Науково-технічне співробітництво як фактор та елемент міжнародного співробітництва

Науково-технічні моменти кооперації праці є як важливим чинником її прискорення та поглиблення, так і (у багатьох випадках) необхідною передумовою розвитку окремих її форм. Фактично йдеться про виникнення нового, науково-технічного стану міжнародної кооперації виробництва, адже розвиток дослідної та дослідно-прикладної сфер є не лише передумовою обміну товарами високої технології та поєднання виробничих зусиль у тих процесах господарського відтворення, яким вони передують. Науково-технічні розробки дедалі більше й самі стають предметом міжнародної кооперації виробництва, об’єктом дво- та багатосторонніх проектів з метою вивчення і практичного застосування природних закономірностей, феноменів, створення біотехнологій, полімерів, сплавів тощо. І причина цього — не лише механічна зміна міжнароднокоопераційних пріоритетів, поширення сфери інтернаціонального ринку на нові технологічні рівні, а й органічне поєднання науки з виробництвом.

Поширеною стає така ситуація, коли науково-технічний фактор розвитку навіть не може бути використаним з максимальною ефективністю, коли він лімітований міжнаціональними кордонами, а це є додатковим інтегративним стимулом. Його дію ілюструють такі західноєвропейські технологічні програми, як «Аріан», «Евріка», «Євроробот», «Євробіо» та багато інших.

Природно, що науково-технологічна тенденція міжнародної кооперації, що спрямована на її поглиблення та подальшу технологічну специфікацію, збігається із процесом зростання ефективності такого співробітництва та історичною зміною окремих його форм на більш розвинуті та досконалі. Науково-технічний прогрес сам по собі становить для індустріально розвинутих країн фактор міжнародної кооперації принципової ваги, так само, як у минулому чи сьогодні для країн відносно відсталих — наявність природних ресурсів