<<
>>

1.3.1. Критерії класифікації суб’єктів міжнародної економічної діяльності

Формування ефективної системи міжнародної економічної діяльності України вимагає урахування особливостей усіх її діючих агентів, причому не тільки комерційних, а й виключно регулюючих, резидентів та нерезидентів України. Такий підхід дає змогу більш ґрунтовно оцінити характер застосовуваних ними інструментів, торговельних, інвестиційних та інших форм співробітництва.

Навіть стислий перелік форм міжнародної економічної діяльності дає змогу зробити висновок про те, що в ній беруть участь різнотипні, навіть різнорівневі суб’єкти, які мають принципово різні цілі.
Одні з них прагнуть до прибутку, інші намагаються встановити своєрідні правила гри, очікуючи, що їхня діяльність принесе користь тим чи іншим учасникам міжнародного співробітництва або суспільству, міжнародному співтовариству в цілому в опосередкованій формі.

Для того щоб провести класифікацію суб’єктів міжнародної економічної діяльності, оберемо комбінований підхід: а саме: врахуємо, з одного боку, природу, принципові інтереси учасників ринкових відносин, а з іншого — рівні їхньої політики, масштаби, в яких відповідна політика реалізується.

Щодо рівнів економічної діяльності, то умовно можна виділити такі:

• мікроекономічний;

• макроекономічний;

• між- або наддержавний.

Що стосується інтересів, то вони можуть бути пов’язані або зі збільшенням прибутку, або зі створенням певних режимів, умов господарювання. Відповідно суб’єкти міжнародної економічної діяльності належать до одного з двох принципово відмінних класів:

а) підприємницького;

б) регулюючого.

Класифікаційна належність конкретних суб’єктів визначає і переважний характер їхньої міжнародної економічної діяльності, а також права, взаємні зв’язки та повноваження. Ринковий характер економічної системи, яка будується в Україні, зумовив зниження ролі адміністративної складової зазначених відносин. Відійшли в минуле реалії радянських часів, коли існувала так звана державна монополія зовнішньої торгівлі, а вихід на зовнішній ринок не тільки потребував відповідних дозволів та регламентуючих заходів, а й мав уписуватись у механізм директивного планування.

Більш природною є ситуація «презумпції права», ніж «презумпції безправ’я». Таке природне право самим фактом свого існування сприяє формуванню ефективного ліберального підприємницького середовища. Для міжнародної економічної сфери ліберальність режиму означає, що підприємницька діяльність здійснюється відповідно до статутних документів комерційних структур і не потребує обов’язкової державної реєстрації й дозволу. Така обов’язковість стосується лише окремих видів господарювання та обмеженого переліку видів контрактів.

З урахуванням викладеного розглянемо перелічені рівні суб’єктів міжнародної економічної діяльності, враховуючи їхню природу та характер принципових інтересів
<< | >>
Источник: Антонюк Л.Л.. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації . 2004

Еще по теме 1.3.1. Критерії класифікації суб’єктів міжнародної економічної діяльності:

  1. Пріоритети міжнародної економічної діяльності для суб’єктів мікро- та макроекономічного рівнів
  2. Суб’єкти міжнародної економічної діяльності України
  3. ФОРМИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  4. Регулювання міжнародної економічної діяльності в державі
  5. Чорноморський вектор міжнародної економічної діяльності
  6. 1.2.1. Класифікація форм міжнародної економічної діяльності
  7. ПРИРОДА, ЗМІСТ ТА ЦІЛІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  8. Кейнсіанські концепції міжнародної економічної діяльності
  9. Науково-технічна та інформаційна політика в системі пріоритетів міжнародної економічної діяльності
  10. 4.1.1. Основи періодизації міжнародної економічної діяльності України
  11. 1.1.1. Предмет курсу: природа та визначення міжнародної економічної діяльності
  12. 2.1.1. Торгівля товарами в системі міжнародної економічної діяльності
  13. 4.2.7. Регіональна інтеграція як фактор нових реалій міжнародної економічної діяльності України
  14. 1.1.3. Платіжний баланс: показник та фактор міжнародної економічної діяльності
  15. 2.6.6. Інформаційні та електронні послуги як динамізуючий чинник міжнародної економічної діяльності