<<

З ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ АВТОРА

Доктор права Дмитро Донцов народився у 1883 р. в Мелітополі (Таврида) на півдні України. Навчався у Санкт-Петербурзі, Києві, Львові (Лемберґу) і Відні. За царських часів був членом РУП (Революційної Української Партії) і був двічі ув’язнений (у 1905 і 1907-08 рр.).
У 1908 р. врятувався втечею за кордон.

Від 1908 до 1914 року писав для української преси Києва і Львова, а також для антиросійського часопису «Ukrainische Rundschau», єдиного іншомовного органу українців на Заході, що видавався Українським клубом австрійської імперської ради у Відні.

У 1913 р. у Львові він виступив з промовою на Всеукраїнському студентському конгресі. Там він виголосив – з огляду на загрозливу небезпеку війни – свою програму «сепаратизму», тобто цілковитого відокремлення України від Росії і заснування незалежної Української держави. Цей крок викликав різку реакцію російської преси. Донцов став об’єктом найгострішого нападу у Думі керівника Партії кадетів, (конституційних демократів) професора Павла Мілюкова, видавця часопису «Речь», що виходив у Санкт-Петербурзі. У соціал-демократичній пресі проти нього висловлювався Ленін.

Від 1914 до 1916 р. у Берліні Донцов видавав кореспонденцію для Українського клубу австрійської імперської ради і німецькою мовою публікував свої твори: «Українська державна ідея і війна проти Росії», «Велика Польща і центральні держави», «Похід Карла Дванадцятого в Україну». Крім того, він писав статті для різних німецьких тижневиків і щомісячників, як, приміром, «Der Panther», «Der Turmer», «Der Marz», «Der Tag» і «Die Politik», видавцем яких був др. Пауль Рорбах.

У 1918 р. був призначений прес-шефом українського уряду в Києві під керівництвом гетьмана генерала П. Скоропадського, писав статті для української преси в Києві, публікував антиросійські твори, виступав з доповідями.

У 1919 – 1921 рр.

був керівником прес-бюро української дипломатичної місії в Берні. Упродовж цього часу він також писав статті для швейцарської преси. Від 1922 до 1939 р. видавав щомісячник «Вісник» у Львові; цей часопис мав антибільшовицьке й антиросійське спрямування і викривав «три «М»: «Москву, матеріалізм і масонство». У цей час опублікував книгу «Націоналізм», у якій визначив принципи національної ідеології, заснував антиросійський націоналістичний рух у Галичині, що мав жвавий відгук у радянській Україні. В 1939 р. автор разом із іншими українцями перебував у польському концентраційному таборі «Береза Картузька». Після німецької окупації припинив виходити його часопис «Вісник». Від 1946 р. писав статті для української преси в Англії, Німеччині, Франції, Канаді і Сполучених Штатах. У 1946 р. більшовики вимагали його видачі разом із 24 іншими українцями. У 1949 – 1952 рр. – професор української літератури в університеті Монреалю.

Др. Донцов опублікував багато надзвичайно цікавих книг, з-поміж них: «Хрест проти диявола», «За який провід?», «Дух нашої давнини», «Правда прадідів великих», «За яку революцію» і «Від містики до політики» і т. д. Регулярно писав статті для часописів «ABN Correspondence» і «The Ukrainian Review».

Від 1913 р. і до сьогоднішнього дня др. Донцов неодноразово був об’єктом найгостріших нападів з боку російської преси – царської, демократичної, більшовицької – спочатку в царській імперії, а пізніше в СРСР і за кордоном.

<< |
Источник: Донцов Д.. Дух Росії. 2011

Еще по теме З ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ АВТОРА:

  1. 5.3. Україна на шляху побудови правової держави
  2. 4.3.1. Інтеграційно-дезінтеграційні контроверсії СНД: на шляху від «розлучення» до співіснування
  3. 24.3. Соціально-економічні перетворення у постсоціалістичних країнах на шляху до соціально орієнтованої змішаної економіки
  4. Об авторах
  5. ОБ АВТОРЕ
  6. СВЕДЕНИЯ ОБ АВТОРАХ
  7. От автора
  8. Об авторе
  9. ОТ АВТОРА
  10. От авторов
  11. ОБ АВТОРЕ
  12. От авторов
  13. ОБ АВТОРЕ
  14. От авторов
  15. От автора
  16. Сведения об авторах
  17. От автора
  18. Обращение автора