<<

Термінологічний словник



-А-

Акредитив - грошовий документ, за яким одна кредитна установа (банк) згідно зі заявою клієнта доручає іншій здійснити за рахунок спеціально забро­ньованих для цього коштів оплату товарно-транспортних документів, за відвантажені товари чи надані послуги або виплатити пред'явникові акре­дитиву певну суму грошей.

Активні операції комерційних банків - це операції з розміщення мобілізованих комерційним банком ресурсів у депозити, кредити, інвес­тиції, основні фонди і товарно-мате­ріальні цінності

-Б-

Банкнота - кредитні гроші, що випускаються центральним банком країни.

Білонна монета - це неповно­цінна, з дрібною вартістю монета, яка карбується з недорогоцінного металу (наприклад, мідь, алюміній).

Безготівковий грошовий обіг - це грошовий обіг, за якого рух грошей здійснюється шляхом перерахунків у кредитних установах або зарахуванням взаємних вимог.

Безготівкові розрахунки - розра­хунки, що проводяться без участі го­тівки, тобто у сфері безготівкового обігу.

Біметалізм - це грошова система, в якій держава законодавчо закріпляє роль загального еквіваленту за двома металами (золотом і сріблом). Монети з цих металів карбувалися і оберталися на рівних засадах.

Банківська система - сукупність різних банків та інших кредитних установ, котрі функціонують у межах єдиного фінансового механізму.

Брокерська фірма - офіційний посередник при укладанні угод між зацікавленими сторонами на біржі. Брокерська фірма виступає посеред­ником у торгівлі товарами та послу­гами, здійсненні операцій на фондовій, товарній і валютній біржах.

Банківський кредит - це кредит, коли однією із сторін кредитної угоди є банк.

-В-

Вексель - цінний папір, який засвід­чує безумовне грошове зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя (векселе­тримачу). Вексель є одночасно розра­хунковим документом (засобом пла­тежу) і цінним папером, що може купуватися і продаватися на фондо­вому ринку.

Валютний ринок - система фінан­сово-економічних відносин, пов'я­заних з здійсненням операцій купівлі- продажу (обміну) чужоземних валют і платіжних документів у чужоземних валютах.

Валюта - це грошові кошти, фор­мування та використання яких прямо чи опосередковано пов'язано із зовніш­ньо-економічними відносинами.

Валютне регулювання - це діяль­ність держави та уповноважених нею органів щодо регламентації валютних відносин економічних суб'єктів та їх діяльності на валютному ринку.

Валютні операції - це операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком опе­рацій, що здійснюються між резидентами у валюті України.

Відкритий ринок - це ринок на якому відбувається купівля та продаж цінних паперів (короткострокових зобов'язань держави) центральним банком.

Внутрішня конвертація - це конвертація національної валюти яка дозволена тільки для резидентів.

Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

Відкрита грошова система - це система при якій відсутні обмеження на проведення валютних операцій юридичними та фізичними особами.

-Г-

Грошовий оборот - безперервний рух грошей у процесі виробництва, розподілу й обміну суспільного про­дукту і перерозподілу національного доходу, здійснюється через обіг готівки та шляхом безготівкових розрахунків.

Грошовий обіг - це рух грошей, що обслуговує сферу обміну (відносини обміну). Грошовий обіг - один із секторів грошового обороту (інші сектори: фінансовий, фіскально-бюджет­ний, кредитний), який виникає на підставі відмінностей в характері еко­номічних відносин між суб'єктами грошового обороту.

Грошовий потік - сукупність платежів, які обслуговують окремий етап (чи його частину) процесу розши­реного відтворення.

Грошовий агрегат - це визначене законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічне угрупування ліквідних активів, які можуть служити альтернативними вимірниками гро­шової маси.

Грошова база - показник, що характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі центрального банку. Тому цей показник інколи нази­вають ще грошима центрального банку, який їх безпосередньо кон­тролює і регулює, впливаючи в кінце­вому підсумку і на загальну масу грошей.

