<<
>>

Види кредиту

Питання про форми та види кредиту в економічній науці є дискусійним. Це випливає з різних підходів щодо розуміння критеріїв, принципів та ознак визначення видів кредиту. Аналіз публікацій провідних вчених з відповідних проблем [1,2,3,4,6] дає підстави для виокремлення таких видів кредиту:

комерційний кредит;

банківський кредит;

державний кредит;

споживчий кредит;

іпотечний кредит;

лізинговий кредит;

міжнародний кредит.

* Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, це відносини між продавцями (постачальниками) і покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу.

Такі відносини перерозподілу матеріальних ресурсів між двома суб'єктами господарської діяльності може оформлюватись борговим зобов'язанням - векселем. З метою прискорення реалізації товарів, які є у достатній кількості в торговельній мережі, відбувається продаж товарів тривалого користування в кредит (з розстрочкою платежу). Такий кредит називається споживчим.

Комерційний кредит має певні переваги та недоліки.

Переваги Недоліки
• підтримання фінансової стійкості підприємств; • ускладнення щодо регулювання грошової маси з боку Національного банку;
• зменшення обсягу грошових коштів, необхідних для обслуговування товарного обігу, • досить високий ризик для продавця (постачальника);
• перерозподіл вільних товарних ресурсів, • обмеженість умов, строків, обсягів, на відміну від банківського кредиту.
• оперативність;
• простота оформлення;
• зменшення проблеми неплатежів у господарському обороті;
• фінансове забезпечення торгових угод

Отже, суб'єктами комерційного кредиту є:

- підприємство-постачальник (кредитор), яке надає відстрочку

платежу за товар;

підприємство-покупець (позичальник), яке надає кредитору вексель як боргове свідоцтво і зобов'язання платежу.

Комерційний кредит може також оформлятися договором між кредитором і позичальником.

Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, послуги, виконанні роботи, щодо яких постачальник (кредитор)надає відстрочку платежу.

Мета комерційного кредиту - прискорення реалізації товарів, послуг, виконання робіт, коли у покупця тимчасово відсутні кошти.

Комерційний кредит має економічні межі, які обумовлюються фінансовим станом його суб'єктів.

Здійснення сплати (погашення) за комерційним кредитом здійсню­ється:

шляхом сплати позичальником за векселем;

передачею векселя іншій юридичній особі (згідно з чинним законодавством);

переоформленням комерційного (споживчого) на банківський.

У процесі проведення операцій у комерційному кредитуванні виникає

дебіторська і кредиторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованостей підприємству (організації) юридичних або фізичних осіб (дебіторів) на певну дату.

Кредиторська заборгованість - тимчасово залучені підприємством (організацією) кошти, які підлягають сплаті відповідними юридичним або фізичним особам (кредиторам).

З комерційним кредитом пов'язані специфічні відносини, які можуть виникати (згідно з чинним законодавством) між податковими орга­нізаціями і підприємствами-платниками податків. Такий кредит називається податковим кредитом.

Він розглядається як одна із податкових пільг (термінова відстрочка сплати податку) і дає можливість суб'єктам господарювання спряму­вати тимчасово вільні кошти на розвиток виробництва.

Банківський кредит - це кредит, коли однією із сторін кредитної угоди є банк.

Кредитні відносини, які виникають у випадку банківського кредиту поділяються на дві групи:

Кредити, які отримує сам банк для формування своїх ресурсів (формує за рахунок залучених вкладів і депозитів, позики, випуску

облігацій і векселів, міжбанківських кредитів; вкладає у кредити, цінні папери, нерухоме майно, іноземну валюту).

- Кредити, які банк надає своїм клієнтам.

Кредитний портфель - сукупність кредитів, наданих банком на певну дату.

Ознайомлення з багатьма науковими працями надає можливість виділити три групи принципів банківського кредитування.

