<<
>>

10.3.1. Основні принципи

Згідно з визначенням А.Файоля, існує чотири основні принципи планування: єдність, безперервність, гнучкість, точність. Пізніше І.Ансофф сформулював ще один принцип — принцип участі.

Принцип єдності (системності) передбачає, що планування в організації повинне мати системний характер, тобто мати сукупність елементів, взаємозв'язок між ними, наявність єдиного напряму розвитку елементів системи, орієнтованого на загальні цілі бізнесу.

Ефективність і реальність планів значною мірою залежать від ступеня реалізації принципу системності. Цей принцип передбачає, що планування охоплює всі сфери діяльності підприємства, усі тенденції, зміни та зворотні зв'язки в його системі управління. Цей принцип єдності реалізується шляхом координації та інтеграції.

Координація — це узгодження певних дій у часі і просторі.

Координація планової діяльності окремих функціональних підрозділів зводиться до наступного:

— діяльність жодної структурної одиниці організації неможливо планувати ефективно, якщо таке планування не пов'язане з плануванням діяльності інших одиниць цього рівня;

— будь-які зміни в планах одного підрозділу повинні бути відображені в планах інших підрозділів.

Таким чином, взаємозв'язок і одночасність — основні складові координації планування на підприємстві.

Інтеграція передбачає, що в організації існує розмаїтість щодо підсистем планування, але кожна з підсистем діє, виходячи із загальної стратегії фірми, а кожний окремий план є частиною плану вищого рівня. Усі плани, розроблені в організації, — це не тільки сукупність, набір документів, а й взаємозалежна система.

Принцип участі передбачає, що кожний член організації стає учасником планової діяльності незалежно від посади і функції, яку він виконує; процес планування повинен залучати всіх тих, кого він безпосередньо стосується.

Основні переваги принципу участі:

— кожний з учасників організації одержує ширшу й об'єктивнішу інформацію про організацію;

— завдяки особистій участі всіх членів організації в процесі планування плани організації стають особистими планами працівників, а їх досягнення приносить особисте задоволення працівникам; це формує внутрішню культуру фірми і місію організації, розвиток командного духу організації;

— співробітники організації, беручи участь у процесі планування, розвиваються як особистості, у них з'являються нові навички, знання, розширюються особисті можливості, а отже, організація одержує додаткові ресурси для вирішення майбутніх завдань;

— реалізація цього принципу дає змогу об'єднати дві суперечливі функції менеджменту — оперативне керування і планування — шляхом здійснення безпосередніх контактів між керівниками фірми, плановиками і працівниками.

Безперервність планування полягає в наступному:

— процес планування на підприємстві повинен здійснюватися постійно в рамках життєвого циклу проектів, що реалізуються, і продукції, що випускається;

— підтримується безперервна планова перспектива, формується та періодично змінюється горизонт планування (це взає- мопогодження довго-, середньо- та короткострокових планів);

— розроблені плани повинні безперервно переходити на зміну один одному; необхідне систематичне перепланування, тобто це своєчасне коригування перспективних і поточних планів, виходячи із змін умов господарювання.

Безперервність планування здійснюється через такі причини:

— невизначеність зовнішнього середовища і наявність непередбачених змін потребують постійного коригування очікувань фірми щодо зовнішніх умов і відповідні зміни й уточнення планів;

— змінюються не тільки фактичні передумови, а й уявлення підприємства про свої внутрішні цінності і можливості.

Принцип гнучкості пов'язаний з безперервністю планування за можливості зміни цілей діяльності фірми або навіть її місії у зв'язку з виникненням непередбачених обставин. Для здійснення принципу гнучкості плани необхідно складати так, щоб у них можна було вносити зміни з огляду на мінливі внутрішні і зовнішні фактори. Тут доцільно вводити таке поняття, як резерви.

Принцип точності передбачає, що будь-який план може бути складений з такою мірою точності, яка є найбільше відповідає рівню визначеності зовнішнього середовища. Тобто плани повинні бути конкретизовані і деталізовані настільки, наскільки дозволяють внутрішні і зовнішні умови діяльності фірми.
<< | >>
Источник: Л.І. Скібіцька, О.М. Скібіцький. МЕНЕДЖМЕНТ. 2007 {original}

Еще по теме 10.3.1. Основні принципи:

  1. 20.2. Основні принципи і типи корпоративної культури
  2. 8.3. Основні принципи формування організаційних структур управління
  3. Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства
  4. Теплова електроенергетика України, її місце у виробництві електроенергії. Основні ТЕС та принципи їх територіальної організації
  5. Принципы, доктрины, теории Четырнадцать принципов президента Вильсона
  6. 21. Сравните принцип относительных издержек Д. Рикардо с принципом абсолютных издержек А. Смита (во внешней торговле).
  7. 1.2. Основні школи і напрями сучасної політології
  8. Основні постулати абстрактної теорії грошей
  9. 4.2. Політична ідеологія. Основні ідеологічні доктрини сучасності
  10. Основні завдання ДРЕП
  11. 10.1. Основні положення планування
  12. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
  13. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
  14. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
  15. Основні терміни
  16. Основні терміни
  17. Основні терміни
  18. Основні терміни
  19. Основні терміни