<<
>>

Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі у 1933 -1935 рр.

Дії агресивних держав іродемонстрували, що Ліга Націй - ненадійний інструмент миру. У ці роки в ній відбувається перегрупування сил. У березні Японія та у жовтні 1933 р. Німеччина вийшли з Ліги. У вересні 1934 р.
до неї вступив Радянський Союз. Отже, проблема європейської безпеки охопила значно більші географічні регіони. Вона й раніше розглядалася з огляду на взаємовідносини західноєвропейських держав (Локарнські угоди, Рейнський арантійний пакт). З вступом СРСР до Ліги націй його можна було розглядати як нову силу у системі колективної безпеки.

В результаті переговорів між СРСР та Францією у 1934 р. було розроблено проект так званого Східного пакту, до якого мали увійти Німеччина, СРСР, Чехословаччина, Польща, Литва, Естонія, Фінляндія. Франція обіцяла приєднатися до пакту в ролі гаранта, а СРСР пропонував як гарант приєднатися до Рейнського гарантійного пакту. Так була б створена колективна система безпеки. Проте Англія, Німеччина, а також ряд східноєвропейських держав відхилили пропозицію щодо утворення Східного пакту, й можливість досягнення колективної безпеки в Європі було втрачено.

Іншою нагодою для цього стала низка двосторонніх договорів європейських держав, які послідовно об'єднувалися у систему. Так, у жовтні 1935 р. СРСР та Франція уклали договір про взаємну військову допомогу в разі нападу на одну з сторін будь-якої з європейських держав. Аналогічні договори було підписано між СРСР та Чехословаччиною, а також між Чехословаччиною та Францією.

Разом з тим, позиція Франції не була послідовною. Вона проводила спільну з Англією політику, яка припускала можливість збереження миру шляхом поступок агресору, зокрема шляхом «умиротворення» фашистської Німеччини
<< | >>
Источник: Шпаргалка. Международные отношения и мировая политика. 2012 {original}

Еще по теме Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі у 1933 -1935 рр.:

  1. Мета і завдання вітчизняної етнонаціональної політики
  2. 3.4. Регіональна політика та економічна безпека регіонів
  3. Тема 2.4. Політика як суспільно-історичне явище: типологія, структура і зміст
  4. 1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології
  5. Зміст та основні завдання державної регіональної фінансової політики
  6. 9.1. Державна регіональна фінансова політика, її зміст та основні завдання
  7. Суть, мета і концепція ДРЕП
  8. Головна мета державного регулювання
  9. Особливості повоєнного врегулювання в Європі
  10. 16. Наукові та технологічні досягнення 16-18 ст. у Західній Європі
  11. Етапи мирного врегулювання з колишніми союзниками Німеччини в Європі
  12. Споживання — кінцева мета виробництва