/. Загальноекономічні принципи кредитування:

відповідність ринковим відносинам - наявність конкуренції, суперництва комерційних банків за клієнта, забезпечення максимально можливої вигоди (прибутку);

раціональність та ефективність - економічність використання позики як з позиції інтересів банку, так і з позицій позичальників;

комплексність - врахування всіх можливих чинників, що впливають на кредитні операції;

розвитку - використання нових, раціональних методів кредитування, оперативна зміна методів кредитування.

//. Особливі принципи кредитування:

поверненості- кредит має бути повернений позичальником банкові;

забезпеченості - недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника;

строковість - повернення позички у визначений в кредитному договорі строк;

платності - повернення позички з відповідною оплатою за його користування;

цільовоїспрямованості -передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, обумовлені кредитною угодою.

///. Часткові, одиничні принципи кредитування або правила кредитування у конкретних умовах роботи комерційного банку:

структурування, систематизація, програмування, амортизація, стандартизація способів і прийомів проведення банківських операцій.

Аналіз наукових праць дав підстави виділити ознаки класифікації видів банківського кредиту (табл. 8.1).

Розглянемо суть деяких видів банківського кредиту.

Кредит в основний капітал - позика на технічне переозброєння, реконструкцію і розширення діючих підприємств, будівництво нових підприємств, у тому числі шляхом проведення самим банком лізингових операцій.

Кредит в оборотний капітал - позика на придбання предметів праці - сировини, матеріалів, палива, тари тощо, на покриття витрат

Класифікація видів банківського кредиту

Таблиця 8.1.

Ознаки Види банківського кредиту
За масштабними об'єктами кредитування кредит в основний капітал

кредит в оборотний капітал

кредит на споживчі потреби

За терміном користування короткострокові (до 1 року)

середньострокові (до 3 років)

довгострокові (понад 3 роки)

За забезпеченням забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами)

гарантовані (банками, фінансами чи банками третьої особи)

з іншим забезпеченням (поручительства, свідоцтво страхової компанії)

незабезпечені (бланкові)

За ступенем ризику стандартні (ступінь ризику - 2%)

позики під контролем (ступінь ризику - 5%)

субстандартні (підвищена ступінь ризику - 20%)

сумнівні (ступінь ризику - 50%)

безнадійні (ступінь ризику - 100%)

За методами надання одноразові

перманентні

гарантійні

За методами погашення водночас

у розстрочку

достроково

з регресією платежів

після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу)

За формою організації двосторонній

консорціумний

дзеркальний

багатосторонній

За схемою надання кредитна лінія

револьверний кредит

контокорентний кредит

овердрафт

За строками повернення строкові

до запитання

відстрочені

прострочені


виробництва та обігу, на покриття дефіциту коштів для розрахунків.

Кредит на споживчі потреби - позика на індивідуальне і кооперативне житлове будівництво, на придбання житла, будівництво житлових будинків, гаражів для легкових автомобілів, на невідкладні потреби населення тощо.

Забезпеченням кредиту може бути нерухоме та рухоме майно, цінні папери, гарантія чи поручительство третьої особи, страховий поліс, передавання на користь банку дебіторської заборгованості позичальника тощо. Зокрема, до забезпечених кредитів відносять іпотечні кредити, які надаються під заставу нерухомого майна. Незабезпечені кредити банки надають рідко, переважно досить надійним постійним клієнтам. Такі кредити можуть також надаватися в обмежених нормативними актами розмірах інсайдерам - особам, тісно пов'язаним з банком певними інтересами.

Стандартні кредити надаються позичальникам, що раніше своєчасно розраховувалися з банком за позичками і процентами та мають належну фінансову стійкість, яка забезпечить погашення кредиту в майбутньому. До інших належать бланкові кредити та кредити, надані клієнтам з нестійкими фінансовим становищем або які допускали прострочені платежі банкові в минулому.

Одноразові - кредити видаються на підставі документів, які позичальник подає банку для розгляду щоразу, коли в нього виникає потреба в позичці. Зокрема, банки у такий спосіб надають кредити клієнтам, поточні рахунки яких перебувають в іншому банку.