Грошовий (монетарний) ринок - це сукупність економічних відносин, що забезпечують урівноваження попиту і пропозиції грошей і формування їх ціни, а також він є окремим сегментом фінансового ринку.

Грошова система - це форма організації грошового обігу, що істо­рично склалася у країні й закріплена в національному законодавстві.

Грошова одиниця - встанов­люється законодавством країни, вихо­дячи з соціально-економічних та істо­ричних закономірностей її розвитку.

Готівковий грошовий обіг - це сукупність платежів, що здійснюються готівкою.

Готівкові розрахунки - це розра­хунки готівкою між підприємствами і населенням, між окремими громадя­нами та на незначні суми між підприємствами.

Готівкова виручка - це сума фак­тично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції та позареалізаційні надходження.

Грошова реформа є складним еталоном антиінфляційної політики і спрямовується на усунення наслідків інфляції в грошовій сфері і створення монетарних та економічних передумов для стабілізації грошей.

Грошові реформи конфіскаційного характеру ("шокові" рефор­ми) -передбачають здійснення комп­лексу явних або прихованих заходів конфіскаційного характеру.

-д-

Демонетизація золота - це процес в результаті якого золото перес­тало виконувати спочатку функції засобу обігу і платежу у внутрішньому обігу країни, а потім функції світових грошей.

Депозитні гроші — це також неповноцінні знаки вартості, але на відмінну від готівкових не мають речового виразу й існують лише у вигляді депозитів на рахунках у банках.

Дилерська фірма ~ здійснює перепродаж товарів, а також цінних паперів і валют. Агент дилерської мережі фірми-виробника чи посеред­ника, яка закуповує продукцію гур­том, а продає вроздріб або меншими партіями на регіональних ринках як дистриб'ютор.

Дворівнева система - характерна для країн ринкової економіки, склада­ється з двох рівнів: верхній рівень - центральний банк; нижній рівень - комерційні банки.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованостей підприємству (організації) від юридичних або фізичних осіб (дебіторів) на певну дату.

Державний кредит - залучення державою тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб у розпоряд­ження відповідних органів державної вклади для використання їх на фінан­сування державних витрат.

Деномінаційні реформи прово­дяться шляхом обміну старих купюр на нові та перерахування всіх грошових показників, за певним співвідно­шенням. У наслідок деномінації маса грошей в обігу відповідно зменшу­ється і відбувається укрупнення масш­табу цін.

-Е-

Еволюційна концепція - виник­нення та розвиток грошей, це тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну.

Електронні гроші - це абстрактна назва грошових коштів, які викорис­товуються їхніми власниками на основі електронної системи банків­ських послуг.

Емісія валюти - законодавчо встановлений порядок випуску і обігу нерозмінних на золото кредитних і паперових грошових знаків.

-3-

Золотомонетний стандарт являє собою найбільш стабільну, саморегу­льовану грошову систему, яка харак­теризується безпосереднім обігом золотих монет, відкритою чеканкою монети з золота, законодавчою фікса­цією валового вмісту золота в гро-

шовій одиниці, вільним обміном банківських білетів на золоті монети, централізацією емісії банківських білетів, вільним рухом золота між країнами.

Золотозливковий стандарт - це грошова система, в якій золоті монети в обіг не випускалися, але держава га­рантувала обмін банкнот центрального банку настандартні зливки золота.

Золотодевізний стандарт - це грошова система при якій стандартні банкноти обмінювалися на девізи, тобто на іноземну валюту, яка була розміна на золото.

Зовнішня конвертація - це кон­вертація національної валюти яка дозволена тільки для нерезидентів.

Змішаний валютний курс - це валютний курс при якому держава вибирає валютний режим з ураху­ванням конкурентної економічної ситуації, намагаючись подолати абсо­лютизацію жорсткого фіксування чи вільного плавання.

