<<
>>

Суть закону грошового обігу

Грошовий обіг підпорядковується своєму специфічному закону. Сутність його полягає у тому, що протягом певного періоду часу для безінфляційного обігу необхідна лише певна, об'єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів.

Якщо формалізувати суть цього закону, то вона може бути виражена рівнянням: Мф = Мн, де Мф - фактична маса грошей в обігу, а Мн - об'єктивно необхідна для обігу їх маса. Якщо Мф перевищує Мн - значить в обігу з'явилися зайві гроші, і навпаки, якщо Мф менше від Мн - спостерігається їх нестача.

Кількість грошей, у середньому необхідних для обігу протягом певного часу (Мн), прямо пропорційна масі товарів і рівню їх цін та обернено пропорційна середній швидкості обігу грошової одиниці. Цю залежність можна виразити формулою:

(2.4)

де Р х Q - сума цін товарів, що реалізуються за певний період;

V- середня кількість оборотів грошової одиниці за цей же період.

Проте не всі товари, які реалізуються, оплачуються негайно. Частина товарів продається у кредит, і для їх реалізації гроші у певний момент не потрібні, що відповідно зменшує величину Мн. Водночас в обігу гроші обслуговують не тільки реалізацію товарів чи послуг, виконуючи функцію купівельного засобу, а й забезпечують погашення різних боргових зобов'язань, передусім щодо купівлі товарів у кредит, виконуючи функцію платіжного засобу. Для цього в обігу необхідна додаткова маса грошей понад ту, яка обслуговує реалізацію товарів і послуг. Однак не всі боргові

зобов'язання погашаються реальними грошима. Якщо вони мають зустрічний характер, то можуть взаємно зараховуватися без участі реальних грошей.

Якщо врахувати всі ці додаткові фактори, що діють на грошову масу, то величину Мн можна виразити так:

де ∑ К- сума продажів товарів і послуг у кредит;

∑ П-загальна сума платежів, строк оплати яких настав;

∑ВП - сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів.

Величина Мн як об'єктивний центр, навколо якого змінюється Мф, за всіх умов (за різних економічних систем і різних форм грошей) визначається одними й тими ж факторами, що надає закону грошового обігу загального значення. Скрізь, де є гроші і грошовий обіг, об'єктивно діє і цей закон - закон вирівнювання Мф до рівня Мн. Проте зі зміною економічних умов та форм грошей у механізмі дії закону виникають певні особливості.

Закон грошового обігу діє за умови функціонування різних форм грошей. Однак механізм його дії за різних умов має певні особливості.

В умовах золотого стандарту вирівнювання Мф і Мн забезпечувалося автоматично. Якщо Мф >Мн, мінова вартість золотих грошей повинна знизитися порівняно з реальною вартістю, і власники їх, щоб не мати втрат, вилучали зайві суми грошей з обігу та спрямовували їх у скарби. І навпаки, за нерівності Мф < Мн, коли в обігу відчувався брак грошей, власники скарбів спрямовували золото в обіг доти, доки не досягалося рівняння Мф = Мн.

Зі скасуванням золотого стандарту зміна величини Мф набуває тенденції випереджаючого зростання порівняно з Мн, оскільки випуск грошей без внутрішньої субстанціональної вартості дає значний дохід емітенту.

Це провокує бажання збільшувати пропозицію грошей за межі Мн. Автоматичне вирівнювання Мф і Мн обмежується вузькими рамками уповільнення обігу грошей. Вирішального значення у вирівню­ванні набувають інструменти зовнішнього впливу на обіг грошей, пере­дусім на їх масу.

Якщо сферу обігу обслуговують казначейські гроші, то порушення закону (Мф > Мн) стає хронічним, оскільки держава випускає їх відповідно до своїх потреб, а не потреб обігу, які визначають величину Мн. Поступове знецінення грошей набуває постійного характеру і є зовнішнім проявом порушення закону грошового обігу. Отже, хронічне порушення закону грошового обігу - закономірність обігу казначейських грошей. Таким чином, знецінення грошових знаків є наслідком порушення закону грошового обігу і проявом об'єктивності його дії в умовах обігу казначейських грошей.

Стримування зростання маси таких грошей з метою вирівнювання Мф до Мн можливе лише як тимчасове явище і може здійснюватися державними заходами, спрямованими на ліквідацію чи зменшення бюджетного дефіциту до прийнятного рівня. Якби це завдання було вирішено остаточно і державі не потрібно було емітувати казначейські гроші для покриття своїх витрат, то це створило б передумови для забезпечення рівності Мф = Мн. Але водночас можна було б відмовитись і від казначейського механізму емісії і перейти до банківського механізму емісії, що надає грошам іншої якості.

