих перешкод диктується не тільки поточними цілями розвитку народногосподарського комплексу, але й стратегічними цілями, пов'язаними з праг­ненням нашої країни до вступу в перспективі в Європейський союз. Сьогодні наша банківська система зовсім не готова до цього, і державі треба зосередити значні зусилля на даному на­прямку, щоб пристосувати наш банківський сектор до обов'язкової (цього вимагає вже наш вступ до СОТ) лібералі­зації фінансових ринків. Якщо цього не зробити, то ми понесе­мо величезні втрати.

У планах розвитку на найближчі роки намічені конкретні за­ходи щодо зміцнення банківської системи і вдосконалення її функціонування. Основними цілями при цьому є:

• забезпечення стабільності національної грошової одиниці;

• збереження досягнутої фінансової стабільності;

• підвищення ефективності функціонування всієї банківської системи;

• прискорення на цій основі темпів ринкових перетворень у всій економіці і в кредитно-грошовій сфері зокрема.

Для успішного вирішення поставлених завдань необхідно зо­середити зусилля на поширенні безготівкових розрахунків, по­ліпшенні якості банківських послуг, розвитку національної сис­теми електронних платежів, підвищенні прозорості банківських процедур і технологій. Важливе значення в досягненні визначених цілей відводиться подальшому вдосконаленню правової ба­зи, яка регламентує банківську діяльність. Зокрема, необхідно суттєво підвищити діяльність системи гарантування вкладів фі­зичних осіб у банки.

Успішна реалізація цих заходів буде сприяти зміцненню бан­ківської системи і створенню нею сприятливих умов для пода­льшого розвитку нашої економіки й зростання ефективності її функціонування.

<< | >>
Источник: Щетинін А. І.. Гроші та кредит. 2008

Еще по теме Розвиток кредитної системи України:

  1. Створення і розвиток грошової системи україни
  2. 4.3. СТВОРЕННЯ І РОЗВИТОК ГРОШОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
  3. Становлення та розвиток грошової системи України
  4. Основні аспекти грошово-кредитної політики України у світі сучасних монетарних теорій
  5. Поняття кредитної системи та її побудова
  6. Роль кредитної системи в розвитку економіки
  7. Поняття і структура фінансово-кредитної системи
  8. РОЗВИТОК ФІНАНСОВОГО РИНКУ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ
  9. 1.3. Розвиток єврорегіонального співробітництва України
  10. Господарський розвиток України в період боротьби за державну незалежність (1917-1921 рр.)
  11. Модернізація та розвиток залізничного транспорту, впровадження на залізницях України швидкісного руху пасажирських поїздів
  12. Демографічний і трудовий потенціал регіонів України, їхній вплив на розвиток і розміщення виробництва
  13. Господарство світу і України в роки другої світової війни. Післявоєнний розвиток народного господарства (1939-1953 рр.)
  14. 5.3.2. Розвиток національної інноваційної системи
  15. ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