Закрита грошова система - передбачає використання валютних обмежень (неконвертованість валюти), обмеженнями ринкового механізму формування валютного курсу тощо.

-I-

Інфляція - це знецінення грошей в наслідок надмірного зростання їх. маси в обороті, що виявляє себе через зрос­тання цін.

Інфляція попиту характеризується надмірним зростанням товарного попиту порівняно з пропозицією, якщо при цьому не відбувається підвищення пропозиції, зростання попиту компенсується підвищенням цін, а значить зростає і рівень інфляції.

Інфляція витрат (інфляція пропозиції) — це інфляційний процес, що спричиняється тиском на ціни з боку зростання виробничих витрат.

Іноземна валюта — це грошова одиниця, що емітується банківською системою інших країн.

Інвестиційна компанія - торго­вець цінними паперами, який окрім інших видів діяльності може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення

Іпотечний кредит - довго­строкова позика під заставу нерухо­мого майна - землі, виробничих або житлових будівель. її надають пере­важно спеціалізовані іпотечні банки.

Іпотека (від грецького hipotheke - застава) - застава нерухомого майна (будівель, землі) для отримання в банку чи інших фінансових організаціях дов­готермінового (іпотечного) кредиту.

-К-

Кредитні гроші - це неповноцінні знаки вартості, які виникли на основі кредитних відносин.

Капітальне фінансування - здійснюється передаванням коштів позичальникові (фірмі) для здійснення інвестицій в обмін на право участі у власності на цю фірму. Прикладом такого фінансування є емісія та продаж акцій акціонерними підприємствами.

Кредитна спілка - громадська організація, створювана на добро­вільних засадах з метою фінансового та соціального захисту її членів, які гуртуються переважно за родом діяль­ності.

Комерційний банк - універсальна фінансово-кредитна установа, що створюється для залучення коштів і розміщення їх від свого імені на умовах повернення та платності, а також здійснює розрахункові операції за дорученням клієнтів, їх касове обслу­говування, операції з валютою, коштов­ними металами, цінними паперами та інші операції, дозволені законом.

Конвертованість національної грошової одиниці - це можливість для учасників зовнішньоекономічних угод легально обмінювати її на іноземні валюти і навпаки.

Котирування валют - це вста­новлення валютного курсу на основі ринкових механізмів.

Комерційний кредит - коротко - терміновий кредит, що надається продавцем (виробником) покупцеві у формі відтермінування плати за продані товари (виконані роботи чи надані послуги).

Кредитор (лат. Kreditor - пози­кодавець) - один з учасників стосунків, котрий надає кредит і має право вимагати від боржника сплату боргу. Кредитором може бути держава, банк, підприємство, громадянин.

Кредиторська заборгованість - тимчасово залучені підприємством (організацією) кошти, які підлягають сплаті відповідними юридичними або фізичними особами (кредиторам).

Кредитний портфель - сукупність кредитів, наданих банком на певну дату.

Кредит - це економічні відносини, що виникають між кредиторами і позичальниками з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення и оплати.

Колективні банки - це банки з колективною формою власності, тому що частка капіталу кожного із засно­вників законодавчо обмежена 35 % статутного фонду банку, тобто кіль­кість засновників банку не може бути меншою трьох юридичних чи фізичних осіб.

-л-

Ліміт залишку готівки в касі- це граничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня, який установ­люється установою банку.

Лізингова компанія - це компанія, що спеціалізується на лізингових операціях. Часто є дочірньою ком­панією банку.

Ломбард — кредитна установа, що позичає гроші під заставу рухомого майна.

Лізинг (від анл. leasinq, від lease - здавати в оренду, в найм; орендувати, наймати) - довготермінова оренда машин, обладнання, споруд виробни­чого призначення; є способом фінан­сування інвестицій і активізації збуту. Лізинговий кредит - стосунки між юридичними особами, що виникають унаслідок оренди майна і супро­воджуються укладанням лізингової угоди.

