<<
>>

5.6. Правові основи менеджменту організацій

Організація (підприємство) має діяти та господарювати в межах законодавства, що регулює всі напрями її (його) діяльності. З великої кількості юридичних актів визначальними є Закон України «Про підприємства України», який ухвалено сесією Верховної Ради України 27 березня 1991 р., статут підприємства, колективний договір.

Кожна створена організація (підприємство) підлягає державній реєстрації за місцем перебування у відповідній виконавчій установі за певну платню. Для цього необхідно подати до органу місцевої влади заяву, рішення засновника про створення, статут та інші визначені Кабінетом Міністрів України документи.

Данні про реєстрацію повідомляються Мінекономіки і Держкомітету статистики, сама організація (підприємство) заноситься до державного реєстру України за своїм ідентифікаційним цифровим кодом.

Організація (підприємство) може бути ліквідована (реорганізована) у випадках: прийняття відповідного рішення власником майна, визнання її банкрутом, заборони діяльності за невиконання встановлених законодавством умов. Ліквідація здійснюється ліквідаційною комісією, створеною власником або вповноваженим ним органом, а за умов банкрутства — судом чи арбітражем. Про таку акцію повідомляється в пресі з визначенням терміну щодо претензій до організації, яка ліквідується. Ліквідаційна комісія повинна оцінити наявне майно, розрахуватися з кредиторами, скласти і передати власникові ліквідаційний баланс. Організація вважається ліквідованою (реорганізованою) з моменту виключення її з державного реєстру України.

Управління організацією здійснюється відповідно до статуту на засаді поєднання прав власника майна і принципів самоврядування трудового колективу. Власник здійснює управління безпосередньо або через уповноважений ним органи. Управлінські права можуть бути делеговані раді організації (правлінню). Вищим керівним органом організації (підприємства, фірми) є загальні збори (конференція) власників майна, а виконавчі функції здійснює правління.

Будь-яка організація діє на підставі власного статуту, тобто певного зібрання обов'язкових правил, що регулюють її індивідуальну діяльність, взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання.

Правові відносини здійснюються за юридичними та комерційними правами. Юридичні права — права людини мати права та обов'язки. До юридичних прав належать права на освіту, відпочинок, роботу тощо. Комерційні права — це право на укладання угод (наприклад, купівлі-продажу майна). Комерційні права мають особи віком з 18 років. Діти віком з 7 до 18 років мають обмежене комерційне право (їхні інтереси представляють опікуни).

<< | >>
Источник: Л.І. Скібіцька, О.М. Скібіцький. МЕНЕДЖМЕНТ. 2007

Еще по теме 5.6. Правові основи менеджменту організацій:

  1. 9.1. Організація взаємодії як функція менеджменту
  2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
  3. Глава 8. Основы муниципального менеджмента
  4. 10. МОТИВАЦІЯ – СОЦІАЛЬНА ОСНОВА МЕНЕДЖМЕНТУ
  5. Шинкевич О.К.. Курс лекций по дисциплине Основы менеджмента, 2008
  6. 1. Общая теория управления. Сущность, черты и методологические основы менеджмента
  7. Организация как основа менеджмента: общая характеристика
  8. B. ПРАВОВІ ЗАСАДИ
  9. Организация как основа современного менеджмента. Жизненный цикл оганизации
  10. 10. Цикл менеджмента – основа управленческой деятельности. Характеристика функций цикла, их взаимосвязь и взаимообусловленность
  11. ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ПРІОРИТЕТІВ
  12. 4.4.3. Правові засади співробітництва України з ЄС
  13. Правові режими функціонування офшорних зон
  14. Політико-правові ідеї Т.Шевченка та І. Франка в сучасній ідеологічній боротьбі
  15. Політичні і правові ідеї Кирило-Мефодіївського товариства
  16. 2. Політико-правові інструменти фомування громадянського суспільства в країнах ЦСЄ