<<
>>

Розділ 7. Теорії міжнародного середовища

Теорії, окреслені як детерміністичні складаються з концепцій, що ґрунтуються на припущеннях про визначальну роль певних чинників у формуванні міжнародних відносин. Це, без сумніву, споріднює їх із факторними теоріями біхевіоризму, від якого вони, однак, суттєво відрізняються.

Факторні теорії біхевіоризму виникли значно пізніше та характеризуються вищим ступенем складності й абстракції.

Детерміністичні теорії визначаються монофакторним підходом, тобто для них властиве досить жорстке пов'язання явищ і процесів у міжнародних відносинах переважно лише з проявом одного з факторів, тоді як дія інших вважається мізерною. Вони спрямовані на дослідження ширших, ніж міжнародні відносини, суспільних явищ і процесів, а тому їх можна вважати теоріями міжнародного середовища.

Детерміністичні теорії пов'язані переважно з принципами політичного реалізму (особливо це стосується геополітики), хоча деякі ідеї та принципи багатьох із них мають також ідеалістичний характер. Незважаючи на величезні розбіжності, вони виділяються в окрему групу через гіпертрофоване сприйняття ролі окремих чинників міжнародних відносин або через специфічне бачення їх прихильниками сутності міжнародних відносин.

До детерміністичних теорій належать соціологічні теорії географічного детермінізму та геополітика, расизм, марксизм і нео-марксизм. Таке групування має суто умовний характер, позаяк вони являють собою цілком різні системи поглядів на суспільні явища та процеси взагалі й на міжнародні відносини зокрема.

Переважна більшість учених не відносять їх до складових теорії міжнародних відносин (за винятком неомарксизму, а інколи — геополітики), хоча низку положень, які вони містять, можна розглядати як своєрідні спроби їх пояснення. Окремі з них, наприклад, ортодоксальний марксизм чи расово-антропологічна теорія, викликали та продовжують викликати контроверсії та моральні заперечення і, попри це, без урахування їх наукових основ та аргументів розгляд експланаційних теорій міжнародних відносин був би неповним.

їхні аргументи та гіпотези становлять певний науковий інтерес не лише як антитеза до панівних теоретичних концепцій, але й також як певний спосіб пояснення явищ і процесів у міжнародних відносинах. Вони були підставою для виникнення ідеологій, якими у XX ст. керувались у своїй зовнішній політиці могутні світові держави. Дії і рішення їхніх урядів не можуть бути адекватно пояснені без знання змісту теоретичних концепцій, що їх визначали. Іншим аргументом на користь їх вивчення є також давно зауважена закономірність, яка полягає у тому, що в історії науки неодноразово виникав прецедент ренесансу теорій, що вважались архаїчними чи були з тих чи інших міркувань відкинуті.

<< | >>
Источник: Мальський М.3., Мацях М.М.. Теорія міжнародних відносин. 2007

Еще по теме Розділ 7. Теорії міжнародного середовища:

  1. Розділ 2. Методологічні проблеми теорії міжнародних відносин
  2. Розділ 5. Класична школа теорії міжнародних відносин
  3. Розділ 6. Теорії біхевіоризму (модернізму)
  4. ЧАСТИНА З. ПАРАДИГМИ ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
  5. 2.2. Поняття і категорії теорії міжнародних відносин
  6. ЧАСТИНА 2. ВСТУП ДО ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
  7. Розділ 4. Структурні особливості міжнародних відносин
  8. Розділ 10. Мирне співіснування та міжнародна співпраця
  9. 5.2. Принципи класичної школи теорії міжнародних відносин
  10. Міжнародна торгівля і теорії обґрунтування її необхідності
  11. 6.2. Системні теорії міжнародних відносин
  12. Розділ 5 СВІТОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС. СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
  13. 1.1. Наукова природа теорії міжнародних відносин
  14. 1.3. Структура, завдання та функції теорії міжнародних відносин
  15. 6.5. Криза теорії міжнародних відносин: раціоналізм і рефлексіонізм
  16. 6.4. Факторні теорії ("теорії поля")
  17. 30. Міжнародний поділ праці. Основні форми міжнародних економічних відносин
  18. 27. ІНЖЕНЕР З ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
  19. 2.4. Взаємодія: організація – зовнішнє середовище
  20. 2. Організація, її внутрішнє середовище і зовнішнє оточення