<<
>>

Нормативи та стандарти якості компонентів довкілля.

Одним з найефективніших засобів охорони довкілля є екологічне нормування. З його допомогою регулюється допустиме навантаження на екосистеми, а також встановлюються межі впливу господарської діяльності на середовище проживання.

1. Система нормативів якості довкілля включає:

2. Нормативи екологічної безпеки;

3. Гранично допустимі викиди й скиди в довкілля забруднюючих хімічних речовин, які встановлюються для джерел забруднення;

4. Рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів.

Основою екологічного нормування є розробка ГД концентрацій, ГДВ і ГДС, крім того, тимчасово узгоджених викидів (ТУВ) і орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБВ) забруднюючих речовин.

Ці нормативи і норми регламентують якість навколишнього середовища, використовуючи на практиці у плануванні раціональне природокористування.

Найпоширенішими серед них є ГДК – така маса шкідливої речовини в одиниці об’єму окремих компонентів біосфери, періодичний чи постійний вплив якої на організм людини, тварини і рослин не викликає відхилень у їх нормальному функціонуванні протягом усього життя нинішнього та майбутнього поколінь.

Усі шкідливі речовини за ступенем небезпечної дії на людину поділяються на 4 класи:

1. Надзвичайнонебезпечні (нікель, ртуть);

2. Високонебезпечні (сірководень);

3. Помірнонебезпечні (сажа);

4. Малонебезпечні (бензин).

Чим більш шкідлива речовина, тим складніше здійснити захист атмосферного повітря і тим нижчий його ГДК.

Для кожної речовини встановлюються два нормативи: максимальна разова та середньодобова норма. Крім того, використовуються два типи ГДК: у повітрі робочої зони і населеного пункту.

Регламентування викидів забруднюючих речовин у довкілля виконується шляхом встановлення ГДВ даних речовин в атмосферу – це маса викидів шкідливих речовин за одиницю часу від одного або сукупності джерел забруднення атмосфери населеного пункту з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств і розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, що створює приземну концентрацію, яка не перевищує їх ГДК для населення, рослиного та тваринного світу.

Аналогічно здійснюється нормування скидів забруднюючих речовин у водне середовище – шляхом встановлення ГДС – маси речовини у стічних водах, максимально допустимої для відведення з установленим режимом у даному пункті водного об’єкта за одиницю часу з метою забезпечення норм якості води у контрольованому пункті.

В багатьох країнах регламентується шумове забруднення, електромагнітні поля, вібрація

<< | >>
Источник: Шпаргалка. Региональная экономика и экология. 2011

Еще по теме Нормативи та стандарти якості компонентів довкілля.:

  1. Платежі за ресурси, їх види і нормативи
  2. 5.3.3. Посилення ролі науки та інновацій у збереженні довкілля та ефективному використанні природних ресурсів
  3. НАТО як один з найголовн. компонентів біполярної системи МВ (50-80рр)
  4. 9. «Золотой стандарт»
  5. 4. Золотой стандарт
  6. 20.3. Фірмові стандарти як частина корпоративної культури
  7. 33. ІНЖЕНЕР З ЯКОСТІ
  8. Изменение стандартов андеррайтинга
  9. Золотой (золотомонетный) стандарт
  10. 5.1.2. Підвищення якості освіти
  11. 48. ФАХІВЕЦЬ ІЗ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЯКОСТІ
  12. 21.Мир валютная система золотодолларового стандарта
  13. Підвищення якості робочої сили