При обслуговуванні обігу банківськими грошима розширюються можливості для вирівнювання Мф і Мн у разі збереження сталості грошей. Вони зумовлені тим, що кредитному механізму емісії цих грошей характерна передумова повернення їх з обігу через погашення позичок. Якщо випуск грошей в країні прямо не використовується для покриття бюджетних витрат, а здійснюється суто на основі банківського кредитування, то вимоги закону Мн можуть бути забезпечені завдяки дотриманню принципів і закономірностей кредитного процесу. Розширенням кредитування можна збільшити Мф до рівня Мн, оскільки обсяг виданих позичок певний час перевищуватиме обсяг погашених. Обмеженням кредитування величину Мф можна зменшити до необхідного рівня, бо випереджаюче погашення позичок вилучає частину грошей з обігу. Тут також діє певний автоматизм пристосування грошової маси до потреб обігу, проте він базується на економічно обґрунтованій кредитній політиці.

Отже, специфікою дії закону Мн в умовах обігу банківських грошей є те, що вже під час випуску таких грошей створюються передумови для вилучення їх з обігу і підтримання грошової маси в обігу на об'єктивно необхідному рівні.

Закон грошового обігу був і є об'єктом активного дослідження у науковій літературі з теорії грошей. У сучасній західній літературі проблема балансування Мф і Мн взагалі не аналізується. У розвинутих країнах ринкової економіки центральною є проблема дослідження шляхів забезпечення стабільності грошей. Однак вирішується вона із суто ринкових позицій - через регулювання співвідношення між попитом і пропозицією грошей на грошовому ринку.

? Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

Охарактеризуйте секторну структуру грошового обороту.

Поясніть методику агрегування грошової маси.

Окресліть особливості грошового обороту на макро- та мікрорівні.

Охарактеризуйте модель грошового обороту.

Дайте характеристику поняттю "грошова маса".

Поясніть роль кожного із суб'єктів моделі грошового обороту.

З яких компонентів складається "грошова база"?

Яким чином може поповнюватися маса грошей, необхідна для

обслуговування сукупного грошового обороту?

Які чинники впливають на зростання в обігу грошової маси?

Охарактеризуйте особливості виконання закону грошового обігу

за умов функціонування різних форм грошей.

Практичні завдання

Задача 1.

Визначити величину окремих грошових агрегатів за такими даними:

готівка на руках у населення - 140 млрд. грн.;

кошти на розрахункових та інших поточних рахунках -160 млрд. грн.;

строкові депозити - 180 млрд. грн.;

безготівковий обіг - 80 млрд. грн.;

кошти за трастовими операціями - 40 млрд. грн.;

готівка у касах банків - 112 млрд. грн.;

готівковий обіг -100 млрд. грн.

Задача 2.

Визначити величину грошової маси, якщо:

строкові депозити -120 млрд. грн.;

агрегат Мо - 90 млрд. грн.;

кошти на розрахункових рахунках 70% від агрегату Мо;

кошти на спеціальних карткових рахунках клієнтів - 70 млрд. грн.;

кошти за трастовими операціями - 14 млрд. грн.

Задача 3.

Визначити кількість грошей, необхідних як засіб обігу, якщо відомо: -сума цін за реалізовані товари, роботи, послуги - 5100 млрд. грн.;

сума цін товарів, робіт, послуг, що реалізовані з відтермінуванням платежу, - 117 млрд. грн.;

сума платежів за зобов'язаннями, термін оплати яких настав, - 130 млрд. грн.;

сума платежів, що взаємно погашаються, - 240 млрд. грн.;

середня кількість оборотів грошової одиниці за рік - 8.

Задача 4.

Визначити середньорічну швидкість обігу грошей якщо відомо;

річний обсяг ВВП - 1020 млрд. грн.;

-агрегат Мо становить 130млрд. грн.;

депозити до запитання - 190 млрд. грн.;

строкові вклади - 150 млрд., грн.;

кошти за трастовими операціями - 50 млрд. грн.;

кошти на спеціальних карткових рахунках —115 млрд. грн.

Задача 5.

Визначити величину грошової маси, якщо:

розмір строкових депозитів становить 120 млрд. грн.;

агрегат Мо - 90 млрд. грн.;

кошти на розрахункових рахунках 70% агрегату Мо;

кошти на спеціальних карткових рахунках клієнтів - 70 млрд. грн.;

кошти за трастовими операціями - 14 млрд. грн.

*** Тестові питання для контролю знань студентів

Яким чином збільшення пропозиції грошей впливає на швидкість їх обігу?

