<<
>>

2.4. Взаємодія: організація – зовнішнє середовище

Ефективна діяльність організації припускає, що її менеджмент володіє навичками ведення операцій в умовах невизначеності середовища. Невизначеність – це недостатність інформації для прийняття рішень.

Існують дві базові стратегії організації в умовах високої невизначеності середовища: адаптація до змін зовнішнього середовища і вплив на середовище, з метою зробити його більш сприятливим для функціонування компанії.

Якщо організація зустрічається з високим рівнем невизначеності в плані конкуренції, державного регулювання, тоді можна використовувати стратегію адаптації.

Це означає:

1. Постійне спостереження за зовнішнім середовищем, координація взаємодії організації з його ключовими елементами. Необхідно в структуру апарату управління ввести посаду спостерігача, який буде виконувати дві функції: займатися пошуком і обробкою інформації про зміни за межами організації і представляти інтереси організації за її межами.

2. Прогнозування і планування змін у зовнішнім середовищі, як найважливіший з видів діяльності фірми. Планування використовується при високому рівні невизначеності зовнішнього середовища.

Гнучка структура. Дослідження показують, що вільна, гнучка структура дозволяє більш ефективно адаптуватися до зовнішніх змін і проводити внутрішні трансформації. Розрізняють два види організаційних структур: ієрархічні та органічні, порівняльний аналіз яки наведено у табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Характеристика органічної і ієрархічної структури

Характеристика органічної і ієрархічної структури

3. 4. Злиття і створення спільних підприємств. Такі підприємства створюються для реалізації складних, зв'язаних зі значними інвестиціями проектів коли одна з компаній не має достатнього досвіду.

Другий варіант стратегії організації в умовах невизначеності середовища полягає в тім, що компанія прагне вплинути на його фактори. До широко розповсюджених способів впливу на середовище відносяться реклама і зв'язки з громадськістю, політична діяльність і членство в асоціаціях.

1. Реклама і зв'язки з громадськістю.

Реклама є дуже ефективним методом керування попитом на продукцію компанії. Компанії витрачають великі кошти для того, щоб впливати на потреби споживачів. Реклама – розповсюджений метод зниження рівня невизначеності середовища щодо показників.

Методи встановлення і підтримки зв'язків із громадськістю спрямовані на формування суспільної думки про саму компанію, її іміджу, а не про її товари.

2. Політична діяльність – спроби організації вплинути на законодавство і державне регулювання. Багато організацій мають у законодавчих органах свої лобі.

3. Торгові асоціації. Багато організацій, що мають подібні інтереси, поєднуються в торгові асоціації і спільні зусилля намагаються вплинути на зовнішнє середовище.

<< | >>
Источник: Пилипенко А.А., Пилипенко С.М., Отенко В.І.. Менеджмент. 2005

Еще по теме 2.4. Взаємодія: організація – зовнішнє середовище:

  1. 2. Організація, її внутрішнє середовище і зовнішнє оточення
  2. 5.4. Загальні риси формальної організації та її внутрішнє і зовнішнє середовище
  3. 2.3. Менеджмент і зовнішнє оточення організації
  4. 20.4.Взаємодія керівника і підлеглих
  5. ІV. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЖАВИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В ОСВІТНІЙ ТА ВИХОВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
  6. Фактори виробництва та їх взаємодія
  7. Тема № 6 Сутність та функціонування партійної системи: взаємодія з державною службою
  8. Взаємодія двох механізмів господарювання
  9. 5.2. Макро- та мікросередовище організацій
  10. 6.4. Взаємодія органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з політичними партіями
  11. 6.3. Особливості становлення багатопартійної системи в Україні: взаємодія з державною службою
  12. 5.5. Оцінювання факторів зовнішнього середовища організації