-М-

Масштаб цін - це засіб вираження вартості в грошових одиницях.

Маса грошей в обігу - це загальна сума залишків грошей у всіх їх формах, які знаходяться у розпорядженні суб'єктів економіки у певний момент

часу.

Міжбанківський ринок - частина ринку грошей, де тимчасово вільні грошові ресурси одних кредитних уста­нов залучаються іншими і взаємо-розміщуються між ними переважно у формі міжбанківських депозитів.

Масштаб цін - це засіб вираження вартості в грошових одиницях. Мас­штаб цін встановлюється й змірюється у законодавчому порядку. При мета­левому обігу, коли грошовий товар - метали (золото або срібло) - виконував всі функції грошей, масштаб цін являв собою валовий вміст грошового ме­талу, прийнятого в країні в якості гро­шової одиниці.

Міжнародна (регіональна) валю­та - міжнародна або регіональна грошова розрахункова одиниця, що емітується міжнародними фінансово- кредитними установами і функціонує за міждержавними угодами.

Монометалізм - грошова система, за якої, на відміну від біметалізму, роль загального еквівалента закріплено лише за одним валютним металом - золотом чи сріблом.

Міжнародний кредит - кредит, що надається державою, банком, іншою юридичною або фізичною особою од­нієї країни іншій країні, а також банкові, юридичній або фізичній особі іншої країни на певний термін на умовах повернення та оплати процентів.

Маржа (переклад з фр. - край) різниця між процентною ставкою за наданий банком кредит, і ставкою, які банк сам сплачує за залучені (куплені) ресурси.

-Н-

Неповноцінні - це гроші, які не

мають власної (субстанціональної) вартості.

Національна грошова система - це встановлена державою форма орга­нізації грошового обороту в країні, включаючи порядок емісії національних грошових знаків. Вона регу­люється законами держави та іншими юридичними актами.

Неочікувана інфляція є неспо­діваною для економічних суб'єктів, тобто є результатом непередбачених змін у сукупному попиті та сукупній пропозиції'.

Небанкіські фінансово-кредитні інститути (парабанки) - сукупність небанківських фінансово-кредитних установ (парабанків), яка охоплює спеціалізовані кредитно-фінансові інститути й поштово-ощадні установи.

Непряме котирування курсів валют визначає кількість іноземної валюти, що виражається в одиницях національної валюти.

Неконвертована валюта - це валюта, яку неможливо вільно обмі­нювати на іноземні валюти за рин­ковим курсом і ввіз та вивіз її жорстко обмежується.

Номінальний валютний курс показує обмінний курс валют, що діє в даний момент часу на валютному ринку країни.

Неконфіскаційна реформа поля­гає в тому, що для всіх економічних суб'єктів, уцінка запасу грошей, доходів і цін, здійснюється за єдиним співвідношенням обміну грошей, тобто не залежно від того чи це готівкові запаси або безготівкові.

Нуліфікація - суть даної реформи в тому, що старі грошові знаки ого­лошуються недійсними і вилучаються з обороту, а замість них випускаються нові гроші.

Національна валюта - це вста­новлений законом платіжний засіб даної країни, що емітується націо­нальною банківською системою.

Національна валютна система - це форма організації економічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави.

-О-

Оборотна каса - структурний під­розділ НБУ, який здійснює касове обслуговування комерційних банків.

Очікувана інфляція спричиня­ється певними тенденціями в економіці або заходами, запланованими держа­вою. Тому учасники ринкового про­цесу її очікували і захистилися від її згублених впливів.

Об'єкт кредиту - це наявність грошових чи матеріальних цінностей, щодо яких може укладатися кредитна угода.

Однорівнева система передбачає горизонтальні зв'язки між банками, здійснення уніфікованих операцій, тут усі банки перебувають на одній ієрархічній лінії.

