<<
>>

1.2.7. Міжнародне співробітництво у виробничих, науково-технічних сферах

Значного поширення набуло міжнародне співробітництво в окремих галузях виробництва, соціально-економічного життя, науково-технічного прогресу. Така кооперація не обов’язково відбувається в рамках тих або інших організаційних структур.
Вона може мати місце під час виконання державами погоджених ними програм, зокрема проектів спільного науково-технічного розвитку.

Подібне співробітництво, як правило, сприяє всебічному розширенню торгівлі, взаємному інвестуванню національних виробничих комплексів, широкомасштабній інтеграції. Особливо слід відзначити зростання масштабів та інколи безальтернативність міжнародної кооперації в науково-технічній сфері. У сучасному світі розробляються такі складні та капіталомісткі технології, що навіть країни, які є лідерами за рівнем індустріального розвитку та обсягом капіталу, об’єднують свої зусилля з іншими. Тим більше таку потребу відчуває Україна: адже з об’єктивних причин, після колапсу Східного блоку та Союзу РСР відбулося значне звуження технологічного простору, в якому відбувалася господарська діяльність її підприємств.

У цьому зв’язку великий інтерес для України становить деталізоване та масштабне співробітництво, що ведеться країнами Євросоюзу. Зокрема, таке співробітництво відбувається в рамках комплексу проектів «Еврика», складовими елементами якого є численні галузеві програми співробітництва. Прикладом масштабного міжнародного проекту, в котрому бере участь наша держава, є «Sea Launch» («Морський старт»), що був ініційований передусім Сполученими Штатами Америки. Ще одним його учасником є Росія, а на початковому етапі в ньому брала участь і Норвегія. Метою проекту стало спільне створення платформи морського базування та мобільних транспортних потужностей для запуску космічних кораблів з екваторіальної зони. Основним «внеском» у проект України є ракети типу «Зеніт», причому передбачається щорічне проведення до восьми запусків.

Узагальнюючи викладене з погляду національних інтересів України, можна зробити висновок, що основними цілями міжнародного науково-технічного співробітництва для неї є збільшення обсягів виробництва, розширення надходження до країни передових технологій, ноу-хау, раціоналізація експорту, зокрема нарощування зовнішніх продажів складних виробів з високим ступенем перероблення, забезпечення додаткової зайнятості та підвищення доходів передусім висококваліфікованих кадрів.

<< | >>
Источник: Антонюк Л.Л.. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації . 2004

Еще по теме 1.2.7. Міжнародне співробітництво у виробничих, науково-технічних сферах:

  1. Міжнародне науково-технічне співробітництво
  2. Науково-технічне співробітництво як фактор та елемент міжнародного співробітництва
  3. Виробничий та науково-технічний потенціал регіонів України, їхня суть та складові
  4. 2.6.5. Науково-технічний прогрес як структуроутворюючий чинник розвитку сфери міжнародних послуг
  5. 2.5. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
  6. 3.2.2. Інструменти науково-технічного регулювання у відкритій економіці
  7. Науково-технічна та інформаційна політика в системі пріоритетів міжнародної економічної діяльності
  8. 4.7.3. Розвиток міжнародного співробітництва в галузі безпеки
  9. 4.7.6. Співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями
  10. Економічне відтворення та міжнародне співробітництво
  11. 1.1. Наукова природа теорії міжнародних відносин
  12. Фактори міжнародного співробітництва
  13. 3.2.6. Стандартизація як фактор та умова міжнародного співробітництва
  14. 27.3. Міжнародне співробітництво в розв’язанні глобальних проблем та розвитку світогосподарства
  15. 3.2.3. Інформатизація як визначальний фактор моделі міжнародного співробітництва
  16. Факторні передумови міжнародного співробітництва
  17. 4.2.1. Практичні цілі міжнародного співробітництва в контексті системного аналізу