Перманенті позички - переважно надаються клієнтам, які мають постійні кредитні відносини з банком. У цьому разі з позичкового рахунку оплачується розрахункові документи (платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки, тощо) в межах установленого кредитним договором ліміту кредитування без погодження з банком розміру кожної позички і без оформлення її спеціальними документами.

Гарантійні кредити - надаються тоді, коли банк взяв на себе договірні зобов'язання надати клієнту в разі потреби позичку протягом певного періоду у визначеному розмірі. Такий кредит може бути обумовлений конкретною датою або настанням певної причини, яка викликає потребу в кредиті (наприклад, відсутність у клієнта власних коштів для оплати за гарантованим акредитивом).

Кредити з одноразовим поверненням - позика, коли заборгованість за кредитом погашається у визначений у кредитній угоді день або достроково на вимогу банку чи за бажанням самого позичальника.

Кредит з погашенням у розстрочку - тобто окремими платежами протягом установленого кредитним договором терміну (наприклад, кредити на капітальні вкладення) або у міру надходження виручки від реалізації продукції на позичковий рахунок після завершення кожного циклу кругообігу капіталу;

Кредити з регресією платежів - позика, коли кредити були видані під гарантію, поручительство чи інше боргове зобов'язання третьої особи.

У двосторонньому кредиті беруть участь банк і позичальник. За консорціумного кредиту для кредитування клієнта з метою зменшення ризику чи неможливості надання кредиту одним банком (за недо­статності кредитних ресурсів або необхідності дотримання економіч­них нормативів, установлених центральним банком) створюється банківський консорціум. При цьому один банк виступає в ролі банку- менеджера, який укладає з позичальником кредитну угоду й надає, а також стягує заборгованість за позичкою і процентами та розподіляє їх між членами консорціуму.

Револьверний кредит - це кредит, який автоматично поновлюється в межах обумовленого кредитним договором розміру.

Контокорентний кредит - банк відкриває клієнту контокорентний рахунок, з якого здійснюються усі платежі клієнта, в тому числі за рахунок кредиту в межах установленого ліміту, та зараховуються усі надход­ження клієнту, в тому числі в рахунок погашення кредиту. Це зручно як клієнтові, так і банку. Перший має можливість безперебійно і без оформ­лення спеціальних документів отримувати кредит саме на ту суму, яка йому потрібна, а значить, не переплачувати проценти. Для банку спро­щується процес кредитування. Банк і клієнт у будь-який момент бачать, чи є на рахунку вільні кошти, чи числиться заборгованість за позичкою. Через технічні причини українськими банками контокорентні рахунки не відкриваються.

Овердрафт - вважають різновидом контокоренту. Окрім поточного рахунка, у разі потреби банк відкриває клієнтові позичковий рахунок, з якого оплачуються розрахункові документи. Розмір кредиту обмежу­ється лімітом, величина якого і строк користування кредитом за оверд­рафтом визначаються кредитним договором.

Строкові-це кредити, строк погашення яких ще не настав.

До запитання - видаються банком на невизначений термін. Погашаються вони в міру появи для цього можливостей у клієнта. Але позичальник має погасити такі кредити за першою вимогою банку.


Відстрочені (пролонговані) - кредити, погашення яких на прохання клієнта банк переніс на пізніший термін.

Прострочені - вважаються кредити, які на погашені клієнтом у передбачений договором термін.

* Державний кредит - залучення державою тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб у розпорядження відповідних органів державної клади для використання їх на фінансування державних витрат.

За дефіцитного бюджету для фінансування державних витрат вини­кає необхідність мобілізації грошових коштів (позичкових коштів). Державні позики класифікуються за певними ознаками (табл. 8.2.).

До інструментів державної позики відносять:- облігації, -векселі, -сертифікати.

Найпоширенішим видом державних цінних паперів є облігації держав­них позик. Випускаються облігації внутрішніх і зовнішніх державних та місцевих позик.