-П-

Повноцінні гроші - гроші, у яких

номінальна вартість відповідає реаль­ній вартості, тобто вартості матеріалу, з якого вони зроблені. Наприклад, до таких грошей, відносять металеві гроші (мідні, срібні, золоті монети).

Пластикові картки – іменний грошовий документ, що видається банком власнику поточного рахунку і дає йому можливість керувати ним, тобто здійснювати оплату за товари, послуги, отримувати готівкові кошти, а також дозволяє власникові отри­мувати в банку короткострокову позику.

Паперові гроші- це представники неповноцінних грошей, які з'явилися як замінники золотих монет. Сутність паперових грошей полягає в тому, що вони виступають знаками вартості, випускаються державою для покриття бюджетних витрат і наділяються нею примусовим курсом, визначаються законодавчо обов'язковими до прий­мання у всі види платежів.

Попит на гроші - це попит на певний запас грошей.

Пропозиція грошей полягає в тому, що економічні суб'єкти в будь-який момент мають у своєму розпоряд­женні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот.

Платіжне доручення - письмове розпорядження власника розра­хункового чи іншого рахунку уста­новах банку, що його обслуговує, про перерахування певної суми грошей на рахунок одержувача коштів, указаного в дорученні.

Платіжна вимога - розрахун­ковий документ, що містить вимогу стягувача або при договірному спи­санні отримувача до банку, що обслу­говує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунка платника на рахунок отримувача.

Платіжна вимога-доручення - комбінований розрахунковий доку­мент, що містить: вимогу поста­чальника до покупця оплатити вартість відвантажених товарів, виконаних робіт чи наданих послуг на підставі надісланих йому (покупцеві), обминаючи банк, розрахункових та інших комер­ційних документів; доручення покуп­ця своєму банкові оплатити вказані документи, перерахувавши гроші постачальникові.

Прихована інфляція виникає, якщо загальна економічна нерівновага між грошовим попитом та пропо­зицією виникає в економічній системі, де існує загальний державний контроль за виробництвом, цінами та всім суспільним відтворенням.

Позичальник - одержувач позики; сторона в кредитній угоді, від якої інша сторона (кредитор) має право вима­гати повернення грошей (майна) і спла­ти процента. Позичальником може бути держава, юридична особа, грома­дянин.

Повна конвертованість валюти за якої здійснюється вільне (без жодних обмежень) використання національної валюти для всіх категорій суб'єктів підприємства (юридичних і фізичних осіб, резидентів і нерезидентів) на будь-які цілі.

Платіжний баланс - це співвід­ношення між валютними платежами економічних суб'єктів даної країни (резидентів) за її економічними межами та валютними надходжен­нями їм з-за економічних меж країни (від нерезидентів) за певний період часу (рік, квартал, місяць).

Паритет купівельних спромож­ностей - виражає співвідношення середніх рівнів національних цін на товари, послуги, інвестиції

Плаваючий валютний курс самос­тійно (вільно) формулюють на валют­них біржах (ринку) під впливом попиту і пропозиції.

Пряме котирування курсів валют визначає кількість національної валюти за одиницю іноземної.

Повзуча інфляція спостерігається, тоді коли темпи зростання цін не перевищують 10% на рік.

Пенсійний фонд - спеціалізована фінансова установа, що займається мобілізацією та використанням коштів пенсійного призначення.

Позичковий капітал - це капітал, що віддається власником у позичку і забезпечує надходження прибутку у вигляді процента.

Простий процент - коли ставки відсотків застосовуються до початкової суми протягом всього періоду.

Пасивні операції комерційних банків - це операції з мобілізації ресурсів комерційного банку.

-Р-

Раціоналістичної концепції - гроші виникли в результаті певної раціональної угоди між людьми або запровадженні законодавчими актами держави з огляду на необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу і підвищення ефективності її функціонування.

