<<
>>

2.16.3. Міжнародна природа господарської діяльності ТНК

Міжнародна природа господарської діяльності ТНК проявляється не тільки в тому, що вони відіграють значну роль у світовому масштабі, а й у тому, що для самих ТНК міжнародна діяльність, зв’язки материнських, дочірніх структур та філій між собою мають важливе, вирішальне значення.

Можливість поєднання господарських потенціалів та оперативного маневрування ними зумовлюється організаційною побудовою ТНК, основними загальними рисами якої є:

• наявність закордонних філій — організаційних промислових, комерційних структур, які здійснюють виробництво, продаж і післяпродажне обслуговування;

• єдина корпоративна політика, яка є обов’язковою для виконання закордонними філіями та метою якої є розв’язання спільних завдань розвитку та підприємницької діяльності.

Як правило, ТНК мають метропольну природу, що означає, що основна частка власності (контрольний пакет) концентрується в руках групи або груп людей, які походять з однієї з провідних ринкових країн (рідше — більш як з однієї такої країни).

Як відзначалося в доповіді UNCTAD 2000 р., штаб-квартири 90 зі 100 провідних промислових корпорацій світу розміщені в країнах ЄС, США та Японії.

Багато провідних ТНК отримують з-за кордону значну частину (дуже часто навіть більше, ніж половину) своїх сукупних надходжень (наприклад, корпорація «Джеренал Моторз» — близько 70 %. Такими ТНК є також «Брітіш петролеум», «Ройял Датч-Шелл», «Фольксваген», «Ніппон стіл», «Екссон», «Ай-Бі-Ем», «Кока-кола», «Сіменз», «Тойота мотор» та ін.

Збільшується сукупна вартість закордонних активів ТНК. Щоправда, незважаючи на значне кількісне перевищення філіями та відділеннями ТНК структур, які розташовані на територіях метропольних країн, у середині 90-х років вартість закордонних активів 100 найбільших ТНК становила 1,7 трлн дол. — близько 40 % від загальної вартості активів цих ТНК.

Слід враховувати, що дедалі більшою мірою є умовним розуміння ТНК в категоріях національної належності.

Можна констатувати, що відбувається своєрідний відрив міжнародних корпорацій від «господарської пуповини», країн-метрополій. Цей процес означає, що країна, яка первісно була місцем базування для ТНК, розглядається відповідною господарською структурою як територія або адміністративно-територіальна одиниця з відносними (не виключено — вирішальними) перевагами розміщення.

Участь ТНК у сучасних процесах глобалізації економічних процесів забезпечує їм додаткові потенційні можливості щодо розширення ринків збуту, а лібералізація світогосподарських відносин та залучення до інтенсивного співробітництва раніше закритих або напівзакритих держав дає змогу корпораціям мобілізовувати незадіяні раніше резерви поглиблення міжнародної спеціалізації виробництва.

Ефективність і динамізм великих національних, транснаціональних корпорацій, їх здатність реалізовувати свої стратегічні й тактичні завдання пояснюються внутрішніми властивостями, орієнтованими на оперативне реагування на особливості ринку, процесів глобалізації та регіоналізації, «засвоєння» сприятливих властивостей зовнішнього середовища. Ці властивості, здатність використати весь спектр потенційних переваг, особливо в контексті конкурентної боротьби, сучасного етапу НТП, виявляються важливими чинниками господарського успіху.

Транснаціоналізація господарської діяльності має всеохоплюючий характер з точки зору галузевої структури економіки, й у функціональному плані. Інакше кажучи, від ефекту концентрації може підвищитись ефективність та прибутковість підприємницької діяльності не тільки тих структур, які спеціалізуються на реальному секторі економіки, а й тих, які зайняті у секторі монетарному.

Так, зарубіжні філії відіграють велику роль у діяльності тих ТНК, які спеціалізуються на наданні страхових послуг. Протягом 90-х років відбувалося стрімке зростання частки послуг, які здійснювалися через зарубіжні відділення американських компаній. Наприклад, надзвичайно великими темпами цей процес відбувався у США протягом 1992—1996 рр. Протягом цього періоду відповідні показники збільшувалися в середньому на 13 % щорічно. Але ця тенденція не зупинилася і надалі, і в 1997 р. обсяг проданих філіями послуг досяг 47,2 млрд дол., що на 15 % перевищує аналогічний показник 1996 р.

Цікавим фактом є сконцентрованість страхувальної діяльності філій ТНК в індустріально розвинутих країнах, і значний експорт страхувальних послуг США супроводжується не менш значним імпортом. Останній у тому ж 1997 р. дорівнював 59 млрд дол., 51 % з яких був пов’язаний зі страхуванням власності і від нещасних випадків, 44 % — зі страхуванням життя. Майже 96 % страхових послуг, реалізованих у США філіями іноземних компаній, у 1997 р. припадало на шість країн — Великої Британії (26 %), Канади (17 %), Швейцарії (17 %), Німеччини (13 %), Нідерландів (13 %) і Франції (11 %).

<< | >>
Источник: Антонюк Л.Л.. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації . 2004

Еще по теме 2.16.3. Міжнародна природа господарської діяльності ТНК:

  1. 2.16.3. Міжнародна природа господарської діяльності ТНК
  2. 2.15.4. Неакціонерні форми транснаціоналізації господарської діяльності
  3. 2.15.4. Неакціонерні форми транснаціоналізації господарської діяльності
  4. Спільні підприємства як форма міжнародної господарської діяльності України
  5. Спільні підприємства як форма міжнародної господарської діяльності України
  6. 7. ЕКОНОМІСТ З БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  7. 4.1.2. Оптимізація ролі держави та усунення перешкод для провадження господарської діяльності
  8. 2.16.7. Наслідки господарськоінвестиційної діяльності ТНК
  9. 2.16.7. Наслідки господарсько-інвестиційної діяльності ТНК
  10. ПРИРОДА, ЗМІСТ ТА ЦІЛІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  11. 2.16.1. ТНК у системі сучасних міжнародних економічних відносин
  12. 2.16.1. ТНК у системі сучасних міжнародних економічних відносин
  13. ТНК у системі міжнародного інвестування: особливості та новітні тенденції для України
  14. 1.1.1. Предмет курсу: природа та визначення міжнародної економічної діяльності
  15. Міжнародне кооперування виробництва: природа, форми та сучасні особливості
  16. 1.1. Наукова природа теорії міжнародних відносин