<<
>>

Особливості повоєнного врегулювання в Європі

Згідно з рішеннями Потсдамської конференції було створено Раду міністрів закордонних справ (РМЗС) п'яти великих держав для підготовки мирних угод з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією.


Першій сесія РМЗС (з 11 вересня до 2 жовтня 1945 р. в Лондоні). Істотним результатом роботи сесії стала принципова домовленість про те, що в основу мирних угод з Болгарією, Угорщиною, Румунією та Фінляндією будуть покладені угоди про замирення.

Робота Лондонської сесії РМЗС закінчилася фактично безрезультатно, бо не було підписано протоколів, які б зафіксували узгоджені рішення.

Для того, щоб перебороти суперечності, в Москві, формально поза межами РМЗС, з 16 по 26 грудня 1945 р. пройшла нарада міністрів закордонних справ СРСР, США та Великобританії.

На нараді було узгоджено процедуру підготовки мирних угод, запропонованих Потсдамською конференцією.

Основна робота з підготовки мирних угод розгорнулася на другій сесії РМЗС (в Парижі з 25 квітня до 16 травня і з 15 червня до 12 липня 1946р.)

Першою проблемою була економічна. В пропозиціях США й Великобританії містилися умови щодо «свободи торгівлі» та «рівних можливостей». Західні країни наполягали на виплаті репарацій переможеними країнами в доларах США, що означало узалежнення торгівлі й економіки цих країн від західних держав у цілому й від США зокрема. Радянський Союз як держава, що зазнала найбільших збитків від переможених країн, претендував на переважну частину репарацій. СРСР висловив готовність отримати репараційні виплати у вигляді товарів.

Питання про режим судноплавства Дунаєм розглядалося з ініціативи СРСР як справа власне придунайських держав, яку не можна вирішувати, в мирних угодах з ними.

Обговорювалося питання колишніх італійських колоній (Лівії, Еритреї, Сомалі).

? З 25 липня по 15 жовтня 1946 р. в Парижі відбувалася мирна конференція представників 21 держави.

Серед територіальних проблем конференція розглянула претензії Греції на 1/10 болгарської території. Створена конференцією комісія ухвалила постанову РМЗС про збереження існуючого болгаро-грецького кордону.

Широко обговорювалася на конференції й проблема репарацій.

? Паризька конференція, підтвердивши переважну більшість узгоджених у межах РМЗС рішень, не виконала, проте, одне з головних завдань - подолання суперечностей, що містилися в цих рішеннях.

Для цього було скликано третю сесію - РМЗС, що пройшла з 4 листопада по 12 грудня 1946р. у Нью-Йорку. Територіальні пункти угод відновлювали довоєнні кордони європейських держав з невеликими змінами. Узгоджено було позиції з репараційного питання.

Нью-Йоркська сесія Ради міністрів закордонних справ завдяки взаємним компромісним поступкам сторін ухвалила остаточно узгоджені рішення за всіма статтями проектів мирних угод з країнами - колишніми союзниками гітлерівської Німеччини.

? Мирні угоди з Італією, Болгарією, Угорщиною, Румунією та Фінляндією були підписані 10 лютого 1947 р, в Парижі й набрали чинності 15 вересня 1947 р. Структура договорів була схожа для всіх країн. Вони складали з т.зв. блоків:

1. Територіальні постанови.

2. Політичний блок. – Зміст блоку - підготовка країн до демократичних перетворень і заборона нацистських організацій в цих країнах.

3. Військовий блок. – Було вирішено, що протягом 3 місяців, війська, що окупували ці країни, мали бути виведені. Для кожної країни окремо визначалися кількість і якісний склад збройних сил.

4. Економічний блок. – переважно стосувався репарацій.

15 травня 1955 року міністра закордонних справ СРСР, Великобританії, Франції та США підписали Державний договір про відновлення незалежної і демократичної Австрії. Кордони встановлювались на момент 1 січня 1938 року. Австрії заборонялося мати зброю масового знищення.

26 жовтня 1955 року австрійський парламент прийняв конституційний закон про нейтралітет Австрії.
<< | >>
Источник: Шпаргалка. Международные отношения и мировая политика. 2012 {original}

Еще по теме Особливості повоєнного врегулювання в Європі:

  1. Етапи мирного врегулювання з колишніми союзниками Німеччини в Європі
  2. 16. Наукові та технологічні досягнення 16-18 ст. у Західній Європі
  3. Головні характеристики міжнародних відносин в повоєнний період
  4. Основні тенденції розвитку повоєнних міжнародних відносин
  5. Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі у 1933 -1935 рр.
  6. Докорінні зміни у повоєнному світоустрої після Другої світової війни
  7. Принципи та етапи післявоєнного врегулювання з Японією
  8. Радикальні зміни у системі міжнародних відносин повоєнного періоду
  9. Основні способи врегулювання конфліктних ситуацій
  10. 4.3.4. Етнополітичні конфлікти: причини виникнення, динаміка, типологія та способи врегулювання
  11. Основні проблеми міжнародних відносин після першої світової війни (мирне врегулювання, Російське та Німецьке питання)
  12. 29. Економiчнi наслiдки Першої свiтової вiйни для США, Англiї, Францiї, Нiмеччини та їх роль у повоєнному розвитку європейських країн
  13. Перша криза Версальської системи та її врегулювання (репарації, Рурська криза, план Дауеса)
  14. 18. ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЯ
  15. Розділ 4. Структурні особливості міжнародних відносин
  16. ЗАКОНОМІРНОСІ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЕРЕХІДНИХ ЕКОНОМІК