Ринок позичкових капіталів - система економічних відносин, що забезпечує акумуляцію вільних коштів, перетворення їх у позиковий капітал і його перерозподіл між учасниками суспільного відтворення. Це еконо­мічна форма ринкових відносин приз­наченням якої є посередництво у рухові коштів від їх власників до корис­тувачів (інвесторів) і формування попиту й пропозиції на грошовий капітал.

Регіональна (міжнародна) ва­лютна система являє собою дого­вірно-правову форму організації валютних відносин між групою країн.

Резервна валюта - це іноземна валюта, у якій центральні банки інших держав накопичують і зберігають резерви для міжнародних розрахунків по зовнішньо-торгівельних операціях та іноземних інвестиціях.

Ринок цінних паперів - частина ринку позичкових капіталів, де здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів.

Реальний валютний курс - це номінальний валютний курс, ско­регований на відносний рівень цін у своїй країні і в тій країні, до валюта якої котирується національна валюта

Ринок грошей - це ринок на якому продаються і купуються грошові кошти у вигляді короткострокових позик та фінансових активів (боргові зобов'я­зання до одного року). Ці кошти вико­ристовуються в обороті позичальника як гроші, тобто для приведення в рух уже накопиченого капіталу, завдяки чому вони швидко вивільнюються з обороту і повертаються кредитору.

Ринок капіталів - це ринок на якому купуються і продаються гро­шові кошти у вигляді середньо- і довго­строкових кредитів та фінансових активів строком понад рік. Ці кошти використовуються для збільшення маси основного й оборотного капі­талів, зайнятих в обороті пози­чальників.

Розрахункові чеки - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банкові (банкові-емітенту), котрий веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів

Реформи формального типу - зводяться лише до впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням старої.

Реформи паралельного типу передбачають, що випуск в оборот нових грошових знаків здійснюється поступово, паралельно з обміном старих знаків, і вони тривалий час функціонують одночасно і пара­лельно.

-С-

Сеньйораж - прибуток, отри­маний з різниці між номінальною вартістю випущених в обіг грошей і витратами на їхню емісію.

Система металевого обігу коли грошовий метал безпосередньо перебуває в обігу (благородні метали) і виконує всі функції грошей, а банкноти розмінюються на метал.

Система обігу грошових знаків, коли золото та срібло витиснюється з обігу нерозмінними на них кредит­ними грошима.

Система паралельної валюти - це співвідношення між золотими і срібними монетами, яке встанов­лювалось на ринку стихійно.

Система подвійної валюти - це співвідношення між золотими і срібними монетами, яке встанов­лювалось державою в залежності від попиту на метал, від економічної і політичної ситуації в країні і світі;

Система золотого стандарту - це система, що спирається на єдині правила обігу золотого грошового товару.

Система золотозливкового стан­дарту - перехідна форма золотого стандарту. Суть цієї системи в тому, що національні валюти провідних західних країн прирівнювалися до певної кіль­кості золота, отже, були розмінні на валютний метал, але вже не в будь-якій кількості, як це було за класичного золотого стандарту, а на золоті зливки вагою не менш як 12,4 кг кожний.

Система золотодевізного стан­дарту - основана на тому, що поряд із золотом функцію міжнародних платіжних засобів взяли на себе і деякі валюти провідних країн світу.

Система золотомонетного стандарту не мала будь-яких валют­них обмежень. Режим золотомонет­ного стандарту був насамперед режи­мом стабільних валютних курсів.

Світовий банк - багатостороння організація, яка складається з п'яти тісно пов'язаних між собою установ (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій, Міжна­родний центр із врегулювання інвести­ційних спорів), тому досить часто їх називають як група Світового банку.

Світова валютна система - це спільно розроблена державами форма організації валютно-фінансових відн носин яка склалася в наслідок еволюції світового господарства і юридично закріплена міждержавними домов­леностями.