Класифікація видів державного кредиту

Таблиця 8.2.

Ознака Види державного кредиту
Місце одержання кредиту внутрішні (розміщуються на території країни);

зовнішні (надаються МВФ, МБРР та іншими); міжнародними і державними установами зарубіжних країн

Строк погашення кредиту короткострокові (до одного року);

середньострокові (від 1 до 5 років);

довгострокові (понад 5 років)

Вид позичальника централізовані (позичальником виступає уряд або вповноважене ним міністерство)

децентралізовані (позичальником виступають місцеві органи влади)

Порядок оформлення кредитних відносин облігаційні (передбачають розміщення державних облігацій)

безоблігаційні (розміщуються під скарбницькі зобов'язання або передбачають пряме кредитування центральним банком державного бюджету)

За видами доходности відсоткові позики - власники державних цінних паперів отримують доход з розрахунку фіксованих відсотків річних;

безвідсоткові (дисконтні) позики - державні цінні папери реалізуються за ціною, нижчою від їх номінальної вартості;

виграшні позики — включення даного номера облігації у виграшний тираж погашення

Споживчий кредит - кредит, що надається банком, підприємством чи організацією фізичній особі для придбання предметів особистого споживання переважно тривалого користування (житла, транспортних засобів, меблів, теле- та радіоапаратури, іншої побутової техніки).

Виділяють товарні і грошові споживчі кредити.

Товарний споживчий кредит пов'язаний із продажем товарів три­валого користування в кредит (з розстрочкою платежу).

* Грошовий споживчий кредит - це надання банківськими або небанківськими кредитними установами позик фізичним особам на задоволення їхніх споживчих потреб.

Банківська кредитна картка вважається новим видом грошових банківських споживчих позик в Україні. Вони виготовляються з матеріалу, важкодоступного для підробки, мають певні види захисту. Сьогодні банківські кредитні картки замінюють готівку в грошовому обігу.

З точки зору економічних відносин використання кредитних карток виражає відносини споживчого кредитування між трьома суб'єктами: банком, власником картки, торговельною організацією.

Класифікація видів грошового споживчого кредиту.

Таблиця 8.3.

Вид грошового споживчого кредиту Цільове призначення
Інвестиційна позика На будівництво та реконструкцію житла, спорудження садових будинків, купівля великої рогатої худоби
На розвиток індивідуальних господарств На витрати поточної виробничої діяльності, на будівництво, придбання сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, придбання худоби, будівництво житлових будинків
На купівлю споживчих товарів або оплату послуг На купівлю автомобілів, побутових приладів, електротехніки, меблів, оплату медичних послуг
Цільові позики окремим соціальних групам населення Видаються в рамках загальнодержавних програм соціального захисту найуразливіших верств населення (молодим сім'ям, студентам)
На нецільові споживчі потреби Видаються у зв'язку з особливими обставинами непередбаченого характеру в житті громадян
Ломбардні кредити Позичають гроші під заставу майна
Чековий кредит Позика надається у випадку відкритті окремого чекового рахунка
Кредитна картка Іменний грошовий оплатно-розрахунковий банківський документ, який використовується для надання споживчого кредиту


Для потреб споживача кредитні картки можуть імітуватися (випус­катися) не тільки банками, а і небанківськими установами - залізницями, готелями, телефонними фірмами.

*Іпотечний кредит - довгострокова позика під заставу

нерухомого майна - землі, виробничих або житлових будівель. її надають переважно спеціалізовані іпотечні банки.

Неповернення кредиту в термін, обумовлений у кредитному договорі, призводить до втрати позичальником заставленої нерухомості та передання її у власність банку чи іншого тримача заставного листа.

Іпотека (від грецького hipotheke - застава) - застава нерухомого майна (будівель, землі) для отримання в банку чи інших фінансових організаціях довготермінового (іпотечного) кредиту. Характерно, що заставлене майно залишається в розпорядженні боржника. У разі неплатоспроможності боржника вимоги кредитора задовольняються коштами з виторгу від реалізованого майна.

