<<
>>

2.7. ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Енергетичний сектор

Сильні сторони

Можливості

• Вигідне географічне розташування для транзиту енергоресурсів та наявність розгалуженої системи нафто – газопроводів разом з підземними сховищами газу;

• Наявність транзитного потенціалу електроенергетики;

• Значний потенціал енергогенеруючих потужностей, зокрема ядерної енергетики;

• Великі резерви потужностей нафтопереробки;

• Наявність значних покладів вугілля, урану, цирконію;

• Широкі можливості впровадження альтернативних джерел енергії: біоенергетики, вітрової енергетики;

• Наявність потенціалу розвитку ядерної енергетики та атомної промисловості;

• Оснащеність ТЕС і котельних газоочисним обладнанням;

• Впровадження екологічно ефективних технологій спалювання;

• Часткове гасіння і рекультивація териконів та відвалів шахт і вуглезбагачувальних фабрик.

Використання на метано-небезпечних шахтах технологій їх дегазації і часткового використання шахтного метану;

• Започаткування екологізації основних процесів видобутку, переробки і транспортування газу, нафти і нафтопродуктів;

• Наявність достатніх нафтопереробних потужностей для забезпечення внутрішнього ринку продуктами нафтопереробки. • Збільшення обсягів транзиту природного газу, нафти, електроенергії;

• Збільшення обсягів виробництва та експорту електроенергії;

• Збільшення обсягів виробництва та експорту біопалива;

• Диверсифікація джерел імпортних поставок енергоресурсів;

• Внутрішня диверсифікація структури первинних і вторинних енергоресурсів в енергетичному балансі;

• Приріст іноземних інвестицій за механізмами Кіотського протоколу для модернізації об’єктів промисловості та енергетики;

• Впровадження інноваційних технологій в енергетиці;

• Перехід до енерго- та ресурсозберігаючого типу економічного зростання;

• Можливість розширення забезпечення потреб держави в біологічних видах палива (біодизель, біоетанол);

• Розширення впровадження новітніх високоефективних технологій пило- і газоочистки та спалювання органічних енергоносіїв;

• Екологізація енергетики і основних енергетичних підприємств, в тому числі і в рамках Кіотського протоколу;

• Впровадження новітніх високоефективних технологій гасіння і рекультивація териконів, відкачування та очищення шахтних вод, дегазації шахт і повного використання шахтного метану;

• Екологізація основних процесів видобутку і збагачення вугілля, рекультивація породних відвалів і териконів, дегазація шахт та використання шахтного метану;

• Потенційна можливість фінансування та впровадження новітніх високоефективних технологій розвідки та видобутку нафти і газу, переробки нафти та транспортування нафтопродуктів;

• Нарощення нафтопереробного виробництва.

Слабкі сторони

Загрози

• Висока енергетична залежність. Власні енергоресурси покривають потреби у межах 53 %.

Енергоємність ВВП в Україні більша за середню для країн ОЕСР майже у 3 рази і становить 0,74 кг умовного палива на дол. США;

• Залежність від одного постачальника імпортних енергоресурсів;

• Низький рівень використання альтернативних видів енергетичних ресурсів;

• Структурні та цінові диспропорції енергетичного балансу: значна частка природного газу в енергоспоживанні;

• Перехресні субсидії між окремими категоріями споживачів та галузями паливно-енергетичного комплексу;

• Адміністративне регулювання цін;

• Низька здатність до швидкої технологічної модернізації;

• Зношеність основних фондів підприємств паливно-енергетичного комплексу, а відтак значні технологічні втрати енергоресурсів у процесі виробництва і транспортування;

• Значна частка енергоємних галузей: металургія, хімічна промисловість;

• Монополізація регіональних енергетичних ринків;

• Застарілість, зношеність і неефективність газоочисного обладнання;

• Відсутність сірко- та азотоочистки і сучасних блоків з ЦК на ТЕС;

• Невирішеність проблем надійного зберігання радіоактивних відходів атомних електростанцій та радіаційної безпеки зруйнованого IV блоку ЧАЕС;

• Застарілість технологій видобутку і збагачення вугілля, рекультивації породних відвалів і териконів та відбору і використання шахтного метану;

• Недостатнє використання новітніх екологічно безпечних технологій розвідки та видобутку нафти і газу (особливо на шельфі), переробки нафти та транспортування нафтопродуктів. • Значні коливання цін на світових ринках енергоресурсів;

• Вразливість енергетичних ринків щодо перебоїв в енергопостачанні;

• Розвиток обхідних маршрутів транспортування енергоресурсів на євразійському просторі;

• Непрозора приватизація, експансія та монополізація внутрішніх ринків енергоресурсів іноземними транснаціональними енергетичними компаніями;

• Збільшення кількості природних катаклізмів та відповідних втрат для енергетичної інфраструктури країни;

• Висока зношеність енергетичної інфраструктури;

• Недостатнє використання високоефективних екологічно безпечних технологій та обладнання, що може призвести до подальшого забруднення і деградації природного середовища, збільшення соціальної напруги і зростання економічних збитків у галузях, залежних від стану довкілля.

<< | >>
Источник: Кабінет Міністрів України. Україна 2020. Стратегія національної модернізації. 2011

Еще по теме 2.7. ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ:

  1. Паливно-енергетичний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації
  2. Гідроенергетика України, її значення й місце в енергетичному балансі країни, особливості розміщення. Каскад ГЕС на Дніпрі.
  3. Виробничий потенціал і обмеженість ресурсів
  4. 2.1. ГЕОЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
  5. 2.5. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
  6. 2.4. ЛЮДСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ
  7. 2.2. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
  8. 2.8. АГРОПРОМИСЛОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ
  9. Виробничий та науково-технічний потенціал регіонів України, їхня суть та складові
  10. Інноваційно-інвестиційний потенціал регіонів України, його суть та складові
  11. 5.3.4. Продовольчий потенціал: українські реалії у світлі міжнародних проблем
  12. Природно-ресурсний потенціал регіонів України, його структура та економічна оцінка
  13. 6.5. Потенціал розвитку підприємств торгівлі та стратегія менеджменту
  14. Фінансовий потенціал регіонів України, його суть та складові.
  15. Трудовий потенціал, його структура і розподіл за регіонами та видами зайнятості в Україні
  16. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ЙОГО РОЛЬ В ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ
  17. Демографічний і трудовий потенціал регіонів України, їхній вплив на розвиток і розміщення виробництва
  18. 2.2. Виробничий потенціал і межа виробничих можливостей
  19. Основні терміни
  20. Контрольні питання