<<

Методи визначення економічної ефективності від впровадження природозахисних пристроїв

До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, спрямовані на зниження й ліквідацію негативного антропогенного впливу на довкілля, збереження, поліпшення і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу країни, регіонів.

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів здійснюється через зіставлення їхніх економічних результатів з необхідними для їх упровадження витратами за допомогою показників загального економічного ефекту від цих заходів.

Повні економічні результати (Рповні) від впровадження природоохоронних заходів – величина комплексна, що визначається за формулою:

Рповні = Рвиробничі + Рсоціальні + Рекологічні,

де Рвиробничі – результати, які досягаються у сфері матеріального виробництва;

Рсоціальні – передбачають підвищення екологічного комфорту проживання населення та збільшення національного багатства;

Рекологічні – зумовлюються зменшенням негативного впливу на довкілля і виявляються в обмеженні надходження забруднюючих речовин у біосферу, збільшенні кількості та поліпшенню якості придатних ресурсів.

Для розрахунку виробничих результатів у разі впровадження природоохоронних заходів використовують показники чистого (Еч) і повного економічного ефекту (Еп).

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів визначається з метою техніко-економічного обґрунтування вибору найкращих екологічних варіантів, які різняться між собою за впливом на навколишнє середовище, а також за впливом на виробничі результати галузей, які здійснюють ці заходи. Визначення чистого економічного ефекту природоохоронних заходів ґрунтується на порівнянні витрат на їх здійснення з досягнутим завдяки цим заходам економічним результатом:

Е ч = Результати - Витрати

Показники витрат і результатів застосування заходів у галузі охорони природи визначаються відповідно до першого року після завершення нормативного терміну освоєння виробничих потужностей природоохоронних об'єктів. Витрати, результати і ефект розраховуються у річному вимірі.

У випадку, коли витрати і результати не збігаються за часом, вибір варіантів виконується з урахуванням часового фактора.

Витрати на здійснення природоохоронних заходів при визначенні їхнього економічного ефекту складаються за рахунок сукупних експлуатаційних витрат і капіталовкладень, приведених до річної розмірності з урахуванням часового фактора.

Економічний результат (Р) природозахисних заходів виражається у величині відвернених річних економічних збитків від забруднення довкілля (П) та річного приросту прибутку від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємства (?Д):

Р = П + ?Д

Величина відвернених економічних збитків від забруднення довкілля (П) дорівнює різниці між розрахунковими величинами збитків, які мали місце до здійснення природоохоронних заходів (Зф), і залишкових збитків після проведення цих заходів (Зм):

П = Зф - Зм

Якщо періоди будівництва (реконструкції), а також проектні строки експлуатації природоохоронних споруд у порівняльних варіантах природоохоронних заходів приблизно однакові (різниця не перевищує трьох років), а витрати і результати протягом експлуатації суттєво не змінюються, то варіанти природоохоронних заходів можна порівнювати за значенням чистого економічного ефекту.

Варіанти природоохоронних заходів і об'єктів, які різняться за періодом будівництва (реконструкції) або проектними строками експлуатації, а також за значенням витрат і результатів, що змінюються протягом часу експлуатації об'єктів, порівнюють за значенням сумарного економічного ефекту за період їх експлуатації з урахуванням фактора часу

<< |
Источник: Шпаргалка. Региональная экономика и экология. 2011

Еще по теме Методи визначення економічної ефективності від впровадження природозахисних пристроїв:

  1. Підвищення ефективності національної екологічної політики та стимулювання суб’єктів господарювання до впровадження екологічно безпечних технологій.
  2. 1.1.1. Предмет курсу: природа та визначення міжнародної економічної діяльності
  3. Економічні збитки від забруднення гідросфери, їхні види та методи нарахування
  4. Економічні збитки від забруднення атмосфери, їхні види та методи обрахування
  5. Визначення природи послуг
  6. Розроблення і впровадження у виробництво енергоефективних технологій та обладнання
  7. Визначення предмета політичної економії
  8. 11.1. Депресивні території: поняття та порядок їх визначення
  9. 20.2. Лідерство: природа й визначення поняття
  10. Фактори визначення корисності
  11. 4.3.1. Створення передумов впровадження конкурентоспроможних технологій
  12. 5.2.1. Підвищення ефективності енергетичної політики
  13. Модернізація та розвиток залізничного транспорту, впровадження на залізницях України швидкісного руху пасажирських поїздів
  14. Впровадження якісної вищої освіти та активізація наукової діяльності у вузах.
  15. Поняття валюти. Валютний курс і способи його визначення
  16. Впровадження екологічно збалансованої системи використання природних ресурсів
  17. Економічні збитки від забруднення ґрунтів та специфіка їхнього обрахування
  18. 5.2.3. Підвищення ефективності транспортування та споживання енергоресурсів