ВСТУП

Складний і суперечливий процес трансформації сучасного українського суспільства на загальноцивілізаційних засадах пов’язаний з пошуком форм і засобів стимулювання політичної активності нації, духовного оновлення, формування інтелектуальної еліти, розробки системи ціннісних орієнтацій. Без об’єднуючої державницької ідеї, високих духовних і моральних принципів суспільство нездатне до проведення докорінних соціальних, економічних і політичних реформ.

Метою написання посібника є допомога студентам у вивченні структури, понятійного апарату, основних етапів розвитку всесвітньої політики та політології, імен видатних вчених, основного змісту наукових праць з політології.

Метою вивчення дисципліни є формування системи знань з питань сучасної політичної системи суспільства, політичної свідомості і демократичної політичної культури, необхідних навичок політичної діяльності.

Завданням вивчення дисципліни є вивчення сутності, теорії та методології політології як науки; розвиток здібностей розуміння політичних відносин і процесів; набуття навичок і вмінь практичного застосування теоретичних, прикладних та інструментальних компонентів політичного знання; аналіз міжнародного політичного життя, геополітичного становища і політичних процесів в Україні, її місця, статусу і відповідальності в сучасному політичному світі.

Предметом вивчення є організація та функціонування політичної системи суспільства.

В результаті вивчення дисципліни «Політологія» студент повинен:

знати:

• об’єкт, предмет і метод політології, володіти її понятійно-категоріальним апаратом;

• історію розвитку світової та вітчизняної політичної думки;

• суб’єкти, об’єкти та функції політики, особливості її взаємодії з іншими сферами життя суспільства;

• структуру та функції політичної системи, її головні інститути;

• суть і функції держави як головного інституту політичної системи суспільства;

• сутність та функції політичних партій і політичних організацій та рухів, види партійних та виборчих систем;

• сутність політичної культури та політичної соціалізації, їх роль у житті суспільства;

• ознаки та функції політичного лідера, сутність політичних еліт;

• сутність та типи політичної свідомості, поняття та функції у суспільстві політичної ідеології;

• основні сучасні політичні течії;

• сутність та характерні риси міжнародних відносин, місце в них міжнародної політики.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен:

вміти:

• розпізнавати специфіку політичної влади, її сутність, характерні ознаки й функції;

• орієнтуватися в проблемах форм державного устрою і форм державного управління;

• формувати активну життєву позицію, вміння її відстоювати;

• орієнтуватися у міжнародному політичному житті, геополітичній обстановці, мати уявлення про місце і статус України у сучасному світі;

• брати участь у виборчих кампаніях, вносити посильний внесок у гармонізацію людських, міжнаціональних, міжпартійних відносин.

Основними видами аудиторних занять є лекції та семінари.

Однією із форм організації навчання в навчальної дисципліни є індивідуальні завдання. До індивідуальних завдань відносяться реферати.

Індивідуальні заняття з даного курсу спрямовують здебільшого на поглиблення вивчення студентами навчальної дисципліни, проводяться з одним або декількома студентами.

Навчальним планом передбачається самостійна робота студентів.

Головним при самостійному опрацювання курсу «Політологія» повинно бути вивчення літератури, рекомендованої у програмі.

Самостійна робота може виконуватися в бібліотеці, навчальному кабінеті, а також в домашніх умовах.

На самостійне вивчення виносяться теми навчальної дисципліни з метою:

• закріплення, поглиблення, розширення і систематизації знань, отриманих під час аудиторних занять;

• самостійного оволодіння новим навчальним матеріалом;

• формування умінь і навичок самостійної розумової праці.

Форма проведення підсумкового контролю письмовий екзамен