<<
>>

Консенсусна модель демократії А. Лейпхарта.

Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах "третього світу" — головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити модель демократії для різнорідних суспільств. В суспільствах "третього світу" зазнала поразки не демократія загалом, а її мажоритарна (вестмінстерська) модель.
Остання може існувати тільки в гомогенних суспільствах. А. Лейпхарт ставить собі за мету довести можливість функціонування демократії в плюральних суспільствах.

Основою для функціонування консенсусної (співсоціумної) демократії є наявність великої коаліції, в якій працюють лідери всіх сегментів багатоукладного суспільства. Перший, і найбільш суттєвий, метод функціонування співсоціумного правління доповнюється трьома проміжними: взаємним вето, пропорційністю і сегментарною автономністю в здійсненні кожним сегментом своїх внутрішніх справ. Метод функціонування правління за принципом великої коаліції кардинально відрізняється від принципу більшості у вестмінстерській моделі, де меншість має підпорядковуватись більшості, а уряд має формувати та сила, яка перемогла на виборах. В умовах консенсусної демократії меншість має право вето, а місця в уряді розподіляються пропорційно до існуючих у суспільстві сегментів. А. Лейпхарт пропонує вісім принципів, на яких має грунтуватись консенсусна модель. Це — широка урядова коаліція, двопалатний парламент, багатопартійність, пропорційна виборча система, федералізм і централізація влади, право вето для меншин та інші
<< | >>
Источник: Вегеш М.М.. Політологія. 2008
Помощь с написанием учебных работ

Еще по теме Консенсусна модель демократії А. Лейпхарта.:

  1. 12.4. Типология демократии А. Лейпхарта
  2. Класична теорія демократії Нового часу
  3. 1.4.3. Перехід до демократії. Умови переходу
  4. 1.4.1. Витоки і сутність демократії
  5. 1.4.2. Історичні форми та емпіричні моделі демократії
  6. Розвиток демократії
  7. 3.9.2. Загрози реальній демократії та її захист
  8. 3.9.3. Громадянське суспільство як царина демократії
  9. 3.9.1. Поняття демократії, її можливості та межі використання
  10. Розділ третій. ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДЕМОКРАТІЇ, ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
  11. §5. Фискальная политика государства и кривые совокупного спроса (AD) (модель AD-AS), денежного спроса (MD) (модель MD-MS), IS (модель IS-LM), график частных плановых инвестиций (I) в краткосрочном и долгосрочном периодах
  12. Партиципаторні теорії демократії (демократія участі)
  13. 5. Швейцарія: країна громадянської консолідації та прямої демократії
  14. Петровская модель региональной политики (губернская модель с элементами самоуправления)