<<
>>

2.11.2. Класифікація різновидів міжнародного туризму

Критерієм, згідно з яким у міжнародній практиці відрізняють туризм від інших видів подорожей, є часові характеристики перебування за кордоном: туристом вважається людина, яка перебувала хоча б ніч у країні перебування.

Далі розглянемо класифікацію власне видів туризму, а також критерії такої класифікації.

Згідно з формальним та функціональним підходами можна класифікувати різновиди міжнародного туризму у такий спосіб.

Відповідно до визначальних цілей отримувачів туристичних послуг:

• культурно-пізнавальний;

• оздоровчо-рекреаційний;

• науково-діловий.

Такі види туризму різняться за своїми цілями і, відповідно, характером організації та обслуговування, послугами та супутніми товарами, що реалізуються.

Але немає і жорсткого розмежування зазначених видів туризму. Туристи, які приїхали до країни з культурно-пізнавальними цілями, можуть користуватися оздоровчими послугами. Те саме стосується й іноземних бізнесменів та науковців. Туристам, головною метою яких є відпочинок, може бути надана культурна програма заходів.

Залежно від характеру організації та інтенсивності обслуговування:

• організований або плановий;

• неорганізований або самодіяльний.

За організованого (планового) туризму має місце більш або менш широка участь в організації туристичних заходів спеціалізованих посередницьких фірм та агентств відповідно до спеціальних турів, програм або традиційних схем приймання туристів. Неорганізований (самодіяльний) туризм — це приїзд окремих туристів чи туристських груп, які не користуються посередницькими послугами спеціалізованих туристичних фірм.

Відповідно до кількості та взаємної пов’язаності отримувачів туристичних послуг:

• індивідуальний;

• сімейний;

• груповий.

Послуги, що надаються іноземним туристам, можуть різнитися залежно від того, йдеться про сім’ю (можливо з дітьми), що приїхала на відпочинок, чи про групу туристів або одну окрему людину.

Хартія туризму, яка була затверджена в 1985 р. на VI сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої організації з туризму, містить такі вимоги до держав щодо лібералізації туристичного статусу:

а) дозволяти туристам — громадянам своєї країни й іноземним туристам пересуватися вільно по країні, якщо це не суперечить яким-небудь обмежувальним заходам, що були прийняті в національних інтересах відносно певних районів території,

б) не допускати будь-яких дискримінаційних заходів стосовно туристів,

в) давати туристам можливість швидкого доступу до адміністративних і юридичних служб, а також представників консульств і надавати в їх розпорядження внутрішні і зовнішні суспільні засоби зв’язку,

г) сприяти інформуванню туристів з метою створення умов для розуміння звичаїв місцевого населення в місцях транзиту і тимчасового перебування.

<< | >>
Источник: Антонюк Л.Л.. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації . 2004

Еще по теме 2.11.2. Класифікація різновидів міжнародного туризму:

  1. Міжнародний туризм
  2. 2.11.1. Поняття та тенденції розвитку міжнародного туризму
  3. 2.11.4. Інститути та інструменти регулювання міжнародного туризму в Україні
  4. 2.11.3. Суб’єкти міжнародного туризму, специфіка їх цілей та діяльності
  5. 2.6.2. Види міжнародних послуг та їх класифікація
  6. 2.7.3. Класифікація суб’єктів міжнародного посередництва
  7. ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ
  8. 14.1.1. Влияние развитие туризма на состояние занятости
  9. 30. Міжнародний поділ праці. Основні форми міжнародних економічних відносин
  10. 8.3. Туризм как специфическая форма международной торговли услугами