3.4. Логічна схема розвитку управління
Другим кроком у цій схемі є вироблення в системі управління реакції на нові завдання, яка привела б до розвитку управління.
Можливі три типи реакції, які найбільше виокремлюються в реальній практиці вдосконалення управління.
Перший тип — спроба нічого не змінювати в управлінні або провести невеликі, часткові зміни, основна увага сконцентрована на виявленні причин, які потребують змін і на їх усунення.
Другий тип — стереотипний підхід до рішення виникаючих завдань.
Це найчастіше спроба вирішувати різні управлінські завдання незалежно від їх змісту, природи і динаміки за допомогою підходів, які виправдали себе. Найбільш поширеними з них є проведення організаційних перебудов в управлінні, створення нових управлінських органів.В дійсності цей стереотип швидше відображає стійку внутрішню тенденцію еволюції системи управління в напрямі збільшення числа її адміністративних підрозділів. Тому поява нових завдань перед управлінням та необхідність їх вирішення швидше виступає як привід для розширення адміністративних служб системи управління, ніж є реальною причиною, яка потребує саме такої спроби вирішення.
Третій тип — комплексна перебудова системи управління у відповідності зі змістом і сутністю нових завдань, які виникають перед управлінням і можливостями його перетворення. Такий тип реакції з наукової точки зору є єдиним правильним, з практичної точки зору — дійсно результативним.
Третім кроком логічної схеми розвитку управління є перебудова основоположних даних, на яких будується система управління.
Після того як у системі управління здійснюється формування нової підсистеми принципів, настає наступний крок — перебудова структури та елементів системи управління. Часто цей крок розглядається у вигляді еквівалента розвитку управління, тому що саме перебудова організаційної структури, методів управління, кадрів управління звичайно розглядається як розвиток управління.
Перебудовою структури і елементів у системі управління логічна схема розвитку управління не закінчується — залишається ще один, четвертий крок — закріплення в управлінні нових якостей і властивостей, наданих йому в процесі зміни.
Це передбачає:по-перше, відповідний розвиток інформаційно-поведінської підсистеми;
по-друге, на даному кроці проводиться регулярне вивчення розвитку і аналіз результатів заходів, які проводяться в рамках перебудови (це необхідно для того, щоб реально оцінювати стан розвитку управління та постійно виявляти гальмуючі фактори);
по-третє, на даному кроці здійснюється цілеспрямоване коригування як всього процесу розвитку управління, так і його окремих складових. Коригування здійснюється з метою відмови від неможливих для реалізації напрямів розвитку управління, а також для проведення не передбачуваних перебудов в управлінні, необхідність яких виникла в процесі його розвитку.
Приведена логічна схема розвитку управління показує, що це не простий процес. Він потребує постійного співвідношення дій щодо вдосконалення управління з завданнями, які стоять перед управлінням, а також з можливостями, які має в наявності організація в цілому та існуюча в ній система управління зокрема.
Еще по теме 3.4. Логічна схема розвитку управління:
- 3.3. Загальні принципи розвитку управління
- Розділ 4. Управління стратегією регіонального розвитку
- 3.2. Зміст і логіка розвитку управління
- Розділ 7. Управління розвитком економічного потенціалу регіону
- Розділ 5. Планування та прогнозування в системі управління регіональним розвитком
- ГЕНЕРАЛЬНІ ПЛАНИ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ МІСТА.
- 2.3. Роль місцевого самоврядування в управління регіональним розвитком
- 10.4 Генеральні плани і районні планування у системі управління міським розвитком
- 4.4. Оцінювання політичних ризиків у системі управління суспільним розвитком глобалізації
- РОЛЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ
- 2. Общая схема найма персонала
- 2. Абстрактная схема и реальность