а) із збільшенням пропозиції грошей зростає швидкість їх обігу;

б) із збільшенням пропозиції грошей зростає їх купівельна спроможність;

в) із збільшенням пропозиції грошей зменшується швидкість їх обігу;

г) із збільшенням пропозиції грошей не зростає їх купівельна спроможність.

Чим являються гроші, обслуговуючи грошовий оборот на мікрорівні?

а) однією з функціональних форм капіталу;

б) формою узагальненого суспільного багатства;

в) загальним мірилом вартості всіх благ.

Швидкість обігу грошей - це:

а) частота переходу грошової одиниці від одного економічного суб 'єкта до іншого у процесі розширеного відтворення;

б) кількість обмінних операцій, що здійснюються у касах банків за одиницю часу;

в) тривалість обороту грошової одиниці за звітний рік.

Яке із тверджень відповідає дійсності?

а) дохідність грошових форм в агрегаті Мо найвища;

б) ризики втрати прибутку зменшуються від Мро М3;

в) грошові агрегати формуються залежно від ліквідності різних форм грошей

Яким чином може бути задоволена потреба у додатковій масі грошей для обслуговування сукупного грошового обороту?

а) розширення кредитних ліній юридичних осіб;

б) додаткова емісія грошей;

в) запозичення на грошовому ринку.

Якому із секторів грошового обороту притаманні такі риси - нееквівалентність та зворотність?

а) грошовий обіг;

б) фінансовий;

в) кредитний

Знайдіть швидкість обігу грошей та тривалість одного обороту грошової одиниці, якщо обсяг ВВП становить 250 млрд. у. о., наявна грошова маса-50 млрд. у.о.:

а) 50; 73 дні;

б) 5, 72 дні;

в) 5; 73 дні.

Яке із тверджень правильне?

а) середня ліквідність М3 менша за ліквідність М 2;

б) у складі Мз є елементи з ліквідністю, яка дорівнює

в) середня дохідність Мбільша, ніж МТ

Який сектор грошового обороту опосередковує формування доходів держави?

а) грошовий обіг;

б) фінансовий;

в) кредитний.

Грошовий агрегат Моневключає:

а) готівку на руках населення;

б) готівку у касах комерційних банків;

в) готівку у касах юридичних осіб

Яке з тверджень є правильним?

а) за часів золотого стандарту вирівнювання Мф до Мн відбувалось автоматично;

б) обслуговування грошового обороту банківськими кредитними грошима надає розширені можливості для дотримання рівності Мф та Мн

в) під час казначейської емісії грошових знаків перевищення Мф надМн набувало хронічного характеру,

г) демонетизація золота призвела до постійного дотримання рівності Мф та Мн.

Грошовий потік - це:

а) безперервний окремо взятий рух грошей;

б) сукупність платежів, які обслуговують окремий етап процесу розширеного відтворення;

в) процес переходу грошової одиниці від одного суб'єкта до іншого на певному етапі розширеного відтворення.

<< | >>
Источник: Михайловська І.М., Ларіонова К.Л.. Гроші та кредит. 2006 {original}

Еще по теме Суть закону грошового обігу:

  1. 2.4. Швидкість обігу грошей та закон грошового обігу
  2. Грошова маса та її структура. Закон грошового обігу
  3. 6.4. Закони грошового обігу
  4. Сутність закону грошового обігу
  5. 2.6. ЗАКОН ГРОШОВОГО ОБІГУ
  6. Закон грошового обігу
  7. Грошова реформа як інструмент стабілізації грошового обігу
  8. Сутність та економічна основа грошового обігу
  9. Загальна схема грошового обігу і грошові потоки
  10. Модель грошового обігу. Грошові потоки та їх балансування
  11. Суть грошового ринку
  12. В чем суть неизбежной бюрократизации политических организаций согласно «железному закону олигархических тенденций» Р. Михельса?
  13. МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИНИКНЕННЯ ГРОШЕЙ, ГРОШОВИЙ ОБІГ ТА МОДЕЛЬ ГРОШОВОГО РИНКУ
  14. ГРОШОВИЙ ОБОРОТ І ГРОШОВА МАСА, ЩО ЙОГО ОБСЛУГОВУЄ
  15. ГРОШОВИЙ ОБОРОТ І ГРОШОВА МАСА, ЩО ЙОГО ОБСЛУГОВУЄ
  16. ГРОШОВИЙ ОБІГ І ГРОШОВА МАСА
  17. Модель грошового обороту. Сутність грошових потоків
  18. 4.4. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОГО ОБОРОТУ І МІСЦЕ В НЬОМУ ФІСКАЛЬНО-БЮДЖЕТНОЇ ТА ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