5.2.1. Підвищення ефективності енергетичної політики

Зменшення енергоємності ВВП до 0,23 кг у.п./грн.

Збільшення частки споживання енергоресурсів власного видобутку.

Покриття потреб власними ресурсами до 60 %. Основні заходи:

законодавче визначення засад енергетичної політики в Україні;

розробка зведеного енергетичного балансу країни (фактичного та прогнозованого) за міжнародними методологічними рекомендаціями;

реалізація Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки;

впровадження, за результатами незалежного енергоаудиту, енергетичного паспорту підприємств, установ, організацій; перегляд діючих нормативів та стандартів питомого споживання енергоресурсів для бюджетних установ та житлового сектору відповідно до міжнародних стандартів;

впровадження сертифікації та маркування енергетичного обладнання;

законодавче визначення використання фінансових механізмів Кіотського протоколу (проектів спільного впровадження);

розширення заходів з інформування суспільства щодо політики держави у сфері енергозбереження, залучення профспілок, промислових асоціацій, громадські організацій, масмедіа до висвітлення, пропагування енергозберігаючих заходів;

розвиток конкурентних відносин на ринку природного газу, підвищення надійності і якості послуг, захист конкуренції у сфері видобування і продажу газу, захист прав споживачів природного газу та регулювання процесу надання послуг і діяльності операторів всіх видів діяльності на ринку;

внесення змін до системи ціноутворення на вугільну продукцію у напрямку забезпечення переходу до цін на вугільну коксівну продукцію, залежно від цін на метал на світових ринках, та запровадження методики визначення ціни на енергетичне вугілля з урахуванням його енергетичної цінності, споживчих властивостей, взаємозамінності та екологічної прийнятності у співставленні з вартістю та аналогічними показниками інших видів палива;

розширення участі України у Рамковій програмі співробітництва з ЄС (5 напрямок “Енергія” );

впровадження системи контролю якості вугілля з удосконаленням відповідних галузевих нормативів і національних стандартів, приведення такої системи у відповідність до європейських та світових стандартів;

здійснення заходів щодо реформування наукових установ вугільної галузі;

розроблення рекомендацій удосконалення системи державної підтримки вугільної промисловості України з урахуванням норм та вимог СОТ і ЄС (у т.ч. спрямованої на спрямування коштів на розвиток регіонів, в яких відбувається реструктуризація та вирішення соціальних, екологічних проблем);

гармонізація ціноутворення на енергоресурси та їх постачання населенню відповідно до законодавства ЄС.