Суб'єкти іпотечного кредитування:

> універсальні комерційні банки, іпотечні банки, іпотечні спеціалізовані компанії, які виступають кредиторами;

> юридичні та фізичні особи, які мають власні об'єкти і пакети або мають поручителів - виступають позичальниками.

Об 'єктом іпотечного кредитування можуть бути: земельні ділянки, житлові будинки, квартири, споруди, магазини, виробничі будинки.

Іпотечне кредитування може стати одним із найважливіших засобів забезпечення зобов'язань, які пов'язані із довгостроковими інвестиціями.

В Україні іпотечне кредитування стає вагомим чинником активізації загального інвестиційного процесу. Іпотечне кредитування має відіграти важливу стимулюючу роль у сільському господарстві, допомагаючи сіль­ськогосподарським виробникам отримати землю, розвивати сільсько­господарські підприємства, проводити агрохімічні заходи, купувати техніку, матеріали, насіння.

* Лізинг (від анл. leasinq, від lease - здавати в оренду, в найм; орендувати, наймати) - довготермінова оренда машин, обладнання, споруд виробничого призначення; є способом фінансування інвестицій та активізації збуту.

Класифікація лізингових операцій.

Таблиця 8.4.

Вид лізингової операції Визначення порядку здійснення
Оперативний лізинг Договір лізингу, який укладається не термін, менший за період амортизації орендованого майна. Операції з оператив­ного лізингу передбачають багаторазове передання машин та обладнання, яке відповідає вимогам різноманітних орендарів.

Він охоплює такі види оренди, як рейтиг і хайринг:

рейтиг - короткострокова оренда (від одного дня до одного року) без права наступного придбання орендарем майна;

хайринг - середньострокова оренда (від одного року до трьох років)

Фінансовий лізинг Договір лізингу, який укладається на тривалий термін, передбачає виплату протягом точно встановленого періоду сум, достатніх для повної амортизації вкладень лізингодавця (орендодавця) і здатних забезпечити йому певний прибуток.

Він є формою кредитування покупця та охоплює три різновиди:

лізинг із обслуговування — передбачає надання певних додаткових послуг, які необхідні для утримання і технічного обслуговування зданого у найм майна;

ліверидж-лізинг - передбачає здійснення амортиза­ційних відрахувань за орендоване обладнання в першій половині терміну оренди;

лізинг у пакеті - договір лізингу, за яким будівля, продається у кредит, а обладнання надається за договором лізингу (застосовується для фінансування магазину, заводу, лікарні).

Експортний лізинг Договір лізингу, що укладається між орендарем зарубіжної компанії та постачальником і лізинговою компанією, які перебувають в одній країні.
Транзитний лізинг Договір лізингу, всі учасники якого перебувають у різних країнах.
Імпортний лізинг Договір лізингу, за яким лізингова фірма та орендар нале­жать до однієї країни, а постачальником є закордонна ком­панія.
Прямий лізинг Договір лізингу, за яким орендується майно, яке лізинго- давець придбає в інтересах орендаря в підприємства-поста- чальника.
Зворотний лізинг Договір лізингу, за яким підприємство передає частину власного майна лізинговій компанії з одночасним підписан­ням контракту про його оренду.
Внутрішній лізинг Договір лізингу, учасниками якого виступають представ­ники однієї країни.
Міжнародний лізинг Договір лізингу, учасниками якого виступають представ­ники різних країн.
Пільговий лізинг Договір лізингу з пільговими умовами, застосовується для стимулювання розвитку окремих галузей промисловості.
Генеральний лізинг Договір лізингу, за яким орендар має право доповнювати список обладнання без підписання нових контрактів.


Лізинговий кредит - стосунки між юридичними особами, що виникають унаслідок оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди.

