<<
>>

V. ЗАГАЛЬНЕ І ОСОБЛИВЕ В СТАНОВЛЕННІ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ ТА ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ

Попередні зауваження. Провідною тенденцією кінця ХХ і початку ХХІ століття є перехід від тоталітарних й авторитарних систем влади до демократії. Цей процес відбувається складно, суперечливо, з відпливами і припливами, характеризується багатоваріантністю шляхів демократичного устрою людського суспільства.

На міжнародній арені в результаті кардинальних геополітичних змін (розпався Радянський Союз, змінився суспільно-політичний лад у соціалістичних країнах Центральної і Східної Європи, активно розширюється НАТО, економічно зміцнюється і просувається на Схід, хоча і не без труднощів, Європейський Союз) з’явився цілий ряд нових держав, серед яких – незалежні держави Росія, Білорусь, Молдова.

Сьогодні на всьому просторі колишнього Радянського Союзу йде інтенсивний процес становлення політичних структур, формування інститутів незалежних держав, які вступили в тривалий перехідний період, що характеризується складним процесом політичної й економічної модернізації.

Зауважимо при цьому, що основні відмінності цього процесу в пострадянських державах полягають у наступному. В Росії консолідація і легітимація владного альянсу представників колишньої номенклатури і деяких груп політично активної опозиційної інтелігенції відбувалася на основі ідей і не завжди відповідної їм практики ліберально-ринкових реформ і спроб деетизації суспільства.

В інших країнах СНД і Балтії наріжним каменем були національно-демократичні ідеї, які нерідко трансформувалися в націоналізм у різноманітних варіантах і з різною мірою радикалізму.

Практично в усіх пострадянських державах зроблено спробу створити модель суспільного устрою за зразком західного парламентаризму. Проте досвід становлення владних структур переконливо засвідчив, що в переважній більшості країн (виключення становлять держави Балтії), не вдалося в повному обсязі запозичити західноєвропейські взірці. Успіх досягався в тому випадку, коли при формуванні правової держави враховувалися соціально-політичні та економічні реалії, культурні й історичні традиції. При цьому виявлялися як спільні, так і специфічні риси в розвитку держав, обумовлені історією, національним самоствердженням того чи іншого народу.

<< | >>
Источник: Навчальний посібник. Політична система та інститути громадянського суспільства в сучасній Україні. 2006

Еще по теме V. ЗАГАЛЬНЕ І ОСОБЛИВЕ В СТАНОВЛЕННІ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ ТА ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ:

  1. 3. Місце і роль інститутів громадянського суспільства країн ЦСЄ в інтеграції до європейських політичних та економічних структур.
  2. 1. Передумови формування інститутів громадянського суспільства в країнах ЦСЄ.
  3. Навчальний посібник. Політична система та інститути громадянського суспільства в сучасній Україні, 2006
  4. І. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА ТА ІНСТИТУТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
  5. Завдання 4.1.4.1.: Створення сприятливих умов для діяльності інститутів громадянського суспільства
  6. Запровадження ефективного механізму державної підтримки діяльності інститутів громадянського суспільства
  7. 1. Партійно-політична система та громадянське суспільство сучасної Німеччини
  8. 2. Політична система та інститути громадянського суспільства Республіки Австрія
  9. VІ. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ
  10. 4. Прибалтійські країни: специфіка громадянського суспільства
  11. 2. Політико-правові інструменти фомування громадянського суспільства в країнах ЦСЄ
  12. Розділ 2. Громадянське суспільство і політичне життя
  13. Завдання 4.1.4.2.: Посилення впливу інститутів громадянського суспільства на формування та реалізацію державної політики, вирішення питань місцевого значення
  14. 2. Взаємодія держави і громадянського суспільства в реалізації політичних та соціальних прав і свобод людини
  15. Тема 2.6. Політична система суспільства, її функціонування та вплив на характер суспільно-політичних відносин
  16. Розділ 3. Політична влада і політична система суспільства
  17. 2.1.1. Політична система суспільства. Сутність системного підходу до аналізу політичних явищ і процесів
  18. 4.3.2. Режими співробітництва з країнами СНД
  19. Торгово-коопераційні відносини та інтеграційний режим України з країнами СНД
  20. Тема 6. Політична система суспільства, її інститути