Страхова компанія - юридично оформлена одиниця підприємницької діяльності у формі акціонерного, повного, командного товариства чи товариства з повною відповідальністю яка має ліцензію на право брати на себе обов'язки страховика (за певну плату) приймає на себе зобов'язання відшкодувати страхувальникові або особам, яких він зазначив, шкоду завдану страховою подією.

Споживчий кредит — кредит, що надається банком, підприємством чи організацією фізичній особі для придбання предметів особистого споживання переважно тривалого користування (житла, транспортних засобів, меблів, теле- та радіо­апаратури, іншої побутової техніки).

Складний процент - це сума, що нараховується до вартості з нара­хованими в попередньому періоді відсотками.

Спеціалізовані банки - виконують вузький спектр банківських операцій. Спеціалізовані банки класифікуються за галузевою спеціалізацією та за функ­ціональною спеціалізацією. За галу­зевою спеціалізацією - обслуговують переважно юридичних та фізичних

осіб у межах певної галузі госпо­дарства; за функціональною спеціа­лізацією- комерційні банки виконують вузьке коло спеціалізованих операцій (інвестиційні, інноваційні, ощадні, іпотечні та інші банки).

Статутний фонд - новоство­рюваного комерційного банку форму­ється тільки за рахунок власних коштів засновників у грошовій формі, що виключає можливість використо­вувати розподільний механізм для залу­чення бюджетних і кредитних ресурсів у банківську власність.

-У-

Унітарні банки - мають одного власника в особі держави чи приватної особи.

Універсальні банки - це банки, які виконують широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам. В Україні більшість комер­ційних банків можна вважати універ­сальними.

-Ф-

Фіксований валютний курс передбачає наявність певного зареєс­трованого (офіційного) паритету, який підтримується державними валют­ними органами.

Фінансування шляхом отри­мання позик - здійснюється переда­ванням коштів фірмі для здійснення інвестицій в обмін на зобов'язання повернути ці кошти в майбутньому з процентом. Прикладом такого фінан­сування є продаж фірмами облігацій.

Фінансові посередники - сукуп­ність фінансових установ (банки, стра­хові компанії, кредитні спілки, пенсійні фонди тощо), чиї функції полягають в

акумулюванні коштів громадян та юридичних осіб і подальшому їх поданні на комерційних засадах у розпорядження позичальників.

Фінансова компанія - дочірня компанія чи компанія в складі об'єд­нання (холдингова компанія) створена з метою залучення фінансових ресурсів із зовні для забезпечення ними фінансових потреб своїх підприємств.

Фінансово-кредитна система - сукупність фінансових, інвестиційних та кредитних, інститутів держави.

-Ч-

Чек - це різновид переказного векселя, який власник рахунку виписує на комерційний банк. Чек представляє собою письмовий безумовний наказ власника поточного рахунку про виплату вказаної в ньому суми грошей певній особі або пред'явникові.

Часткова конвертованість валю­ти, за якої вводяться певні обмеження на обмінні операції.

Ціна - є грошовим виразом вартості товару.

-Ш-

Швидкість обігу грошей - харак­теризує частоту, з якого кожна одиниця наявних в обороті грошей (гривня, долар тощо) використовується в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період (рік, квартал, місяць).

<< |
Источник: Михайловська І.М., Ларіонова К.Л.. Гроші та кредит. 2006 {original}

Еще по теме Термінологічний словник:

  1. Термінологічний словник
  2. Термінологічний словник
  3. Термінологічний словник
  4. Термінологічний словник
  5. Термінологічний словник
  6. Термінологічний словник
  7. Термінологічний словник
  8. Термінологічний словник
  9. Термінологічний словник
  10. Термінологічний словник
  11. Термінологічний словник
  12. Термінологічний словник
  13. Термінологічний словник
  14. Термінологічний словник
  15. Термінологічний словник
  16. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
  17. Термінологічний словник
  18. Термінологічний словник
  19. Термінологічний словник