Об'єктом (предметом) лізингу є нерухоме і рухоме майно, яке належить до основних фондів: будинки, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка.

Суб'єктом лізингу виступають три сторони:

продавець або постачальник предмету лізингу - підприємства, організації та інші суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво і реалізацію машин та обладнання;

лізингодавець (орендодавець) - суб'єкт господарювання, який передає в користування об'єкти лізингу за договорами лізингу (лізингові компанії, банківські або небанківські фінансові установи);

лізингоодержувач (орендар, користувач) -суб'єкт господарю­вання, який одержує в користування матеріальні цінності на певний час.

На підставі аналізу наукової літератури можна запропонувати таку класифікацію лізингових операцій (табл. 8.4.).

Лізинговий кредит має велике народногосподарське значення як зруч­не та особливе джерело фінансування розвитку технологічного базису виробничого процесу.

Лізингові операції надають вигоди та відкривають перспективи для всіх суб'єктів їх здійснення.

Міжнародний кредит - кредит, що надається державою, банком, іншою юридичною або фізичною особою однієї країни іншій країні, а також: банкові, юридичній або фізичній особі іншої країни на певний термін на умовах повернення та оплати процентів.

Суб'єктами міжнародного кредиту є державні структури, міжна­родні та регіональні валютно-кредитні організації, банки, підприємства (фірми), окремі громадяни.

Сьогодні існують та розвиваються різноманітні форми міжнародного кредиту. їх класифікацію можна здійснити за такими ознаками (табл. 8.1).

Основними міжнародними організаціями, з якими активно співпрацює Україна, є Міжнародний валютний фонд, Світовий та Європейський банки реконструкції і розвитку.

Класифікація видів міжбанківського кредиту.

Таблиця 8.5.

Ознаки Вид міжнародного кредиту
Види кредитування приватні кредити, надані юридичними особами (фірмові);

банками (банківські);

державні позики;

кредити, надані на двосторонній (міждержавні) та на багатосторонній основі;

змішані кредити за участі приватних кредиторів та держави

Об'єкти кредитування для міжнародної торгівлі;

для інвестиційних процесів;

для регулювання платіжних балансів і зовнішнього боргу різних країн

Форми кредитування товарна;

валютна

Строки погашення короткострокові (до 1 року);

середньострокові (від 1 до 5 років);

довгострокові (більше 5 років)

<< | >>
Источник: Михайловська І.М., Ларіонова К.Л.. Гроші та кредит. 2006 {original}

Еще по теме Види кредиту:

  1. ВИДИ, ФУНКЦІЇ ТА РОЛЬ КРЕДИТУ
  2. ВИДИ, ФУНКЦІЇ ТА РОЛЬ КРЕДИТУ
  3. ТЕМА 11. Форми, види і роль кредиту
  4. 11.1. Форми, види та функції кредиту
  5. Форми, види та функції кредиту
  6. 9.1. ФОРМИ, ВИДИ ТА ФУНКЦІЇ КРЕДИТУ
  7. 12.6. Требования к обслуживанию кредитов с переменной ставкой процента и индексируемых кредитов
  8. Методологические основы анализа функции кредита. Законы кредита
  9. Банковская форма кредита и его особенности. Виды кредитов
  10. 10.1. Необходимость, сущность и функции кредита. Роль ссудного капитала в формировании кредита
  11. Кредит. Кредитная сделка. Стадии движения кредита
  12. 10.2. Необхідність та сутність кредит. Роль кредиту в розвитку економіки
  13. Теорії кредиту. Необхідність, суть та функції кредиту
  14. Економічні межі кредиту. Взаємозв'язок кредиту і грошей
  15. Дискуссии по вопросу сущности кредита. Структура кредита, ее элементы
  16. 19. Функции и законы кредита. Необходимость кредита
  17. Сутність кредиту. Теоретичні концепції кредиту
  18. 10.4. Види планування
  19. 7.1. Витрати виробництва, їх сутність і види
  20. 16.1. Сутність і види економічного відтворення