<<
>>

Авторитаризм

Авторитаризм є одним із найбільш поширених в історії видів політичного режиму. Характерними ознаками авторитарного режиму є:

1. Відмова від принципів конституційності і законності. Якщо конституція і зберігається, то суто в декларативній формі.

2.
Концентрація влади в руках уряду, глави держави чи військових. Громадяни відчужені від процесу прийняття рішень. Правляча еліта формується не через конкурентні вибори, а шляхом призначення.

3. Органи влади, як центральні, так і місцеві, мають маріонетковий характер.

5. Можливість втручання армії в політичний процес.

б. Не виключені вибори, боротьба партій, але все це відбувається в жорстко регламентованих рамках.

6. Наявність приватного сектору економіки, вільного від прямого державного втручання.

7. Авторитарний режим допускає існування інакомислення і опозиції в чітко визначених межах. Правляча еліта готова терпіти інакомислення, доки воно не зачіпає основ режиму.

Отже, авторитаризм — це політичний режим, в основу якого покладено зосередження монопольної влади в руках однієї чи групи осіб, що знижує або виключає роль представницьких інституцій влади у суспільстві. Авторитарні режими досить поширені і різноманітні. Серед них можна виділити такі різновиди:

1. Абсолютистська монархія (Саудівська Аравія, Катар, Оман, ОАЕ), в якій монарх наділений необмеженою владою. Виборні представницькі органи відсутні. Уряд призначається монархом і підзвітний тільки йому.

2. Теократичний авторитарний режим (Іран), характерний для країн, де до влади прийшли фанатичні релігійні клани.

3. Військово-бюрократична диктатура (Греція за правління "чорних полковників", Аргентина, Бразилія), що встановлюється внаслідок військових переворотів.

4. Персональна тиранія, різновидом якої є султанізм. При такому режимі влада належить диктатору і спирається на розгалужений поліцейський апарат (Сомалі — Барре, Гаїті — Дювальє, Уганда — Аміна, Нікарагуа — Сомоса).

Отже, аналізуючи основні риси і різновиди авторитаризму, можна дійти висновку, що, з одного боку, в своєму розвитку він може трансформуватись у жорстку диктатуру і навіть у тоталітарний режим, а з іншого боку, за режиму авторитаризму можуть бути започатковані основи громадянського суспільства, демократії. Наприклад, у країнах Південно-Східної Азії (Сінгапур, Південна Корея, Таїланд) авторитарна влада показала відносно високу здатність сконцентрувати зусилля і ресурси ДЛЯ розв'язання завдань економічного зростання, проведення радикальних реформ, забезпечити громадський порядок, не допускаючи деструктивного протистояння групових інтересів. Якби авторитаризм автоматично приводив до демократії і процвітання, то більшість країн Африки, Латинської Америки були б процвітаючими демократіями. Для переходу до демократії потрібен ряд інших умов, таких як: наявність відповідної політичної культури, історичних традицій, соціального середовища тощо
<< | >>
Источник: Вегеш М.М.. Політологія. 2008
Помощь с написанием учебных работ

Еще по теме Авторитаризм:

  1. АВТОРИТАРИЗМ
  2. Авторитаризм
  3. Структурные особенности авторитаризма
  4. ПЕРЕХОД ОТ АВТОРИТАРИЗМА К ДЕМОКРАТИИ
  5. Разновидности авторитаризма
  6. Демократизация и авторитаризм.
  7. Механизмы краха авторитаризма
  8. Переход от авторитаризма и тоталитаризма к демократии.
  9. Альтернатива авторитаризма и демократии в России
  10. 49 ХАРАКТЕРИСТИКА АВТОРИТАРНЫХ РЕЖИМОВ. ПРОБЛЕМА АВТОРИТАРИЗМА В СОВРЕМЕННОЙ РОССИИ
  11. Общие черты перехода от авторитаризма к демократии
  12. 19.2. Модели перехода от авторитаризма к демократии
  13. Голосов Г.В.. Электоральный авторитаризм в России, 2011
  14. 3. Переход от авторитаризма (тоталитаризма) к демократии. Третья волна демократизации
  15. Первый президентский срок Путина: попытка централизации без авторитаризма