Висновки
1. Грошовий оборот - це процес безперервного руху грошей в усіх їх формах між суб'єктами економічних відносин. Він обслуговує потоки продуктів та доходів у суспільному відтворенні.
2. Грошовий оборот складається з безлічі різноманітних грошових потоків, які між собою тісно пов'язані, постійно переходять один в інший, взаємобалансуючись. Це надає грошовому обороту характер замкнутого, єдиного, збалансованого процесу, незалежно від того, у якій формі гроші виступають та якими способами вони приводяться в рух. 3. За економічним призначенням окремих грошових потоків сукупний грошовий оборот поділяється на три сектори: грошовий обіг, який обслуговує створення, реалізацію, обмін і споживання матеріальних цінностей та послуг; кредитний оборот, що обслуговує переміщення вартості між економічними суб'єктами на зворотних, еквівалентних та платних засадах; фіскально-бюджетний оборот, який обслуговує розподільні відносини між економічними суб'єктами. 4. Грошова маса є ключовим індикатором грошового обороту, а регулювання її обсягу - вирішальний спосіб досягнення цілей грошово-кредитної політики. Тому правильне визначення обсягу, структури та засобів зміни грошової маси набуває важливого теоретичного і практичного значення. Сучасна практика визначає масу грошей (М) на таких засадах: * вимірювання грошової маси здійснюється з двох боків: 1) з боку центрального банку як емісійного центру країни (відповідний показник грошової маси називається грошовою базою); 2) з боку економічних суб'єктів - власників наявних в обороті запасів грошей (відповідні показники грошової маси (М) називаються грошовими агрегатами); * в обсяг М включаються всі запаси грошей, які є в розпорядженні економічних суб'єктів (крім банків), незалежно від їх форми, призначення, термінів зберігання; * грошові агрегати диференціюються залежно від відмінностей у рівнях ліквідності окремих видів грошових запасів; оскільки ці відмінності помітно різняться по окремих країнах, то в кожній з них установлюється свій набір і зміст грошових агрегатів. В Україні визначаються чотири агрегати - M0, Ml, M2, МЗ. 5. Швидкість обігу грошей характеризує частоту їх переходу від одного суб'єкта грошового обороту до іншого. Зміна швидкості обігу грошей має відчутні економічні наслідки - передусім впливає на формування платоспроможного попиту і рівня цін, на кон'юнктуру грошового ринку, а отже - на рівень процента і валютного курсу. Отже, фактор швидкості грошей істотно деформує зв'язок між масою грошей в обороті і цінами, що свідчить про неточність постулатів кількісної теорії грошей. Дж. М. Кейнс вважав неможливим наперед визначити дію цього фактора і тому поставив під сумнів практичне значення постулатів кількісної теорії, передусім на коротких відрізках часу. М. Фрідман вважав за можливе прогнозувати зміну швидкості грошей і враховувати цей фактор при регулюванні впливу М на ціни на коротких часових відрізках. На довгих відрізках часу зміни швидкості грошей незначні і тому вважається за можливе абстрагуватися від цього фактора в грошово-кредитній політиці. 6. Зміна маси грошей в обороті - основний фактор впливу грошей на реальну економіку. З огляду на це важливого значення набуває створення ефективного механізму зміни маси грошей в обороті. Найбільш ефективним може бути механізм емісії грошей на кредитній основі. У цьому механізмі беруть участь як центральний, так і комерційні банки. Центральний банк емітує на монопольних засадах готівкові гроші в оборот і вилучає їх з обороту, а також бере участь в емітуванні безготівкових грошей. Комерційні банки здійснюють емісію тільки безготівкових грошей через механізм грошово-кредитного мультиплікатора.Запитання для самоконтролю 1. Визначте сутність та основні риси грошового обороту. Які дискусії є в літературі з цього приводу? 2. Назвіть основні потоки грошей, по яких вони рухаються в процесі обороту. Що таке потоки втрат і потоки ін'єкцій? Чи збігаються обсяги цих двох груп потоків? 3. Які два потоки в грошовому обороті рівнозначні і повинні балансуватись? 4. Назвіть вхідні і вихідні потоки у групи суб'єктів "сімейні господарства" і поясніть, як вони балансуються.
5. Поясніть, чому у відкритій економіці наявність чистого імпорту спричиняє необхідність припливу капіталу, а чистого експорту - відпливу капіталу з країни? 6. На які три сектори можна розділити грошовий оборот за економічним змістом його потоків? 7. Який з названих запасів грошей найповніше характеризує обсяг маси грошей в обороті: - готівка, що перебуває поза банками; - уся готівка, емітована центральним банком; - гроші, що перебувають на поточних рахунках у банках; - гроші, що перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обороту? 8. Чому існують два підходи до виміру маси грошей - через грошову базу і через грошові агрегати? 9. Чому в різних країнах застосовується свій набір грошових агрегатів і різне наповнення кожного з них? 10. Чи можна вважати нормальними співвідношення грошових агрегатів М0 і МЗ в Україні? Якщо ні, то чому і чим таке співвідношення спричинене? 11. Який з українських грошових агрегатів виражає: - запас найліквідніших грошей; - запас грошей з усім спектром ліквідності, що фактично склався; - найвужчі гроші; - найширші гроші. 12. Чи входить до агрегату М0 запас готівки в касах комерційних банків? Обгрунтуйте свою відповідь. 13. Чи входить до агрегату МЗ запас грошей, який зберігають комерційні банки на своїх коррахунках у центральному банку? Обґрунтуйте свою відповідь. 14. Чи є зміна швидкості обігу грошей самостійним фактором впливу на ринкову кон'юнктуру чи це лише механічний наслідок зміни маси грошей, коли при збільшенні маси швидкість зменшується, а при зменшенні - збільшується? 15. Коли можливо абстрагуватися від зміни швидкості обігу грошей при визначенні завдань грошово-кредитної політики, а коли не можливо? 16. Коли зростання швидкості грошей можна розцінювати як позитивне явище, а коли як негативне? 17. Поясніть, чому при наданні банками позичок виникає грошово-кредитна мультиплікація? 18. Визначте, на яку суму зростуть за тиждень пасиви комерційного банку А за таких умов: - у понеділок торговельна організація внесла на свій рахунок 150,0 тис. грн.; - за рахунок і в обсязі вільного резерву, що виник, банк у вівторок надав кредит приладобудівному заводу; - у середу завод за рахунок одержаної позички розрахувався з метало-базою, що також є клієнтом банку А; - у п'ятницю банк за рахунок нового вільного резерву і в повній його сумі надав кредит автотранспортному підприємству і переказав на його поточний рахунок. До кінця робочого дня це підприємство не використало наданої позички; - норма обов'язкового резервування на цьому тижні становила 20%.
Источник:
Рябенко А.М.. Гроші і кредит. 1996